Ухвала суду № 63736227, 22.12.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 667/1281/14-ц Головуючий в І інстанції:

Номер провадження:22-ц/791/2126/16 ОСОБА_1

Доповідач: Бездрабко В.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2016 року грудня місяця 22 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Бездрабко В.О.

Суддів: Борка А.Л.

ОСОБА_2

Секретар: Чертков Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 03 квітня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про дострокове стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року ПАТ КБ «Надра» звернулося до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 23 травня 2008 року між банком та ОСОБА_4 укладений кредитний договір №804/6/05/2008/840к/119, за яким, із урахуванням додаткової угоди №1 від 29 травня 2009 року та додаткового договору №1 від 08 квітня 2013 року, позичальник отримала кредит у розмірі 33799,00 доларів США, з цільовим призначенням на придбання автотранспортного засобу, та зобовязалася сплатити проценти за користування коштами у розмірі 13,25% річних, а з 08 квітня 2013 року 14,9% річних, з кінцевим строком повернення кредиту до 25 травня 2015 року.

Згідно п.3.1 кредитного договору в якості забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ОСОБА_4 передала в заставу автомобіль марки «Toyota Fortuner», 2008 року випуску, сірого кольору, заводський номер кузову MHFYX59GX08006910, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований МРЕВ ДАІ м.Херсон 2008 року, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВТС 031898 від 13 травня 2008 року.

З метою забезпечення виконання кредитних зобовязань, ОСОБА_3 виступив поручителем перед позивачем за належне виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобовязань за кредитним договором.

Оскільки ОСОБА_4 зобовязання за договором належним чином не виконує, позивач просив достроково солідарно стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 24524,42 доларів США та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 03 квітня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено в повному обсязі.

Стягнуто достроково солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 24524,42 долари США, що еквівалентно 196023,67 грн., яка складається з: пені за порушення строків платежів по кредиту та відсотків в сумі 406,38 доларів США, що еквівалентно 3248,19 грн.; заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом у сумі 1652,65 доларів США, що еквівалентно 13209,61 грн.; штрафу за порушення положень кредитного договору в сумі 3379,90 доларів США, що еквівалентно 27015,54 грн.; заборгованості по кредиту в сумі 19085,49 доларів США, що еквівалентно 152550,32 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Комсомольського районного суду м.Херсона від 12 серпня 2014 року заяви ОСОБА_4, ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 03 квітня 2014 року залишено без задоволення.

За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 від 20 серпня 2014року, ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 10 листопада 2014 року заочне рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 03 квітня 2014 року залишено без змін, а скаргу ОСОБА_4 відхилено.

14 вересня 2016 року з апеляційною скаргою на вказане заочне рішення звернувся ОСОБА_3, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 не зявилися, про день та час розгляду справи повідомлені у відповідності до положень ч.5 ст.76 ЦПК України. Справа розглядається в порядку ст..305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23 травня 2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4, ОСОБА_3 укладений кредитний договір «Автопакет» №804/6/05/2008/840к/119, за яким банк надав позичальникові кредит у сумі 33799,00 доларів США на строк до 20 травня 2015 року під 13,25 % річних на придбання автотранспортного засобу.

Пунктами 2.2.1, 2.2.3. договору визначено, позичальник повертає кредит та сплачує банку відсотки шляхом щомісячної сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 653,88 доларів США, до 18 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 20 числа поточного місяця.

В якості забезпечення належного виконання ОСОБА_4 своїх зобовязань щодо погашення кредиту та інших платежів, передбачених кредитним договором, ОСОБА_3 виступив поручителем по вказаному договору.

29 травня 2009 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4, ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №1 до Договору «Автопакет» №804/6/05/2008/840к/119 від 23 травня 2008 року, за умовами якої сторони домовились про встановлення нової відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 14,9% річних, мінімального розміру щомісячного платежу у сумі 568 грн., а також змінили остаточний термін погашення кредиту до 20 травня 2017 року.

08 квітня 2013 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 укладено додатковий договір №1, котрим внесено зміни та доповнення до Договору «Автопакет» №804/6/05/2008/840к/119 від 23 травня 2008 року, згідно з якими, на період з 20 травня 2013 року до повного виконання боргових зобовязань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом використовуватиметься пільгова процентна ставка у розмірі 12%; у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником умов кредитного договору, проценти за користування кредитом розраховуватимуться за стандартною процентною ставкою у розмірі 14,9%. Крім того п.2.1.8 додаткового договору визначено, що у випадку порушення позичальником будь-яких своїх зобовязань встановлених умовами договору плаваюча процентна ставка (незалежно від того, використовується пільгова чи стандартна процентна ставка) підвищується на 4% річних. Датою остаточного повернення кредиту визначено 25 травня 2015 року.

08 квітня 2013 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір № 1 до договору поруки №804/6/05/2008/840к/119 від 23.05.2008 року, відповідно до умов якого поручитель зобов'язувався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ОСОБА_4 боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором № 804/6/05/2008/840к/119 від 23.05.2008 року, в повному обсязі таких зобов'язань. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що банк може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох своєчасно.

Сторонами кредитного договору окремо погоджувався графік погашення заборгованості, що свідчить про обізнаність позичальника щодо сукупної вартості кредиту, розмірів щомісячних платежів та строків їх внесення.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконувати належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором позики передбачено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Зібранні у справі докази свідчать, що ОСОБА_4 належним чином зобов'язання за кредитним договором, не виконувала, з приводу чого станом на 28 жовтня 2014 року виникла заборгованості у загальному розмірі 24524,42 долари США, яка складається з 406,38 доларів США - пеня за порушення строків погашення платежів по кредиту та процентам, 1652,65 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 3379,90 доларів США - штраф за порушення положень кредитного договору, 19085,49 доларів США- заборгованість по кредиту.

Ухвалюючи у справі судове рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заявлених позовних вимог на підставі наданих суду доказів та встановлених судом дійсних обставин у справі.

Що стосується посилань апеляційної скарги заявника на те, що судом не вирішено питання застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, то колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Чинне цивільне законодавство передбачає два види позовної давності загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність встановлена законом для окремих видів вимог. Так, спеціальна позовна давність тривалістю в один рік передбачена, зокрема, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Нормою ч.3 ст.267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Враховуючи вказані положення закону, можна прийти до висновку, що позовна давність, як загальна, так і спеціальна, є диспозитивною, а не імперативною і може застосовуватись лише за наявності відповідної заяви.

В матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності, яка подана до винесення місцевим судом рішення, згідно вимог ч.3 ст.267 ЦК України.

Посилання ж відповідача на, те що судом першої інстанції здійснено розгляд справи за його відсутності і тому ним таке клопотання не заявлялось не можуть бути взяті до уваги, оскільки, як ОСОБА_4, так і ОСОБА_3 були обізнані про розгляд місцевим судом справи, щодо дострокового стягнення заборгованості за позовом ПАТ КБ «Надра», однак заяви в поряду ч.3 ст.267 ЦК України до суду не подали.

Доводи апеляційної скарги про те, що сума заборгованості за кредитним договором є спірною оскільки в матеріалах справи відсутній розрахунок пені за один рік відповідно до вимог ч.2 ст.259 ЦК України, колегія суддів визнає неприйнятними, оскільки згідно розрахунку суми заборгованості нарахування пені проведено з 20 листопада 2012року по 28 жовтня 2013року, тобто з дотримання спеціального строку позовної давності.

Крім того, з розрахунку суми заборгованості (а.с.5) вбачається, що нарахування заборгованості по процентам за користування кредитом та штрафу за порушення положень кредитного договору проведено відповідно до п.1.3 основного договору, з послідуючими змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 29 травня 2009 року та Додатковим договором №1 від 08 квітня 2013 року. Нарахування штрафу здійснено у відповідності до п.5.2 основного договору.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі заочного рішення, а тому підлягають відхиленню.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Заочне рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 03 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.О.Бездрабко

Судді: А.Л.Борко

ОСОБА_2