Постанова № 63741479, 27.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/10096/16-п Головуючий в 1 інст. Рибалко Н.І.

Провадження №33/778/412/16 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ст.173 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гриценко С.І., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, відомості про ідентифікаційний номер відсутні, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. у дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 275,60 грн. на користь держави.

В постанові суду зазначено, що 10.07.2016 року о 01-55 в м.Запоріжжя, по пр. Соборний, 137 ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного спяніння, у громадському місці висловлювався нецензурною лайкою на адресу перехожих, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

За фактом вчинення правопорушення було складено протокол серії АА №099366 від 10.07.2016 року, з яким правопорушник був ознайомлений.

У судове засідання ОСОБА_2 не зявився, про день та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, 08 грудня 2016 року ОСОБА_2 та його захисник-адвокат ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду та закрити провадження по справі. Вказують, що ОСОБА_2 був позбавлений можливості зявитися до суду та надати пояснення про відсутність в його діях складу правопорушення, оскільки останнього не було повідомлено про розгляд справи в суді.

Одночасно скаржники заявили клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, посилається на те, що справа була розглянута у відсутність ОСОБА_2 та його захисника, про прийняття рішення у справі вони дізналися в приміщенні суду при ознайомленні з матеріали справи лише 05.12.2016 року, а отже строк на подачу скарги було порушено з поважних причин.

Твердження скаржників щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник-адвокат ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3 в обґрунтування доводів апеляційної скарги,перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скаргапідлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частина 3 цієї статті передбачає, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

З матеріалів справи вбачається, що справапро адміністративне правопорушення, передбаченест.173 КУпАП, відносно ОСОБА_2 розглянута судом за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд хоча і зазначив у своїй постанові, що про день та місце судового засідання ОСОБА_2 повідомлявся у встановленому законом порядку, разом з тим, матеріали справи не містять жодних відомостей про належне сповіщення ОСОБА_2 про розгляд справи у судовому засіданні 28 вересня 2016 року, ав оскаржуваній постанові суд не обґрунтував своє рішення про можливість розгляду справи за його відсутності.

За таких обставин ОСОБА_2 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо. Це є грубим порушенням не тільки процесуального закону, а й вимогКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини (Рішення у справах «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03),«Гурепка проти України» від 08 липня 2010 року (заява № 38789/04) «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02) та ін.) Зокрема, у справі «Гурепка проти України», заявник за аналогічних обставин стверджував, що його було позбавлено можливості особисто брати участь у розгляді своєї справи. Суд у цій справи нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Суд визнав, що у провадженнях в адміністративній справі щодо заявника не забезпечувалися важливі процедурні гарантії і що, враховуючи обставини справи, ці процедурні недоліки були достатньо серйозними, аби ставити під сумнів справедливість провадження, та констатувавпорушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідност.283 КУпАПмає ґрунтуватися наобставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Тобто, виходячи зі змісту ст.ст.280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний особисто зясувати, чи було воно дійсно вчинене, а в постанові у справі навести опис встановлених судом обставин за результатами розгляду справи.

Натомість, додержання цих вимог закону судом першої інстанції не забезпечено, оскільки фактичні обставини події правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнано винним, сформульовані в оскаржуваній постанові, виходячи не з власних висновків судді за результатами розгляду справи, а з посиланням на зміст протоколу про адміністративне правопорушення.

Проте, вимогам ст. ст. 256 та 268 КУпАП протокол серії АА № 099366, складений відносно ОСОБА_2 не відповідає.

В протоколі відсутній підпис ОСОБА_2 про роз'яснення його прав, передбачених відповідними статтямиКонституції Україниістаттею 268 КУпАП; наявні відомості місце та час розгляду справи, а саме зазначена дата 08.09.2016 р. та час з 11.00 до 17.00 год., але підпис ОСОБА_2 і в цій графі відсутній. Зазначено, що останній відмовився від підпису в протоколі і пояснення по суті не надав в присутності свідків, однак в графі «поняті» зазначено лише прізвища ім'я по батькові двох осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, при цьому адреси вказаних осіб в протоколі в графі «поняті» не зазначені і їх підписи в протоколі в саме в графі «поняті» відсутні.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначені в протоколі як свідки скоєного правопорушення і в даному випадку вони не можуть бути залучені як поняті, оскільки, понятий повинен бути особою, не зацікавленим у результаті справи, і не має в справі прямого або непрямого інтересу. Неупередженість цих учасників процесу забезпечується забороною на залучення в якості понятих учасників адміністративного судочинства. А відповідно до положень глави 21 КУпАП свідок є особою, яка бере участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відомості про те, що особа, відносно якої складено протокол, відмовилася від підпису у протоколі є безпідставними. Крім того, в зазначеному протоколі зазначено, що до протоколу додається: відео в архіві, протокол № 019537 по ч. 1 ст. 178, 173 про адміністративне затримання, постанова АА № 251287 ч. 1 ст. 176. Однак, вказані додатки відсутні в матеріалах справи, та судом першої інстанції їх не витребувано, чи або не повернуто протокол для належного оформлення.

Проаналізувавши вказані обставини у сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням прав ОСОБА_2, передбаченихст. 268 КУпАП.

За вимогамист. 294 КУпАПза наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, в тому числі, й скасувати постанову та прийняти нову постанову.

Відповідно дост.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення, визначеністаттею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу.

Встановивши порушення вимог КУпАП щодо невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, а також порушення права на захист особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості розглянути справу по суті, тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови апеляційним судом.

З урахуванням того, що на даний час закінчився визначенийст.38 КУпАПстрок притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_2, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7ст.247 КУпАП.

Керуючисьст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

поновити ОСОБА_2 та його захиснику-адвокату ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогост. 173 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. у дохід держави, скасувати, а провадження у справізакритина підставі п.7ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1