Ухвала суду № 63741170, 27.12.2016, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/2219/16-ц

Провадження № 2-з/324/13/2016

УХВАЛА

27 грудня 2016 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.

при секретарі Божко В.О.,

розглянувши заяву представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

16 грудня 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Пологівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 96725,88 грн..

27 грудня 2016 року з канцелярії Пологівського районного суду Запорізької області головуючому у справі судді було передано заяву представника за довіреністю публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 про забезпечення позову у даній цивільній справі, яка пройшла реєстрацію в канцелярії суду 27 грудня 2016 року.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі ст.ст.151-152 ЦПК України в заяві про забезпечення позову просить забезпечити позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, наклавши арешт на земельну ділянку площею 4,5473 га, кадастровий номер 2324284600:06:008:0320, яка розташована на території Костянтинівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, та земельну ділянку площею 4,2678 га, кадастровий номер 2324284600:06:008:0330, яка розташована на території Костянтинівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. Дані про вартість земельних ділянок, на які просять накласти арешт, до заяви про забезпечення позову не додані. В інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта, сформованої 28 вересня 2016 року, зазначено, що цільовим призначенням земельної ділянки площею 4,5473 га, кадастровий номер 2324284600:06:008:0320 є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, цільовим призначенням земельної ділянки площею 4,2678 га, кадастровий номер 2324284600:06:008:0330 є ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Правокористувачем, емфітевтом обох зазначених земельних ділянок є товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Комунар» з правом розпорядження, володіння, користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб.

Ознайомившись з заявою про забезпечення позову і додатками до неї, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.151, 152 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, та інші відомості, потрібні для забезпечення позову, та докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову, а також квитанцію про сплату судового збору.

Згідно ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до розяснень, наданих у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв по забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Оскільки з позову вбачається, що між сторонами виник спір щодо невиконання відповідачем перед позивачем кредитних зобовязань на суму 96725,88 грн., суд вважає, що задоволення заяви позивача про забезпечення позову до ОСОБА_1 шляхом накладення арешту, в тому числі, шляхом заборони відчуження належних відповідачу земельних ділянок, призведе до того, що будуть порушені вимоги ч.3 ст.152 ЦПК України, оскільки вид забезпечення позову, обраний позивачем, в даному випадку не буде співмірним із заявленими позивачем вимогами.

До такого висновку суд приходить, виходячи з відсутності даних про вартість земельних ділянок, які належать відповідачу у справі. Крім того, суд вважає, що в разі задоволення заяви про забезпечення позову будуть порушені права товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Комунар» як юридичної особи, у якої виникло інше речове право на належні відповідачу земельні ділянки зі строком дії до 31 серпня 2061 року і до 09 жовтня 2062 року відповідно.

Керуючись ст.ст.151-153, п.2 ч.1 ст.293 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв по забезпечення позову», суд

УХВАЛИВ:

Відмовити публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у задоволенні заяви про забезпечення позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 96725 грн. 88 коп.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: