Рішення № 6373992, 07.07.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 липня 2009 р. Справа 11/118-09

за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Вінниця

до відкритого акціонерного товариства «Ладижинхліб», м. Ладижин

про стягнення 39 400 грн.

Суддя В. Матвійчик

при секретарі судового засідання Т.Кармаліта, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_3 за довіреністю 1638 від 06.07.2009р.;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Ладижинхліб» заборгованості за поставлений товар згідно накладних в загальному розмірі 39 400 грн..

Позов мотивовано тим, що в період з 31.03.2007р. по 27.04.2007р. позивач, згідно накладних, поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 64400 грн.. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 25 000 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 39 400 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 18.05.2009р. та 10.06.2009р. щодо надання витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 223330.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (позивач) в період з 31.03.2007р. по 27.04.2007р. поставив відкритому акціонерному товариству «Ладижинхліб»(відповідач) борошно вищого гатунку на загальну суму 64400 грн., що підтверджується наступними документами:

видатковими накладними № 3/020 від 31.03.2007 р., № 4/010 від 05.04.2007 р., № 4/019 від 17.04.2007 р., № 4/022 від 23.04.2007 р., № 4/032 від 27.04.2007 р.;

довіреностями серії ЯНК № 696021 від 31.03.2007 р., серії ЯНК № 696042 від 17.04.2007 р..

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку від 17.04.2007р., 24.04.2007р., 12.06.2007р., 16.05.2007р., 24.05.2007р., 18.10.2007р., 16.04.2008р. ВАТ «Ладижинхліб» перерахував на рахунок СПД ФО ОСОБА_1 25000 грн., які останнім зараховані в рахунок погашення заборгованості за накладними. Разом з тим, в призначенні платежу банківських виписок зазначені накладні № 060403-1005 від 28.11.2006 р., № 060403-1005 від 28.03.2006 р., № 060403-1005 від 28.04.2007 р., 060403-1005 від 28.07.2007 р. та договір № б/н від 10.04.2008 р.. Згідно пояснень позивача від 04.06.2009р. відповідачем не вірно вказано призначення платежу, оскільки накладних № 060403-1005 від 28.11.2006 р., № 060403-1005 від 28.03.2006 р., № 060403-1005 від 28.04.2007 р., 060403-1005 від 28.07.2007 р. та договору № б/н від 10.04.2008 р. не існує.

За таких обставин, заборгованість за поставлений товар становить 39400 грн..

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тому позивачем в порядку ст. 530 ЦК України надіслано відповідачу лист-вимогу за № 1 від 03.04.2009р. про сплату даної заборгованості, яка отриманна останнім 03.04.2009р.. Проте вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на 07.07.2009р. заборгованість за поставлений товар згідно накладних № 3/020 від 31.03.2007 р., № 4/010 від 05.04.2007 р., № 4/019 від 17.04.2007 р., № 4/022 від 23.04.2007 р., № 4/032 від 27.04.2007 р. становить 39400 грн..

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, позовна вимога про стягнення боргу в розмірі 39400 грн. підлягає задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат.

Також слід зазначити, що в підтвердження позовних вимог позивачем надано акт звірки розрахунків від 01.06.2009р.. Однак вказаний акт не може розцінюватись судом як належний доказ зважаючи на таке.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Акт звірки не відповідає вказаній нормі, оскільки в ньому відсутні посилання на первинні документи на підставі яких проведено звірку.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Враховуючи, що відповідач доказів в спростування позовних вимог не надав, а позовні вимоги, які є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи судом зясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 113 від 06.05.2009р. зайво сплачено 1 грн. 00 коп. державного мита та платіжним дорученням № 115 від 08.05.2009р. зайво сплачено 0 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а тому мито та витрати у вказаних розмірах підлягають поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Ладижинхліб»(Вінницька область, Тростянецький район, м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 1, код 05495897) на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 39400 (тридцять девять тисяч чотириста) грн. боргу, 394 (триста девяносто чотири) грн. - витрат повязаних зі сплатою державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Повернути субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 1 грн. 00 коп. та суму зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 0 грн. 50 коп..

5.Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 09.07.2009р.

Суддя В. Матвійчук

Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з бюджету.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - (АДРЕСА_1)

3 - відповідачу - (вул. Хлібозаводська, 1, м. Ладижин, Тростянецького р-ну Вінницької області)