Постанова № 63739034, 21.12.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2058/15-а

Провадженя№ 2-а/266/4/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м.Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участі секретаря Циганкової М.М., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя, третя особа Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 25.09.2012 р. Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя (далі УПФУ) своїм рішенням перевів ОСОБА_4 з пенсії по інвалідності згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнодержавне обовязкове пенсійне страхування» до уточнення правомірності надання ОСОБА_4 статусу особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Підставою рішення УПФУ стало рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України від 09.04.2012 р., котрим визнано безпідставною видача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у звязку із відсутністю підтвердження факту виконання ОСОБА_4 З рішенням УПФУ не згодний, оскільки після 09.04.2012 р. рішення про безпідставність видачі ОСОБА_4 посвідчення не приймалось, а його статус також було підтверджено рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій. В 2014 р. він неодноразово звертався до УПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії в порядку ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак в задоволенні його заяв йому було відмовлено. Просить суд поновити строк для звернення із вище вказаним позовом до суду, визнавши причину пропуску терміну позовної давності поважною, визнати незаконним та скасувати рішення УПФУ від 25.09.2012 р. в відношенні ОСОБА_4 про перевід з пенсії по інвалідності згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнодержавне обовязкове пенсійне страхування».

Позивач в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі, просив суд його задовольнити з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача, ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Пояснив суду, що оскаржуване рішення УПФУ не ґрунтується на законі винесено в порушення вимог, чинного на той час Положення про Управління ПФУ в районах, містах, районах у містах, а також в містах і районах, затвердженого Постановою правління ПФУ України від 30.04.2002 р №8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 за № 442/6730, а саме: 12.09.2012 р. відповідач отримав з Приморського УСЗН лист, до якого була додана копія витягу з протоколу засідання комісії СВОСЛ від 9 квітня 2012 р №44, в якому визнано безпідставної видача ОСОБА_4 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, так як не підтверджений факт виконання робіт в зоні відчуження, посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Однак у ОСОБА_4 ніколи не було категорії 2 і в справі УПФУ відсутня копія такого посвідчення виданого позивачу і з цієї причини УПФУ 12.09.2012 р. звертається з листом до УСЗН Приморського району Маріупольської міської ради ( далі УСЗН) в якому просить уточнити який саме посвідчення підлягає вилученню і уточнення необхідно для вирішення питання припинення виплати пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Позивачу. УСЗН надав таке уточнення лише 11 грудня 2012, однак оскаржуване рішення було винесено 25.09.2012 р. Згідно рішення колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 11 серпня 2010 року, Управління ПФУ в Іллічівському районі Маріуполя зобов'язане було зробити перерахунок і виплату ОСОБА_4, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за період з 1 листопада 2006 р . по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 1 серпня 2009 року, по 3 групі інвалідності. Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 10.11.2010 р. зобовязано УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 відповідно до положень ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішеннями судів встановлено правомірність присвоєння ОСОБА_4 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі поданих документів про що було зазначено в мотивувальній частини рішення суду. Без встановлення судом фактів, зазначених в мотивувальній частині неможливо вказівку судом висновків про задоволення або відмову в задоволенні позову повністю або частково в резолютивній частині постанови. Рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві Соціальної політики України не скасували і не могли скасувати вищевказані рішення судів. Стосовно поновлення строку на звернення до суду пояснив, що у жовтні 2012 р., співробітник УФПУ повідомила позивачу, що в разі визнання уповноваженими комісіями необґрунтованої видачі мені посвідчення громадянина, який постраждав від наслідків аварії на ЧАЕС з нього в судовому порядку буде стягнуто отримана ним чорнобильська надбавка до пенсії за весь час в повному обсязі. У червні 2013 р. співробітник УПФУ повідомила позивачу, що якщо Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України від 09.04.2012 р скасує рішення щодо нього, то йому може бути відновлять виплату пенсії в колишньому розмірі. У липні 2013 р. позивач звернувся в Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України із заявою в порядку оскарження вищевказаних рішень Комісії та тільки в грудні 2014 р. Позивач отримав лист про внаслідок розгляду його заяви. У період грудня 2014 року, січень, лютий 2015 р зв'язку з поганим станом здоров'я (виразка шлунка, ішемічна хвороба серця ) і іншими хворобами позивач не міг займатися оскарженням рішення УПФУ в судовому порядку, тому вважає причини пропуску строку поважними. Просить суд поновити строк звернення до суду із позовом, визнати незаконним та скасувати рішення УПФУ від 25.09.2012 р. в відношенні ОСОБА_4 про перевід з пенсії по інвалідності згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнодержавне обовязкове пенсійне страхування».

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що12.09.2012 р. УФПУ отримало лист з управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради від 10.09.2012 р. вих. № 03/4435. До листа було надано копію витягу з протоколу засідання комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України від 09.04.2012 р. № 44. в якому визнано безпідставною видачу ОСОБА_4 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3(1), так як не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження;

01.10.2012 року ОСОБА_4 добровільно було надано заяву № 925 на переведення на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 22.05.2014 р. УПФУ отримано лист від 21.05.2014 р. № 03/3642 від УСЗН Приморського району, до листа було надано копію Витягу з протоколу № 69 засідання комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, Міністерства соціальної політики України від 18.12.2013 р. про підтвердження рішення Комісії від 09.04.2012 р. (протокол № 44) щодо визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3(1) ОСОБА_4. Відповідно до частини 5 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 (далі-Постанова 22-1) до заяви про призначення пенсії додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.(а, враховуючи наслідки позбавлення ОСОБА_4 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, його посвідчення є недійсним та підлягає скасуванню). Згідно п.2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 20.01.1997р. № 51 (далі - Порядок № 51), посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами і компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно пункту 12 Порядку № 51 спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню. Рішення Комісії щодо визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3(1) ОСОБА_4 не було ним оскаржено в судовому порядку. Відповідно даних ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про рух коштів позивачу було відомо про порушення його права на отримання пенсії ще у березні 2012 р., тому частина позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 99 КАС України повинна бути залишена без розгляду. Просила суд врахувати, що внаслідок надходження копії витягу з протоколу засідання комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України від 09.04.2012 р. № 44, в якому визнано безпідставною видачу ОСОБА_4 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3(1), його було позбавлено виплат соціальної допомоги в УСЗН Приморського району м.Маріуполя, врахувати, що на обліку у відповідача станом на 01.10.2012 р. не перебували інші пенсіонери із прізвищем «Карабань» та статусом учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи, в судове засідання не зявився, направив на адресу суду заяву, в якій пояснив, що факт виконання робіт саме в зоні відчуження позивачем не знайшов свого підтвердження в наданих матеріалах, тому позовні вимоги вважає безпідставними, просить суд в їх задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного:

ОСОБА_4 знаходиться на обліку та отримує пенсію в УПФУ, призначену згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особа, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліда 3 групи безстроково, з моменту призначення йому пенсії 09.04.1997 р.

Рішенням УПФУ від 25.09.2012 р. його було переведено на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнодержавне обовязкове пенсійне страхування», в звязку із запобіганням виникнення переплати пенсії до зясування правомірності надання йому статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Витягу з протоколу № 69 засідання комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, Міністерства соціальної політики України від 18.12.2013 р. про підтвердження рішення Комісії від 09.04.2012 р. (протокол № 44) щодо визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та 3(1) ОСОБА_4

Своє рішення Комісія обґрунтувала тим, що ОСОБА_4 не підтвердив факт виконання робіт саме в зоні відчуження. Однак згідно довідок Центрального архіву Міністерства оборони України від 30.11.1992 року №51/3366 та довідкою військової частини 34102 ОСОБА_4 брав участь у ліквідації наслідків аварії в період з 29.09.1989 р. по 19.11.1989 р.

На підставі рішення Комісії відповідачем 17.06.2014 р. та 03.12.2014 р. було відмовлено ОСОБА_4 в переведенні на пенсію в порядку ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» в звязку із визнанням неправомірним видачі ОСОБА_4 посвідчення.

В витягу з Протоколу №44 від 09.04.2012 р. визнано безпідставним видача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2.

ОСОБА_4 згідно матеріалів справи ніколи не отримував 2 категорію, як громадянин, постраждалий від наслідків Чорнобильскьої катастрофи, що підтверджують повні тексті Протоколів №44 та №69.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обовязковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

ОСОБА_4 звертався за захистом своїх порушених прав до Іллічівського районний суд м. Маріуполя, постановою якого від 09.11.2009 р. задоволено позовні вимоги до УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя, визнано дії щодо відмови в перерахунку пенсії відповідно до положень ст. ст.. 49, 50, 53, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобовязано здійснити перерахунок пенсії. Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 11.08.2010 р. рішення суду першої інстанції змінено в частині задоволення позовних вимог, в цілому залишена в силі.

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 10.11.2010 р. було задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя, визнано неправомірними дії відповідача щодо виплати в меншому розмірі пенсії ОСОБА_4 відповідно до положень ст. ст.. 49, 50, 53, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2012 р. постанова суду першої інстанції залишена в силі.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з рішень судів від 09.11.2009 р., 11.08.2010 р., 10.11.2010 р., 20.01.2012 р., при розгляді справ за позовами ОСОБА_4 встановлено той факт, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідом 3 групи та має 1 категорію.

Посилання на постанови Комісії від 09.04.2012 р. та 18.12.2013 р. є безпідставними, оскільки вони не скасовують рішення судів, які набрали законної сили та є обовязковими для виконання на всій території України.

Тому суд вважає, що рішення УПФУ від 25.09.2012 р. про переведення позивача з пенсії, згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнодержавне обовязкове пенсійне страхування» до уточнення правомірності надання ОСОБА_4 статусу особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є безпідставною, оскільки правомірність надання статусу було встановлено рішеннями судів, які набрали законної сили, тому скасування рішення є єдиним можливим способом захисту прав позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Позивач в позовній заяві звернувся до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів 11.03.2015 р.

Відповідачем по справі заявлено, що оскільки ОСОБА_4 отримував пенсію регулярно, кожного місяця, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з рахунку позивача в ПАТ КБ «Приват Банк»,то ним пропущено шестимісячний строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Суд вважає, та це доведено матеріалами справи, що ОСОБА_4 пропустив строк звернення до суду із поважних причин, про що свідчить надана позивачем медична карта амбулаторного хворого, з якої вбачається, що ОСОБА_4 знаходився на тривалому лікуванні з діагнозом «ішемічна хвороба серця». Також позивач тривалий час здійснював нагляд за своєю важко хворою матірю ОСОБА_5 (14.11.1929 р.), яка мешкала за межами м. Маріуполь, за адресою: Запорізька область, Бердянський район, с. Карла ОСОБА_1 та перебуваючи в поганому стані здоровя та похилому віці не могла здійснювати піклування про себе самостійно та потребувала постійного нагляду.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_4 пропустив строк звернення до суду із вище вказаним позовом з поважних причин та вважає, що поновлення строку для звернення до суду із вище вказаним позовом буде сприяти захисту прав і свобод ОСОБА_4

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приходячи до висновку про задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що скасування рішення УПФУ без зобовязання поновити виплати пенсії позивачу не можна буде вважати повним захистом прав та свобод ОСОБА_4, тому суд приходить

до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог для повного захисту інтересів ОСОБА_4

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст.ст.9,11, 14,69-72,86,99, 100,158-163,186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк звернення ОСОБА_4 до суду з адміністративним позовом

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про зарахування до пільгового стажу періоду роботи задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області від 25 вересня 2012 року в відношенні ОСОБА_4 про переведення ОСОБА_4 з пенсії, призначеної в порядку ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію по інвалідності згідно ст. 30 Закону України «Про загальнодержавне обовязкове пенсійне страхування».

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області поновити ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКП НОМЕР_1) поновити виплату пенсії, призначену згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01 жовтня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя в 10-денний строк з дня його проголошення, а особою, у відсутність якої ухвалено рішення у той самий строк з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після спливу строку подачі апеляційної скарги. В разі подачі апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набуває законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.