Рішення № 63737029, 20.12.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи № 657/2712/15-ц Головуючий в І інстанції Ковальчук О.В.

Номер провадження №22-ц/791/1761/16 Доповідач Фурман Т.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Фурман Т.Г.

суддів: Ігнатенко П.Я.

ОСОБА_1

секретар Мирненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє від імені Приватного підприємства «Чаплинське - 1», на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, яка діє від імені позивачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, до приватного підприємства «Чаплинське - 1», третя особа: реєстраційна служба Бериславського районного управління юстиції про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації договорів оренди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_3, яка діє від імені позивачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 звернулася до суду з позовом про визнання договорів оренди землі недійсними, обґрунтовуючи вимоги тим, що позивачі є власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області.

В серпні 2015 року позивачам стало відомо про те, що реєстраційною службою Бериславського районного управління юстиції Херсонської області була здійснена державна реєстрація договорів оренди землі, які були укладенні між ними (позивачами) та приватним підприємством «Чаплинське-1» ( далі - ПП «Чаплинське-1»).

Посилаючись на те, що договори оренди земельних ділянок були укладені та зареєстровані з порушенням норм цивільного законодавства, всупереч вільному волевиявленню власників земельних ділянок, представник, яка діє від імені позивачів, просила суд, з підстав передбачених ст. 215 ЦК України, визнати недійсними договори оренди землі, укладені між позивачами та ПП «Чаплинське-1», з застосуванням наслідків недійсності правочину.

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 червня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсними договори оренди землі укладені між ПП «Чаплинське-1» та позивачами.

Скасовані рішення реєстраційної служби Бериславського районного управління юстиції про державну реєстрацію договорів оренди землі.

Зобовязано ПП «Чаплинське-1» повернути земельні ділянки позивачам.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПП «Чаплинське-1» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального законодавства, зокрема на відсутність правових підстав передбачених чинним законодавством для визнання оспорених правочинів недійсними та скасування державної реєстрації договорів оренди землі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_18, яка діє від імені ОСОБА_4, ОСОБА_19, який діє від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_3, яка діє від імені: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 доводи апелянта не визнають, рішення суду просять залишити без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області від 03 листопада 2016 року рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 червня 2016 року в частині задоволення позову ОСОБА_17 до ПП «Чаплинське-1» про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди скасоване, провадження в цій частині закрито у звязку з відмовою позивачки від позову і прийняттям такої відмови судом.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заявлені вимоги, суд виходив з того, що в 2015 році була здійснена державна реєстрація договорів оренди землі між позивачами та відповідачем незважаючи на те, що в період з травня 2014 року по січень 2015 року позивачі ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15 зверталися до державних органів з проханням не реєструвати будь-які договори оренди земельних ділянок, які перебувають у їх власності, крім того, 09 квітня 2015 року реєстраційною службою було зареєстровано договір оренди землі між ПП "Чаплинське-1" та ОСОБА_20 (правонаступником якої є ОСОБА_16Й.), яка на момент реєстрації договору була покійною. Встановивши зазначені обставини, оцінивши їх належність, допустимість та достовірність, достатність і взаємний звязок у їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що договори оренди землі були зареєстровані всупереч волі позивачів, що свідчить про відсутність вільного волевиявлення власників землі.

Погодитися з такими висновками суду колегія суддів не може, оскільки суд першої інстанції прийшов до них, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спру з огляду на наступне.

Судом встановлено і зазначена обставина сторонами не оспорюється, що позивачам на праві приватної власності належать земельні ділянки, що розташовані в адміністративних межах Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, а саме: ОСОБА_4 земельна ділянка загальною площею 8, 51 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІV-XC № 029384 від 30 серпня 2001 року; ОСОБА_5 земельна ділянка загальною площею 8, 0405 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЕЕК № 591019 від 16 вересня 2014 року; ОСОБА_6 земельна ділянка загальною площею 5,60 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №881620 від 22 серпня 2006 року; ОСОБА_7 земельна ділянка загальною площею 4,06 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 881688 від 31 серпня 2006 року; ОСОБА_8 земельна ділянка загальною площею 7,78 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 881683 від 31 серпня 2006 року; ОСОБА_9 земельна ділянка загальною площею 7,78 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 071832 від 22 серпня 2006 року; ОСОБА_10 земельна ділянка загальною площею 16,76 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІV-XC № 006213 від 08 травня 2002 року; ОСОБА_11 земельна ділянка загальною площею 5,60 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 881624 від 22 серпня 2006 року; ОСОБА_12 земельна ділянка загальною площею 4,64 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 881674 від 31 серпня 2006 року; ОСОБА_13 земельна ділянка загальною площею 7,78 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 071830 від 22 серпня 2006 року; ОСОБА_14 земельна ділянка загальною площею 4,83 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 881681 від 31 серпня 2006 року; ОСОБА_15 земельна ділянка загальною площею 8,51 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЕАА № 440909 від 27 лютого 2013 року; ОСОБА_16 Йосипівні земельна ділянка загальною площею 8,44 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЕКК № 300013 від 06 листопада 2015 року.

Надані відповідачем докази свідчать про те, що між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_20, правонаступником якої є ОСОБА_16, та ПП "Чаплинське-1" були укладені з кожним окремо договори оренди землі, державна реєстрація яких була проведена реєстраційною службою Бериславського районного управління юстиції в різний час, окремо по кожному договору ( 22.01.2015 року, 4.04.2015р., 08.04.2015 р., 15.04.2015 р., 27.04.2015 р.).

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснила, що всі договори оренди землі були укладені і підписані сторонами у 2013 році.

Зі змісту заявленого позову, який впродовж розгляду справи не змінювався, не уточнювався, вбачається, що предметом позову є визнання договорів оренди землі недійсними з підстав передбачених ч.1 ст. 215 ЦК України, а саме невідповідність оспорених договорів вимогам чинного законодавства та відсутність волевиявлення позивачів на укладання і реєстрацію цих правочинів.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, повязані з орендою землі, є Закон України „Про оренду землі.

В статті 15 Закону України „ Про оренду землі визначені істотні умови договору.

Законодавством, діючим на час виникнення спірних правовідносин передбачалося, що відсутність хоча б однієї із умови договору зазначеної в ст. 15 Закону України „ Про оренду землі є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання недійсним договору відповідно до закону.

В оспорених договорах оренди землі сторонами зазначені всі істотні умови визначені статтею 15 Закону України „ Про оренду землі у редакції яка була чинною на час підписання договорів.

Отже, учасники правочинів, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, склали і підписали відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Посилаючись на те, що договори оренди землі були підписані не власниками земельних ділянок, або підписувалися чисті бланки договорів, позивачі в суді першої інстанції належними та допустимим доказами не підтвердили.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України сприяв всебічному і повному зясуванню обставин справи, проте позивачі від вчинення будь-яких дій для підтвердження зазначених вище обставин відмовилися.

В той час, як відповідачем були надані докази, які підтверджували дійсність правовідносин між сторонами, а саме: отримання орендної плати за 2015 рік позивачами ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10; укладення додаткових угод до основних договорів оренди щодо збільшення розміру орендної плати з позивачами ОСОБА_11, ОСОБА_16 ОСОБА_13, ОСОБА_14, недійсність яких в установленому законом порядку не визнавалася; направлення поштовим переказом грошових коштів в розмірі орендної плати на адресу інших позивачів.

Таким чином, як в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, так і при перевірці законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції позивачі належними та допустимим доказами не довели відсутність їх волевиявлення при укладанні договорів оренди землі та порушення ст. 15 Закону України „ Про оренду землі.

Задовольняючи заявлений позов, суд зазначив, що договори оренди землі були зареєстровані всупереч волі позивачів, що свідчить про відсутність вільного волевиявлення власника землі та послався на ту обставину, що з травня 2014 року по січень 2015 року ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15 зверталися до реєстраційної служби з проханням не реєструвати договори оренди земельних ділянок, які перебувають у їх власності.

За змістом статей 18, 20 Закону України „ Про оренду землі у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

В Прикінцевих положеннях оспорених договорів зазначено, що договори оренди землі набирають чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Отже, цивільні права та обовязки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладення спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України „ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документу, в якому фіксуються правові наслідки.

Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

Таким чином прохання учасника правочину не здійснювати реєстрацію договору оренди земельної ділянки, волевиявлення на укладення якого він виявив у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріпленя підписом письмового документа, не є підставою для визнання договору недійсним у порядку, визначеному частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.

При цьому слід звернути увагу на те, що позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 з проханням не реєструвати укладені договори не зверталися, інших осіб на вчинення зазначених дій не уповноважували. Посилання представника позивача ОСОБА_16 на те, що 09 квітня 2015 року реєстраційною службою Бериславського району Херсонської області було зареєстровано договір оренди землі, укладений між ПП «Чаплинське-1» та ОСОБА_20, померлою 25.04.2014 року, є безпідставним, оскільки, єдиною нормою, яка визначає момент недійсності правочину, в тому числі і щодо договору оренди землі, є ч. 2 ст. 236 ЦК України відповідно до якої нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є з моменту його вчинення.

Посилання позивачів на те, що до реєстраційної служби Бериславського районного управління юстиції до пакету документів, який надано для реєстрації договорів оренди земельних ділянок, були надані витяги з Державного земельного кадастру, які підписані посадовою особою, яка взагалі не працює Державним кадастровим реєстратором Херсонської області та не має права на підпису державних документів, правого значення для вирішення даного спору не має, а є підставою для порушення кримінального провадження за даним фактом.

Ухвалюючи рішення про скасування рішення реєстраційної служби про державну реєстрацію договорів оренди землі, суд не звернув увагу на те, що позивачами така вимога не заявлялася, реєстраційна служба не була притягнута до участі у справі як відповідач, а ухвалення рішення щодо прав третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, суперечить нормам ст..35 ЦПК України.

Крім того, суд обєднав в одне провадження вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинств та розглянув адміністративний спір щодо зобовязання субєкта владних повноважень вчинити певні дії.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду про законність та обґрунтованість заявлених вимог не відповідають обставинами справи, представленим доказам та вимогам закону, а тому постановлене в справі рішення підлягає скасуванню як неправильне.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє від імені Приватного підприємства «Чаплинське - 1», задовольнити.

Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 червня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3, яка діє від імені позивачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, до приватного підприємства «Чаплинське - 1», третя особа: реєстраційна служба Бериславського районного управління юстиції про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації договорів оренди відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Г. Фурман

Судді: П.Я. Ігнатенко

ОСОБА_1