Рішення № 63740805, 15.12.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.12.2016

Справа № 320/1299/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд у складі:

головуючого судді Міщенко Т.М.

при секретарі Макаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень /а.с.203-206/ просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь суму боргу за кредитом в сумі 3303562,8 грн., звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 (Леніна) в м. Мелітополі, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 для погашення боргу перед ПАТ «Укрсоцбанк», шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. та витрати по сплаті судового збору в сумі 61680,17 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачі у порушення зазначених норм закону, умов кредитного договору та умов договору поруки, не виконують належним чином зобовязання, чим порушують права ПАТ «Укрсоцбанк».

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні на задоволенні уточнених позовних вимог наполягала та пояснила, що 08.09.2008 між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем був укладений договір кредиту, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 65000 доларів США зі сплатою 15% річних. Для забезпечення виконання кредитного договору, 08.09.2008 між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем був укладений іпотечний договір. Відповідачі у порушення умов кредитного договору та умов договору поруки, не виконують належним чином зобовязання, чим порушують права ПАТ «Укрсоцбанк». Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, заборгованість за кредитом підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності. Вважає, що строк позовної давності, тим більше початок його перебігу з моменту першої несплати чергового платежу, взагалі не може бути застосований до заборгованості по тілу кредиту сумі яка була отримана від банку без нарахованих відсотків.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 позов не визнала, просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити в позові. 13.02.2012 банк звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за даним кредитним договором. Вимога банку є зміною зобовязання щодо предмета та строків виконання зобовязання за кредитним договором. Початком перебігу строку позовної давності є останній день девяностоденного невиконання позичальником своїх обовязків по погашенню кредиту та процентів за користування кредитом. Так, останній платіж, який був здійснений позичальником 16.09.2009 і тому, застосовуючи п. 4.4 кредитного договору, строк користування кредитом закінчився 16.12.2009, отже до вимог про стягнення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за фактичний час використання кредиту та нарахованих штрафних санкцій необхідно застосувати позовну давність трирічний строк, який сплив 16.12.2012. У звязку з тим, що вимога кредитора не втратила чинність через те, що позичальник не усунув порушення продовж 30 календарних днів, які передбачені п. 3.2.3 цього договору, в тому числі не погасив простроченої заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та можливими штрафними санкціями, саме тому у 2012 році банк предявив вимогу до ОСОБА_1 про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним в межах строку позовної давності, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінився строк виконання зобовязання. Як зазначено вище, строк виконання зобовязання за кредитним договором був змінений в силу обставин, що передбачені п. 4.4 договору по несплаті позичальником за кредитним договором протягом більше 90 днів, тобто з 16.12.2009, тому відповідно, днем спливу строку позовної давності за вимогою по повернення кредиту в повному обсязі є 16.12.2012.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні 01.11.2016 позов не визнав та пояснив, що він оформив кредит на себе на прохання ОСОБА_2, гроші одразу передав йому, що підтверджується його розпискою. Вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності і він повинен довести суду поважність пропуску ним позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, просить суд застосувати строк позовної давності, іпотека - похідне від основного зобов`язання, а тому строк теж закінчився, в позові просить відмовити. 13.02.2012 банк звертався до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за даним кредитним договором. Вимога банку про стягнення боргу за кредитом є зміною зобовязання щодо предмета та строків виконання зобовязання, така вимога банку є зміною кредитом строку виконання основного зобовязання за кредитним договором. Вимоги банку про звернення стягнення на заставне майно вважає подвійним стягненням боргу.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

08.09.2008 між відповідачем ОСОБА_1 та Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», був укладений договір кредиту № 08-323П054-К, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 65000 доларів США зі сплатою 15% річних/а.с.18-26/.

Для забезпечення виконання кредитного вказаного договору, 08.09.2008 між відповідачем ОСОБА_2 та Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», був укладений іпотечний договір № 08-323П054-І, згідно якого іпотекодавцем було передано в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 (Леніна) в м. Мелітополі, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності/а.с.34-38/.

Згідно вимог п. 1.1.1 вказаного договору кредиту передбачено, що погашення кредиту буде здійснюватися в наступному порядку до 20 числа (включно) кожного місяця, починаючи з дати укладення договору та з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 07.09.2023.

Пунктом 1.2 даного договору кредиту передбачено, що кредит надається позичальнику на споживчі потреби.

Відповідно до п. 2.4.5 договору кредиту передбачено, що сплата процентів здійснюється щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту у валюті наданого кредиту не пізніше 20 числа кожного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, шляхом списання кредитором грошових коштів у сумі нарахованих процентів з поточного рахунку в ПАТ «Укрсоцбанк» та зарахування відповідні суми грошових коштів на відповідний внутрішньобанківські рахунки обліку нарахованих процентів.

17.02.2012 банк звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за даним кредитним договором.

Суд вважає, що вимога банку є зміною зобовязання щодо предмета та строків виконання зобовязання за кредитним договором.

29.10.2013 Мелітопольським міськрайонним судом первісний позов Смирнова І.О. до Урумова О.М. та ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання частково недійсним кредитного договору та переведення прав та обовязків залишено без розгляду; зустрічний позов ПАТ «Укрсоцбанк» до Смирнова І.О. та Урумова О.М. про стягнення суми заборгованості за договором кредиту №08-323П054-К від 08.09.2008 року залишено без розгляду/а.с.226/.

Відповідно до п. 3.2.3 кредитор має право вимагати дострокове повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій у разі (п.3.2.3.1) затримання позичальником сплати кредиту та/або процентів щонайменше на 30 календарних днів.

Пункт 3.3.14 визначає обовязок позичальника протягом 30 календарних днів з дати одержання письмового повідомлення кредитора, достроково повернути в повному обсязі кредит, нараховані проценти, комісії, а також штрафні санкції у випадках, визначених п. 2.7.3, 3.2.3, 5.4 даного договору.

Пунктом 3.3.14.1 передбачено, що у випадках усунення позичальником порушень, вказаних в п. 3.2.3 даного договору, в тому числі простроченої заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та можливими штрафними санкціями впродовж строку, вказаного в п. 3.3.14 (30 календарних днів) даного договору, вимога кредитора щодо повернення в повному обсязі кредиту втрачає чинність.

Крім того, у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідно до графіків погашення кредиту, але з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 07.09.2023 (включно) та на умовах визначених цим договором.

Умовами даного кредитного договору передбачено зміну строку виконання зобовязань, виходячи із обставин, які можуть скластися відповідно до п. 4.4 даного договору. Сторони у договорі погодили, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обовязків, визначених п.п. 3.3.7, п. 3.3.8 цього договору, протягом більше 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно, позичальник зобовязаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Тобто початком перебігу строку позовної давності є останній день девяностоденного невиконання позичальником своїх обовязків по погашенню кредиту та процентів за користування кредитом.

Так, останній платіж, який був здійснений позичальником 16.09.2009 і тому застосовуючи п. 4.4 кредитного договору строк користування кредитом закінчився 16.12.2009. Отже до вимог про стягнення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за фактичний час використання кредиту та нарахованих штрафних санкцій необхідно застосовувати позовну давність, трирічний строк якої сплив 16.12.2012. Саме у строк з 16.12.2009 по 16.12.2012 банк повинен був звернутися до суду, керуючись п. 4.4 договору.

У звязку з тим, що вимога кредитора не втратила чинність через те, що позичальник не усунув порушення продовж 30 календарних днів, які передбачені п. 3.2.3 цього договору, в тому числі не погасив простроченої заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та можливими штрафними санкціями, саме тому у 2012 році банк предявив вимогу до ОСОБА_1 про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним в межах строку позовної давності, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінився строк виконання зобовязання.

Як зазначено вище, строк виконання зобовязання за кредитним договором був змінений в силу обставин, що передбачені п. 4.4 договору по несплаті позичальником заборгованості за кредитним договором протягом більше 90 днів, тобто з 16.12.2009, тому відповідно днем спливу строку позовної давності за вимогою по повернення кредиту в повному обсязі є 16.12.2012.

Відповідно до положень ст. ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В силу ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст.260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253 - 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

В силу ч.ч. 3, 4ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові

За змістом ч.5ст.267 ЦК Україниякщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В судовому засідання представники відповідачів наполягали на пропуску позивачем строку позовної давності.

При цьому, позивач повинен був довести суду поважність пропуску ним позовної давності на підставі належних та допустимих доказів.

Натомість, позивачем та його представником в судовому засіданні не було заявлено клопотань з даного приводу.

Згідно абзацу 3 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Суд приходить до висновку про припинення договору поруки від 08.09.2008 між відповідачем ОСОБА_2 та Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк, оскільки порука має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії договору поруки.

У відповідності до приписів статті 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, звернення стягнення на заставлене майно, тощо).

Таким чином, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав пропуску позовної давності.

Керуючись ст.ст.3,10,60, 212,215ЦПК України, ст.ст. 256,257,261,267 ЦК України суд

вирішив:

В позові Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: