Рішення № 63734457, 21.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7820/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Черевка П.М.,

ОСОБА_2,

при секретарі Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 07 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Чорноморської міської ради, виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди,-

встановила:

У березні 2016 року позивачка ОСОБА_3 (уточнюючи свої позовні вимоги) звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 квітня 2012 року набрала чинності постанова Іллічівського міського суду Одеської області, якою Чорноморська міська рада Одеської області була зобовязана провести безоплатно ремонт АДРЕСА_1, користувачем якої вона являється.

28 вересня 2012 року, внаслідок отримання старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби від виконавчого комітету Чорноморської міської ради листа від 24 вересня 2012 року з повідомленням про те, що АДРЕСА_2 не знаходиться у комунальній власності, він (старший державний виконавець) закінчив виконавче провадження, яке було відкрите 16 липня 2012 року.

27 жовтня 2015 року набула чинності постанова Іллічівського міського суду, якою постанова про закінчення вищезазначеного виконавчого провадження визнана незаконною та скасована.

29 грудня 2014 року померла її матір ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1), за якою вона доглядала з 12.07.2013 року по день смерті.

Позивачка зазначала, що їй спричинена моральна шкода, яка виразилась в її душевних і моральних стражданнях, повязаних із тим, що її багаторічні намагання добитись правди зійшли нанівець, бо вже маючи рішення суду на її користь, на час звернення до суду вона не отримала результатів. Її матір, яку вона доглядала багато років і яка останні два роки не виходила з хати, так і померла, не дочекавшись поліпшення умов проживання, не дочекавшись ремонту. Все це викликало в неї відчуття безнадійності у верховенстві закону, нікчемності перед посадовими особами відповідачів, що призвело до погіршення самопочуття, психологічного дискомфорту, змін усталеного способу життя.

Тому просила суд стягнути солідарно з Чорноморської міської ради Одеської області та виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області на її користь 100000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 07 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_3 100000 грн.. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області, подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково та стягуючи з виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області на її користь 100000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що багаторічні намагання ОСОБА_3 добитись правди зійшли нанівець, бо вже маючи рішення суду на свою користь, на час звернення до суду вона не отримала результатів, у неї виникло відчуття безнадійності у верховенстві закону, нікчемності перед посадовими особами відповідачів, що призвело до погіршення самопочуття, психологічного дискомфорту. Крім того, померла її мати, так і не дочекавшись поліпшення умов проживання, не дочекавшись ремонту.

Але колегія суддів повністю не може погодитись з рішенням суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 07 жовтня 2016 року зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до ч. 4 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду є порушення судом норм матеріального або процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 25.08.2011 року визнано бездіяльність виконавчого комітету Іллічівської міської ради по ремонту АДРЕСА_2 протиправними. Зобов'язано виконавчий комітет Іллічівської міської ради провести безоплатно ремонт квартири АДРЕСА_3. Стягнуто з виконавчого комітету Іллічівської міської ради на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1000 грн..

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 року зазначена постанова залишена без змін.

У постанові Іллічівського міського суду Одеської області від 25.08.2011 року зазначено, що квартира АДРЕСА_3 являється комунальною власністю територіально громади м. Іллічівська.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 01.10.2012 року відмовлено виконавчому комітету Іллічівської міської ради у перегляді за нововиявленими обставинами постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 25.08.2011 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року зазначена ухвала залишена без змін.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 01.10.2015 року, яка набрала чинності 27.10.2015 року, встановлено, що постановою державного виконавця від 28.09.2012 року на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» було закінчене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі 2а-3571/11, та державний виконавець посилався на те, що рішення суду боржником не виконано з поважних причин, в зв'язку з тим, що із листа боржника від 24.09.2012 року слідує, що під час підготовки питання щодо виконання вимог виконавчого документа встановлено, що АДРЕСА_2 не знаходиться в комунальній власності Іллічівської територіальної громади, та з цих підстав виконавче провадження було закрите незаконно.

Зазначеною постановою визнано протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5 щодо визнання поважною причину невиконання виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області постанови Іллічівського міського суду від 25.08.2011 року в адміністративній справі 2а-3571/11 щодо безоплатного ремонту АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3. Визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5 від 28.09.2012 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-3571/11, виданим 31.05.2012 року.

З листа відділу примусового виконання рішень № 09.1-776/В-3 від 28.01.2016 року вбачається, що на адресу боржника по виконанню виконавчого листа № 2а-3571/11 направлена вимога щодо надання доказів про виконання рішення суду, та відповіді на вимогу ще не надходило (а.с.23, т.1).

У п. 3 рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради за № 214 від 28.05.2015 року зазначено: «КП «МУЖКГ» за участю УКБ Іллічівської міськради, Малодолинської сільської адміністрації та юридичного відділу провести обстеження та на наступне засідання виконавчого комітету Іллічівської міської ради надати для затвердження кошторис робіт, необхідних для проведення ремонту» (а.с.35, т.1)

17.06.2015 року був досліджений технічний стан спірної квартири, що підтверджується актом обстеження (а.с.36-38, т.1), та складений кошторис на ремонтні роботи квартири АДРЕСА_3 (а.с.39-50, т.1).

З листа начальника фінансового управління Іллічівської міської ради від 25.12.2015 року за № 1-68/532 вбачається, що для проведення ремонту АДРЕСА_2 передбачені кошти в сумі 76800 грн. (а.с.62, т.1).

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 28.07.2016 року визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області щодо виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області в адміністративні справі № 2а-3571/11 від 25.08.2011 року в період часу з 25 квітня 2012 року до 16 червня 2015 року (включно). Дії виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області щодо надання до органів виконавчої служби інформації, що АДРЕСА_2 не є власністю Іллічівської територіальної громади, яка викладена в заяві б/н від 24.09.2012 року, являються протиправними (а.с.12, т.1). Зазначена постанова набрала чинності 08.08.2016 року.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України ( ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»)

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неправомірними діями відповідача, у звязку з невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, позивачці спричинена моральна шкода.

Крім того, судом також встановлено, що згідно довідки відділення сімейної медицини поліклініки № 1 м. Іллічівська від 05.05.2015 року ОСОБА_3, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, доглядала за матір'ю ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1), яка проживала там же та померла 29.12.2014 року (а.с.22, т.1).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з 09.08.2002 року, з часу обстеження технічного стану спірної квартири, тобто встановлення виконавчим комітетом Іллічівської міської ради необхідності ремонту крівлі, стелі, стін та підлоги зазначеної квартири, після набрання чинності, 25.04.2012 року, постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 25.08.2011 року, якою виконавчий комітет Іллічівської міської ради було зобовязано зробити ремонт в АДРЕСА_2 та стягнути на користь ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди, та до часу звернення ОСОБА_3 до суду - 15 березня 2016 року, виконавчий комітет Чорноморської міської ради ремонт в квартирі не зробив. Зазначена обставина визнана відповідачами.

Але колегія суддів не може погодитися з розміром стягнутої моральної шкоди, вважає, що сума, стягнута судом першої інстанції, є дещо завищена, а тому підлягає зменшенню.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою відносно нього самого, членів його сімї або близьких родичів, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у звязку зі знищенням або ушкодженням його майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, ОСОБА_3 зазначала, що їй спричинена моральна шкода, яка виразилась в душевних і моральних стражданнях, повязаних із тим, що її багаторічні намагання добитись правди зійшли нанівець, бо вже маючи рішення суду на її користь, на час звернення до суду вона не отримала результатів. Її матір, яку вона доглядала багато років і яка останні два роки не виходила з хати, так і померла, не дочекавшись поліпшення умов проживання, не дочекавшись ремонту. Все це викликало в неї відчуття безнадійності у верховенстві закону, нікчемності перед посадовими особами відповідачів, що призвело до погіршення самопочуття, психологічного дискомфорту, змін усталеного способу життя.

Таким чином, враховуючи усі встановлені судом обставини, колегія суддів дійшла висновку, що сума моральної шкоди в розмірі 100000 грн. є занадто завищеною, такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань, а тому вважає за необхідне змінити рішення суду, та стягнути на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 20000 грн..

Встановлюючи розмір моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Посилання апелянта на те, що від ОСОБА_3 за період з 25.04.2012 року по 16.06.2015 року заяв про добровільне виконання рішення не надходило, не може бути підставою для його не виконання.

Згідно ст.ст. 10, 27, 60 ЦПК України сторони, які приймають участь у справі, користуються рівними правами відносно надання доказів, їх дослідження та доведення до суду їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на усі зазначені обставини уваги не звернув, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення, яке підлягає зміні, в частині стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, ст. 309 ч. 1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

вирішила:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 07 жовтня 2016 року змінити в частині стягнення моральної шкоди, зменшив її розмір: стягнути з виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1) моральну шкоду у розмірі 20000 грн..

В решті рішення залишити без змін.

Рішення колегії судів набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_6

ОСОБА_2

ОСОБА_7