Вирок № 63740056, 26.12.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/2769/16-к

1-кп/311/283/2016

26.12.2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Кудіновій В.І.

за участю: прокурора Петренка В.О.

потерпілої ОСОБА_1

законного представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за №12016080190001657 від 01 серпня 2016 року відносно:

ОСОБА_3, який народився 12 січня 1977 року у с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, працюючого у ПП «Іщенко» м. Черкаси водієм, одруженого, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого у с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області по вул. Героїв Майдану, 53-А; раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2016 року, близько 10 години 30 хвилин, у світлу пору доби, поблизу м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, водій ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем марки MAN TGL 8.180 Фургон-С реєстраційний номер СА 4003 BE, рухався по автодорозі Василівка-Дніпрорудне-Веселе, зі швидкістю 40 км/год, в напрямку м. Дніпрорудне. В цей час у попутному з ним напрямку по автодорозі в напрямку м. Дніпрорудне рухалась велосипедист ОСОБА_8 На 25 км + 200 м вказаної автодороги водій ОСОБА_3, без обмеження видимості, у зв'язку із зниженням уваги та реакції, не відреагував на перешкоду та не переконавшись в безпечності руху у вибраному напрямку, скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_9

В результаті даної дорожньо-транспортної події настала смерть потерпілої ОСОБА_10, а саме від отримання нею сполученої травми голови, тулубу і кінцівок, у вигляді множених переламів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, а саме: забійних ран, саден та синців на обличчі, тулубі та кінцівках, уламкових переламів кісток мозкового та лицьового черепу зі здавленням речовини головного мозку, розривами твердої мозкової оболонки, розриву трахеї, закритих переламів ребер з обох боків та переламу груднини з розривом м'язів та груднино-ключичного з'єднання справа, переламу лівої ключиці, забою легенів, забою серця з розривами міокарду, крововиливів в м'які тканини грудної клітки та спини з частковим відшаруванням, розривів капсули та розчавлення тканини печінки, розривів капсули селезінки, закритого переламу правої стегнової кістки в середній третині, відкритого переламу обох кісток лівої гомілки у нижній третині, які утворились від дії тупих предметів, в умовах ДТП, від виступаючих деталей автомобіля, та переїзду колесом рухаючогося автомобіля.

Таким чином, водієм ОСОБА_3 порушені вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами № 136 від 06.03.2013, відповідно до яких:

-п 12.3. - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Вказані порушення вимог ПДР України знаходяться у прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками у вигляді настання смерті потерпілої ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою визнав повністю та суду показав, що працює водієм у ПП «Іщенко». 01 серпня 2016 року він рухався на автомобілі MAN, з м. Чаркаси до м. Дніпрорудне. Приблизно о 10 год. 30 хв. їхав по автодорозі Василівка-Дніпрорудне зі швидкістю близько 40 км\год, була сонячна погода, опадів не було. Транспортних засобів на дорозі не було. Поблизу м. Дніпрорудне, він почув, що щось під автомобілем стукнуло, він подумав, що лопнуло колесо. Зупинив автомобіль, та побачив, що він здійснив наїзд на велосипедиста, жінку, котра лежала поблизу автомобіля. Звідки взявся велосипедист він не побачив. Під час руху не маневрував, рухався весь час прямолінійно, із постійною швидкістю близько 40 км\год. На місці в напрямку м. Дніпрорудне видимість до місця події і після місця події більше 200 метрів. ОСОБА_3 пояснив, що велосипедистку він не бачив, та що можливо, він концентрувався на асфальтному покриттю дороги, котре вкрите невеликами вибоїнами. Крім того, майже всю ніч до ранку він керував автомобілем з м. Черкаси до м. Дніпрорудне. Лише невеликий проміжок часу відпочивав.

Крім повного визнання вини, винність ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспорної пригоди від 01 серпня 2016 року та схеми до протоколу (а.с.79-84), 01 серпня 2016 року було оглянуто ділянку автодороги Василівка-Дніпрорудне-Веселе 25 км. Покриття асфальтобетонне, сухе, маються незначні вибоїни глибиною не більше 3 см, загальна видимість при денному освітленні більше 100 метрів. Зафіксовано механічні пошкодження на автомобілі MAN реєстраційний номер СА 4003 BE та велосипеді.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №229 від 03 серпня 2016 року (а.с.89-93), смерть ОСОБА_9 настала в результаті сполученої тупої травми голови, тулубу і кінцівок у вигляді множинних переламів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів. Пошкодження, виявлені при експертизі трупу, утворилися напередодні смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя, в данному випадку, потягли за собой смерть, та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. При дослідженні трупу виявлені: забійні рани, садна та синці на обличчі, тулубі та кінцівках, уламкові переломи кісток мозкового та лицьового черепу зі здавленням речовини головного мозку, розривами твердої мозкової оболонки, розрив трахеї, закриті перелами ребер з обох боків та перелам груднини з розривом м'язів та груднино-ключичного з'єднання справа, перелам лівої ключиці, забої легень, забій серця з розривами міокарду, крововиливи в м'які тканини грудної клітки та спини з частковим відшаруванням, розриви капсули та розчавлення тканини печінки, розриви капсули селезінки, закритий перелам правої стегнової кістки в середній третині, відкритий перелам обох кісток лівої гомілки у нижній третині, які утворилися від дії тупих предметів. Весь комплекс вищеописанних пошкоджень міг утворитися в умовах ДТП, а саме, від виступаючих деталей автомобіля, вірогідніше всього має місце здавлення між тупими предметами в результаті переїзду колесом рухаючогося автотранспорту. При судово-токсикологічній експертизі крові та часток внутрішніх органів від трупу ОСОБА_9 не виявлено алкоголів, наркотичних речовин та сильнодіючих лікарських засобів, які входять в коло обов'язково дослідження.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 29 вересня 2016 року (а.с.118-121), підозрюваний ОСОБА_3 розповів та показав обставини ДТП.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу №586/16 від 14 вересня 2016 року (а.с.95-104), на момент експертного огляду рульове керування, робоча гальмова система та ходова частина автомобіля «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходились у працездатному стані.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно-трасологічного дослідження №585/16 від 12 вересня 2016 року (а.с.106-113), в момент зіткнення (наїзду) автомобіль НОМЕР_2 рухався з боку м. Василівки у напрямку м. Дніпрорудне. Із-за недостатньої кількості транспортно-трасологічних ознак встановити, як геометричну точку місце наїзду автомобіля MAN TGL 8.180 реєстраційний номер CA4003BE на велосипед разом з пішоходом ОСОБА_9 не надається можливим, при цьому не надається можливим встановити місце наїзду у поперечному напрямку відносно дороги та узбіч, що примикають, але можливо встановити, що наїзд автомобіля НОМЕР_2 на велосипед разом з пішоходом ОСОБА_9 трапився на стороні дороги з узбіччям у бік руху м. Дніпрорудне, та у поздовжньому напрямку в районі початку розсипу помідор та цибулі, яка починається на відстані 26.6 м від електроопори № 109/98. В момент первинного контакту (в момент наїзду) кут між поздовжньою віссю автомобіля НОМЕР_2 та поздовжньою віссю велосипеда разом з пішоходом ОСОБА_9 складав 180°±5°, при цьому автомобіль НОМЕР_2 первинно контактував передньою правою частиною бамперу з задньою частиною велосипеда (крило, колесо, задній багажник).

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди №587/16 від 12 вересня 2016 року (а.с.115-117), водій автомобіля «MAN TGL 8.180 фургон с» реєстраційний номер СА 4003 BE ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогою п.12.3 Правил дорожнього руху України. Велосипедист ОСОБА_9 під час руху повинна була керуватися вимогою п.11.14 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля «MAN TGL 8.180 фургон с» реєстраційний номер СА 4003 BE ОСОБА_3 не відповідають вимозі п.12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП. Дії велосипедиста ОСОБА_9 вимогам Правил дорожнього руху України не суперечать. Водій автомобіля «MAN TGL 8.180 фургон с» реєстраційний номер СА 4003 BE ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № 742/16 від 29 вересня 2016 року (а.с.123-125), дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України. При цьому у діях велосипедиста ОСОБА_9 невідповідності вимогам п.11.14 Правил дорожнього руху України не вбачається. Невідповідність дій водія вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо- транспортної пригоди. Водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста.

Автомобіль MAN TGL 8.180 фургон-с реєстраційний номер НОМЕР_3 та велосипед з чоловічою рамою синього кольору долучено в якості речових доказів (а.с.142,144).

Потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що померла внаслідок ДТП 01 серпня 2016 року ОСОБА_8 її рідна сестра. Вони часто спілкувалися та були близькими у взаєминах. Обставини ДТП їй невідомі. Після смерті, вона займалася похованням ОСОБА_8 Просить суд задовольнити цивільний позов та стягнути з обвинуваченого на її користь майнову та моральну шкоду.

Законний представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_2, суду показав, що він не проживав разом з ОСОБА_8, однак у них є двоє спільних дітей. Діти проживали разом з матір`ю. 01 серпня 2016 року йому зателефонувала старша доньки та повідомила про смерть ОСОБА_8 Наразі діти проживають разом з ним та перебувають на його утримання. Просить суд задовольнити цивільний позов і інтересах малолітніх дітей та стягнути з ОСОБА_3 відшкодовування майнової та моральної шкоди.

Проаналізувавши всі вказані вище досліджені у судовому засіданні докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про те, що вони логічні, послідовні, відповідають фактичним даним встановленим судом, у звязку з чим приймає до уваги при винесенні вироку.

На підставі зазначених вище доказів судом встановлено, що водій ОСОБА_3, 01 серпня 2016 року, близько 10 години 30 хвилин, поблизу м. Дніпрорудне, керуючи автомобілем марки MAN TGL 8.180 Фургон-С реєстраційний номер СА 4003 BE, через утомленість тривалим перебуванням за кермом та тим, що відволікся, як пояснив обвинувачений, на вибоїни на дорозі, не помітив велосипедиста ОСОБА_8, та наїхав на велосипедиста, внаслідок чого ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження від яких настала смерть потерпілої. ОСОБА_3 порушив вимоги п.12.3. ПДР України, що знаходиться у причинному звязку з подією ДТП, внаслідок якої загинула ОСОБА_8

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, він працює, одружений, має на утриманні чотирьох малолітніх та неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем роботи та мешкання характеризується позитивно, помякшуючими покарання обставинами суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та добровільне часткове відшкодування заподіяної майнової шкоди потерпілій ОСОБА_1 у сумі 7500 грн., і вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами. Приймаючи наявність вказаних вище помякшуючих покарання обставин та особу обвинуваченого, на підставі ст..75 КК України суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_3 від відбування призначено йому покарання.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної злочином. Позивачка ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1469 грн. 37 коп., моральної шкоди у сумі 50 000 грн., та відшкодування витрат на правову допомогу адвоката у сумі 500 грн.

Цивільний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на поховання ОСОБА_8, суд виходить з наступного.

Між страховиком ПрАТ Страхова компанія «Європейський страховий альянс» та страхувальником ОСОБА_11 укладений поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/6731302, строком дії з 10 грудня 2015 року по 09 грудня 2016 року, відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність осіб, які на законних підставах керують забезпеченим транспортним засобом автомобілем марки MAN TGL 8.180 Фургон-С реєстраційний номер СА 4003 BE (надалі Поліс). Франшиза за Полісом становить нуль грн.

На момент настання страхового випадку вказаним транспортним засобом керував ОСОБА_3

Правовідносини, що виникають під час дії даного Полісу регулюються ЦК України та спеціальним Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п.27.4. ст.27 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного памятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та предявлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Крім того, ОСОБА_3 працює на посаді водія в ПП «ОСОБА_12О.» м. Черкаси.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Обвинувачений не є належним відповідачем щодо позовної вимоги про відшкодування витрат на поховання, однак ОСОБА_1 звернулася з позовом в цій частині до відповідача ОСОБА_3, і не заявила клопотання про заміну первісного відповідача або про залучення до участі у справі співвідповідача, тому вимога про відшкодування 1469 грн. 37 коп. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до абз.2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року (в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду №5 від 25.05.2001) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Внаслідок порушення Правил дорожнього руху України та вчинення злочину водієм ОСОБА_3 загинула рідна сестра потерпілої ОСОБА_1 ОСОБА_8 Потерпілій завдано глибоку психологічну травму, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 повинен відшкодувати ОСОБА_1 заподіяну їй моральну шкоду.

При визначенні розміру грошової суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного. Відповідач ОСОБА_3 вчинив злочин, субєктивна сторона якого характеризується необережною виною. Він працює. Позивач ОСОБА_13 не надала суду доказів завдання їй моральної шкоди у розмірі 50000 грн.

Виходячи з вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним відшкодувати завдану ОСОБА_13 моральну шкоду шляхом стягнення з ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 25000 грн.

Суд також стягує з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 процесуальні витрати у розмірі 500 грн.

Відповідно до п.1) ч.1 ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України, витрати, повязані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Як слідує зі змісту угоди про надання правової допомоги від 01 листопада 2016 року, адвокат ОСОБА_14 та потерпіла ОСОБА_1 уклали угоду про надання правової допомоги.

Потерпіла ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу адвоката ОСОБА_14 у розмірі 500 грн., які підтверджуються наданою суду квитанцією.

Тому процесуальні витрати у вказаному розмірі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_1

В іншій частині позову ОСОБА_13 у задоволенні відмовити.

Законним представником неповнолітніх потерпілих ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином. Законний представник просить суд стягнути з ОСОБА_3 у порядку ст.1200 ЦК України, на користь ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, по 1978 грн. відшкодування майнової шкоди щомісячно починаючи з дати вступу вироку в законну силу і закінчуючи досягненням кожною з дітей вісімнадцяти років; стягнути з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, по 50000 грн. відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, відшкодування майнової шкоди за пошкоджений велосипед у розмірі 700 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування у порядку ст.1200 ЦК України, на користь ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, по 1978 грн. відшкодування майнової шкоди щомісячно починаючи з дати вступу вироку в законну силу і закінчуючи досягненням кожною з дітей вісімнадцяти років, суд виходить з наступного.

Між страховиком ПрАТ Страхова компанія «Європейський страховий альянс» та страхувальником ОСОБА_11 укладений поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/6731302, строком дії з 10 грудня 2015 року по 09 грудня 2016 року, відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність осіб, які на законних підставах керують забезпеченим транспортним засобом автомобілем марки MAN TGL 8.180 Фургон-С реєстраційний номер СА 4003 BE. Франшиза за Полісом становить нуль грн.

На момент настання страхового випадку вказаним транспортним засобом керував ОСОБА_3

Правовідносини, що виникають під час дії даного Полісу регулюються ЦК України та спеціальним Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п.27.2. ст.27 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Обвинувачений не є належним відповідачем щодо позовної вимоги про відшкодування шкоди у порядку ст.1200 ЦК України, однак ОСОБА_2 звернувся з позовом в цій частині до відповідача ОСОБА_3, і не заявив клопотання про заміну первісного відповідача або про залучення до участі у справі співвідповідача, тому вимоги в інтересах ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, стягнення по 1978 грн. відшкодування майнової шкоди щомісячно починаючи з дати вступу вироку в законну силу і закінчуючи досягненням кожною з дітей вісімнадцяти років, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Внаслідок порушення Правил дорожнього руху України та вчинення злочину водієм ОСОБА_3 загинула мати неповнолітніх потерпілих ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6. Потерпілим завдано глибоку психологічну травму, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 повинен відшкодувати дітям загиблої ОСОБА_8 заподіяну їм моральну шкоду.

При визначенні розміру грошової суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного. Відповідач ОСОБА_3 вчинив злочин, субєктивна сторона якого характеризується необережною виною. Він працює. Має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей. Виходячи з вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним відшкодувати завдану ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, моральну шкоду шляхом стягнення з ОСОБА_3 грошової суми у розмірі по 30000 грн. кожному.

Також доведеним є заподіяння ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, майнової шкоди у розмірі 700 грн. за пошкодження велосипеду. Суд стягує вказану суму з ОСОБА_3

Суд також стягує з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 процесуальні витрати у розмірі 1000 грн.

Як слідує зі змісту угоди про надання правової допомоги від 02 листопада 2016 року, адвокат ОСОБА_14 та законний представник потерпілих ОСОБА_2 уклали угоду про надання правової допомоги.

ОСОБА_2 поніс витрати на правову допомогу адвоката ОСОБА_14 у розмірі 1000 грн., які підтверджуються наданою суду квитанцією.

Тому процесуальні витрати у вказаному розмірі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь ОСОБА_2

В іншій частині позову ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, у задоволенні відмовити.

Суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_3 процесуальні витрати, повязані з проведенням судових експертиз на загальну суму 4485 грн. 96 коп.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532, КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, випробувальний строк призначити тривалістю один рік.

На підставі п.3 та п.4 ч.1 ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_3 періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їм про зміну місця проживання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 особисте зобовязання, залишити без змін до набрання законної сили вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, повязані з проведенням судових експертиз на загальну суму 4485 (чотири тисячі чотириста вісімдесят пять) грн. 96 коп. (одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, р/р 31116115700009, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області).

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 25000 грн., 500 грн. відшкодування витрат на правову допомогу, а всього 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн.

В іншій частині позову ОСОБА_1 у задоволенні відмовити.

Позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, відшкодування моральної шкоди у розмірі по 30000 грн. кожному потерпілому, відшкодування майнової шкоди у сумі 700 грн., відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 1000 грн., а всього 61700 (шістдесят одна тисяча сімсот) грн.

В іншій частині позову ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, у задоволенні відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні:

●автомобіль НОМЕР_4, що переданий на зберігання ОСОБА_12 залишити у розпорядженні власника ОСОБА_12;

●велосипед з чоловічою рамою синього кольору, що переданий на зберігання ОСОБА_1 залишити у розпорядженні ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя М.А. Носик