Рішення № 63741052, 27.12.2016, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/3356/16-ц

2/323/971/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27.12.2016 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Плечищевої О.В., при секретарі Свириденко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за договором про іпотечний кредит в розмірі 12900,07 грн. В обґрунтування позовних вимог вказали, що 16.11.2011 року між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 95, згідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 152000,00 грн. під 15 % річних з терміном повернення 16.11.2021 року включно.

В забезпечення даного договору 16.11.2011 року було укладено договір поруки № 95/П з ОСОБА_2, яка зобовязалася відповідати у повному обсязі за своєчасне виконання ОСОБА_1 обовязків по договору про іпотечний кредит № 95 та у випадку не виконання нею своїх кредитних зобовязань, відповідати перед позивачем як солідарні боржники у повному обсязі.

15.12.2011 року між позивачем та банком був укладений договір відступлення права вимоги № 217/11, згідно з яким банк передав позивачу всі права вимоги за договором про іпотечний кредит, іпотечним договором та договором поруки, укладеними з ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 26.01.2016 року стягнено з відповідачів заборгованість за вищевказаним договором станом на 29.05.2015 року, а саме суму основного боргу в розмірі 125344,87 грн., нараховані відсотки у розмірі 6910,41 грн., інфляційні витрати у розмірі 906,36 грн. На час подачі позову за відповідачами існує заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 12900,07 грн. за період з 29.05.2015 року по 05.02.2016 року.

У звязку із зазначеним позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку наявну заборгованість за відсотками у розмірі 12900,07 грн. та понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1378,00 грн.

В судове засідання представник позивача не зявися, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення по справі не заперечував, прохає стягнути з відповідачів вищевказану заборгованість та судові витрати у вигляді судового збору.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно, у встановлений законодавством спосіб, через засоби масової інформації - газету "Урядовий кур"єр" №243 (5863) від 23.12.2016 року, однак у судове засідання не з"явилися, про причину неявки до суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Звертаючи увагу, що Відповідачі не зявилися, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів повідомлених належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі чого судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У звязку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Так, 16.11.2011 року між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 95, згідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 152000,00 грн. під 15 % річних з терміном повернення 16.11.2021 року. Відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася прийняти кредит, належним чином використати його, повернути кредит в порядку та у строки, визначені кредитним договором, а також сплатити проценти за користування кредитом (п.1.1, п.1.2 договору).

Згідно до п.2.4 договору про іпотечний кредит, ОСОБА_1 зобовязалася щомісячно до 16 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання цього договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані кредитором відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 2452,29 грн. відповідно до графіку погашення кредиту шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок № 29090508726101, відкритий у кредитора. Останню сплату ануїтетного платежу здійснити не пізніше 16.11.2021 року.

В забезпечення виконання даного договору про іпотечний кредит було укладено договір поруки № 95/П від 16.11.2011 року з ОСОБА_2, яка зобовязалася перед банком відповідати у повному обсязі за своєчасне виконання ОСОБА_1 обовязків по договору про іпотечний кредит № 95 та у випадку невиконання нею своїх кредитних зобовязань, відповідати перед банком як солідарні боржники у повному обсязі (п.п. 1, 3.1, 3.2 договору поруки).

Банк свої зобовязання за договором про іпотечний кредит виконав в повному обсязі, шляхом надання відповідачу ОСОБА_1 всієї суми кредиту. Але ОСОБА_1 порушила умови договору щодо повернення кредиту.

Згідно до п.5.2.4 договору про іпотечний кредит, кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в частині або в цілому, сплати відсотків за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобовязань за цим договором або за іпотечним договором.

У пункті 5.3.3 договору про іпотечний кредит вказано, що позичальник зобовязаний у разі порушення умов цього договору та/або іпотечного договору на вимогу кредитора достроково повернути кредит з одночасною сплатою нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій, комісійної винагороди в разі, якщо дострокове погашення відбувається в межах строку, передбаченого п.4.1 цього договору.

Відповідно до п.8.1 договору про іпотечний кредит, позичальника проінформовано та він згоден, що права вимоги за цим договором про іпотечний кредит можуть бути передані у заставу або відступлені Державній іпотечній установі.

15.12.2011 року між позивачем та ПАТ «Енергобанк» був укладений договір відступлення права вимоги № 217/11, згідно з яким банк передав позивачу всі права вимоги за договором про іпотечний кредит, іпотечним договором та договором поруки, укладеними з ОСОБА_1 та ОСОБА_2

У звязку з неналежним виконанням грошових зобовязань за договором про іпотечний кредит, Державна іпотечна установа звернулася до суду із позовом до відповідачів про стягнення

заборгованості. Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 26.01.2016 року у справі № 323/2588/15-ц стягнено з відповідачів на користь Державної іпотечної установи заборгованість за вищевказаним договором станом на 29.05.2015 року, а саме - суму основного боргу в розмірі 125344,87 грн., нараховані відсотки у розмірі 6910,41 грн., інфляційні втрати у розмірі 906,36 грн.

На час подачі позову за відповідачами існує заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 12900,07 грн., за період з 29.05.2015 року по 05.02.2016 року (дата набрання законної сили рішенням суду).

Як вбачається із довідки про стан заборгованості за договором про іпотечний кредит № 95 від 16.11.2011 року, а також розрахунку суми відсотків, ОСОБА_1 згідно до рішення суду сплатила частково суму основного боргу в розмірі 851,61 грн., прострочені відсотки у розмірі 6910,41 грн., інфляційні витрати у розмірі 906,36 грн.

Частинами першою та другою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, які регулюють правовідносини за договором позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 цього Кодексу і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (стаття 631 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та сплати неустойки (стаття 611 ЦК України). Крім того, згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або в разі реального повернення йому коштів (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту договору, слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє

боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобовязання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій та відсотків, передбачених умовами договору та нормами ЦК України.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому судовий збір в сумі 1378,00 грн., що був сплачений позивачем при звернені до суду підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 553, 554, 599, 610, 611, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 79, 88, 197, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Державної іпотечної установи (01133, м. Київ, бул. ОСОБА_3, 34, ідентифікаційний код 33304730) заборгованість за договором про іпотечний кредит у розмірі 12900,07 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Державної іпотечної установи судовий збір у розмірі 689,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Державної іпотечної установи судовий збір у розмірі 689,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Оріхівським районним судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.В. Плечищева