Постанова № 63733470, 27.12.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/12918/16-а

Провадження № 2а/521/284/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді Гуревського В.К.,

при секретарі Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовними заявами ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, в особі першого заступника ОСОБА_2, про скасування постанов про порушення митних правил,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить суд скасувати постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 20 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0764/50000/16, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 9540,69 грн.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить суд скасувати постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 20 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0765/50000/16, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 11738,52 грн.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2016 року обєднано в одне провадження адміністративну справу №521/12918/16-а за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, в особі першого заступника ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, з адміністративною справою №521/12917/16-а за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, в особі першого заступника ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії. Присвоєно справі єдиний номер провадження №521/12918/16-а.

Позивач вважає зазначені постанови необґрунтованими, безпідставними та не підтвердженими належними доказами, у звязку з чим, на думку позивача, підстави для притягнення до адміністративної відповідальності відсутні.

02 червня 2016 року агентом з митного оформлення ТОВ «Твоя Логістика» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49 -А, код ЄДРПОУ 40215283) ОСОБА_1 до митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС подана митна декларації типу «ІМ-40 АА» №500060702/2016/006962 за класифікацією товару «стакани пластикові одноразові та пластикові кришечки до одноразових стаканів», які ввезено з Китаю на митну територію України за прямим контрактом з 100% передоплатою постачальнику на адресу Приватного підприємства «Еко-Стандарт» (м. Кривий Ріг, 5-й мікрорайон Зарічний, 42/41) в одному контейнері № МУКШ399813.

Декларант ОСОБА_1 при заповнювані митної декларації класифікував товар за кодом НОМЕР_1 як «стаканчики пластикові одноразові.. » зі ставкою мита 5% (інші санітарно-гігієнічні вироби, наприклад: відра, скатертини, кришки від унітазів тощо) ставка митного платежу за декларацією №і500060702/2016/006962 нарахована у розмірі 45936,5 грн., та за декларацією №і500060702/2016/006963 нарахована у розмірі 56518,9 грн.

В ході митного оформлення товару, від інспектора отримано повідомлення про необхідність проведення огляду з відкриттям до 20% упакованих місць (за двома деклараціями відповідно). В актах огляду товару інспектором митного контролю зазначено, що опис товару візуально відповідає опису у графі 31, але у інспектора виникли сумніви щодо інформації зазначеної у графі 33- коду товару.

Щоб упевнитися в правильності заявленого коду та для перевірки зазначеної графи 33- коду товару, інспектор склав лист, до декларації відповідно, з подальшим поданням у відділ номенклатури у відповідь на що, було отримаю класифікаційне рішення, відповідно до якого вказаний товар повинен був бути задекларований за кодом НОМЕР_2 як посуд столовий або кухонний з пластмаси: пластикові стакани, ставка мита передбачає 6,5%, але при цьому «опис товарів» у графі 31 залишається незмінним.

Відповідно до митної декларації №500060702/2016/006962 розмір митних платежів при імпорті цих товарі за ставкою 6,5% складає 49116,73 грн., а різниця розміру митних платежів, які підлягають сплаті за імпорт вказаних товарів з нарахованим декларантом митними платежем складає 3180,23 грн. Після проведення огляду та на підставі нібито виявлених порушень винесено постанову, якою накладено стягнення у сумі 9540,69 грн.

Відповідно до митної декларації №500060702/2016/006963 розмір митних платежів при імпорті цих товарі за ставкою 6,5% складає 60431,74 грн., а різниця розміру митних платежів, які підлягають сплаті за імпорт вказаних товарів з нарахованим декларантом митними платежем складає 3912,84 грн. Після проведення огляду та на підставі нібито виявлених порушень винесено постанову, якою накладено стягнення у сумі 11738,52 грн.

Зі змісту постанов вбачається, що дії кваліфіковані як адміністративне правопорушення за порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України, а саме дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів - заявлені в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Натомість, декларантом ОСОБА_1 заявлені правдиві відомості в декларації, в графі 31 та відповідно допущена тільки технічна помилка без будь якого злого наміру та наміру ухилення від сплати митних платежів, сам опис товару у графі 31 спотворений не був та відповідає дійсності.

Декларантом ОСОБА_1, митним агентом ТОВ «Твоя логістика» 10 червня 2016 року при складанні протоколів митним інспектором були переподані та оформлені декларації з урахуванням класифікаційних рішень. Тобто технічна помилка була виправлена, з подальшою сплатою митного ввідного мита за ставкою 695 % як і належно.

Посадовими особами митного органу був порушений Порядок, та відповідно права та інтереси декларанта ОСОБА_1.

Декларант ОСОБА_1 не вносив до митної декларації неправдивих відомостей, оскільки заявлені відомості отримані на підставі Закону, а результати перевірки (експертизи) товару, які виявлені митними органами, застосовуються лише після проведення такої перевірки (експертизи), до цього часу єдиними документами, які визначають вид товару, є паспорти якості й сертифікати відповідності. Таким чином, можна говорити про відсутність у діях декларанта ознак протиправності. Декларування товару ОСОБА_1 здійснювалось у відповідності до вимог ст. ст. 257, 264 Митного кодексу України на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар, а посилання представника митниці на те, що ОСОБА_1 не скористався правом звернення до митного органу щодо проведення процедури прийняття попередніх рішень про класифікацію та кодування товару, не може прийматись до уваги, оскільки це є правом, а не обов'язком особи і може бути використане при наявності певних підстав. Факту недостовірності наданих документів та інформації з боку митниці встановлено не було.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та відсутністю позивача, на позовних вимогах наполягав.

Представник Одеська митниця Державної фіскальної служби Українизаперечував проти задоволення позовних вимогах, вказуючи, що постанови були винесені правомірно.

Суд, вивчивши адміністративну справу, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 02 червня 2016 року агентом з митного оформлення ТОВ «Твоя Логістика» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49 -А, код ЄДРПОУ 40215283) ОСОБА_1 до митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС подана митна декларації типу «ІМ-40 АА» №500060702/2016/006962 за класифікацією товару «стакани пластикові одноразові та пластикові кришечки до одноразових стаканів», які ввезено з Китаю на митну територію України за прямим контрактом з 100% передоплатою постачальнику на адресу Приватного підприємства «Еко-Стандарт» (м. Кривий Ріг, 5-й мікрорайон Зарічний, 42/41) в одному контейнері № МУКШ399813.

Декларант ОСОБА_1 при заповнювані митної декларації класифікував товар за кодом НОМЕР_1 як «стаканчики пластикові одноразові.. » зі ставкою мита 5% (інші санітарно-гігієнічні вироби, наприклад: відра, скатертини, кришки від унітазів тощо) ставка митного платежу за декларацією №і500060702/2016/006962 нарахована у розмірі 45936,5 грн., та за декларацією №і500060702/2016/006963 нарахована у розмірі 56518,9 грн.

В ході митного оформлення товару, від інспектора отримано повідомлення про необхідність проведення огляду з відкриттям до 20% упакованих місць (за двома деклараціями відповідно). В актах огляду товару інспектором митного контролю зазначено, що опис товару візуально відповідає опису у графі 31, але у інспектора виникли сумніви щодо інформації зазначеної у графі 33- коду товару.

Щоб упевнитися в правильності заявленого коду та для перевірки зазначеної графи 33- коду товару, інспектор склав лист, до декларації відповідно, з подальшим поданням у відділ номенклатури у відповідь на що, було отримаю класифікаційне рішення, відповідно до якого вказаний товар повинен був бути задекларований за кодом НОМЕР_2 як посуд столовий або кухонний з пластмаси: пластикові стакани, ставка мита передбачає 6,5%, але при цьому «опис товарів» у графі 31 залишається незмінним.

Відповідно до митної декларації №500060702/2016/006962 розмір митних платежів при імпорті цих товарі за ставкою 6,5% складає 49116,73 грн., а різниця розміру митних платежів, які підлягають сплаті за імпорт вказаних товарів з нарахованим декларантом митними платежем складає 3180,23 грн. Після проведення огляду та на підставі нібито виявлених порушень винесено постанову, якою накладено стягнення у сумі 9540,69 грн.

Відповідно до митної декларації №500060702/2016/006963 розмір митних платежів при імпорті цих товарі за ставкою 6,5% складає 60431,74 грн., а різниця розміру митних платежів, які підлягають сплаті за імпорт вказаних товарів з нарахованим декларантом митними платежем складає 3912,84 грн. Після проведення огляду та на підставі нібито виявлених порушень винесено постанову, якою накладено стягнення у сумі 11738,52 грн.

Зі змісту постанов вбачається, що дії кваліфіковані як адміністративне правопорушення за порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України, а саме дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів - заявлені в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Санкція даної статті передбачає накладання штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що за постановою Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 20 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0764/50000/16, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, становить 9540,69 грн., та за постановою Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 20 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0765/50000/16, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, становить 11738,52 грн.

Натомість, декларантом ОСОБА_1 заявлені правдиві відомості в декларації, в графі 31 та відповідно допущена тільки технічна помилка без будь якого злого наміру та наміру ухилення від сплати митних платежів, сам опис товару у графі 31 спотворений не був та відповідає дійсності.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого митним кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених митним кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X митного кодексу; 5) у випадках, визначених митним кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Зі змісту ст. 485 Митного кодексу України випливає, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України встановлює таке правило: - допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 Митного кодексу Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Ця сама норма Закону фактично дублюється в ст. 268 Митного кодексу, яка встановлює, що: - допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення

від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не

тягне за собою застосування санкцій, передбачених Митним кодексом України та

іншими законодавчими актами України.

У всіх цих випадках, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації. Натомість митний орган застосовує санкції тільки коли декларант або уповноважена особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації технічні помилки.

Таким чином, вищезазначене правило ст. 268 та ст. 460 Митного кодексу передбачає звільнення від адміністративної відповідальності при виконанні трьох умов: - недостовірні дані зазначено в декларації внаслідок помилки; - така помилка не призвела до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру чи до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання ЗЕД; - такі помилки не допускаються систематично (тобто більше ніж два рази протягом місяця, як це визначено у ст. 268 Митного кодексу).

Декларантом ОСОБА_1, митним агентом ТОВ «Твоя логістика» 10 червня 2016 року при складанні протоколів митним інспектором були переподані та оформлені декларації з урахуванням класифікаційних рішень. Тобто технічна помилка була виправлена, з подальшою сплатою митного ввідного мита за ставкою 695 % як і належно.

Відповідно до пункту VI Порядку (далі Порядок) виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів від 30 травня 2012 року за № 631 де йдеться, що відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана Декларантом з дозволу посадової особи органу доходів і зборів до моменту завершення митного оформлення цієї митної декларації у порядку встановленому чинним законодавством та внесення змін до оформленої митної декларації може відбуватись шляхом оформлення аркуша коригування.

Посадовими особами митного органу був порушений Порядок та, відповідно, права та інтереси декларанта ОСОБА_1.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України є незаконним та необґрунтованим.

Майже кожен вид товару, який підлягає митному оформленню, має свої особливості законодавчого регулювання. Для багатьох різновидів товару визначено, що відповідна митна класифікація визначається на підставі паспорта якості, виданого виробником на кожну партію продукції, відомості, які містяться в паспорті якості, підтверджуються сертифікатом відповідності.

Декларант ОСОБА_1 не вносив до митної декларації неправдивих відомостей, оскільки заявлені відомості отримані на підставі Закону, а результати перевірки (експертизи) товару, які виявлені митними органами, застосовуються лише після проведення такої перевірки (експертизи), до цього часу єдиними документами, які визначають вид товару, є паспорти якості й сертифікати відповідності. Таким чином, можна говорити про відсутність у діях декларанта ознак протиправності.

Декларування товару ОСОБА_1 здійснювалось у відповідності до вимог ст. ст. 257, 264 Митного кодексу України на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар, а посилання представника митниці на те, що ОСОБА_1 не скористався правом звернення до митного органу щодо проведення процедури прийняття попередніх рішень про класифікацію та кодування товару, не може прийматись до уваги, оскільки це є правом, а не обов'язком особи і може бути використане при наявності певних підстав. Факту недостовірності наданих документів та інформації з боку митниці встановлено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного Кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При кваліфікації правопорушення із суб'єктивної сторони посадові особи митного органу посилаються на зміст ст. 319 митного кодексу України, на підставі цієї статті посадові особи митного органу, чомусь роблять висновок, що всі адміністративні правопорушення, які наведені у митному кодексі України, із суб'єктивної сторони можуть бути вчинені як з умислом, так і з необережності. Проте, таке судження не відповідає дійсності.

Кожна стаття митного кодексу України, яка містить склад правопорушення, має конкретизовану систему об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають це діяння як протиправне. На приклад, ст. 355 митного кодексу України із суб'єктивної сторони передбачає виключно наявність умислу, спрямованого на звільнення від сплати податків і зборів у строк, встановлений законодавством.

Отже, можна зробити висновок, що внесення декларантом до митної декларації відомостей, які пізніше виявилися такими, що не відповідають дійсності, не є обов'язковою підставою для накладення адміністративного стягнення, про що йдеться і у вищезгаданому Порядку. Митні органи мають надати можливість виправлення помилки, а випадку подання митної декларації ОСОБА_1 технічної помилки та для застосування санкцій довести умисел декларанта, спрямований на звільнення від сплати податків і зборів та протиправність його поведінки.

Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 69 митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКРЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (ч. 5 ст. 69 МК України). Таким чином, якщо рішення про визначення коду товару приймалося виключно на підставі висновку спеціального підрозділу з експертного забезпечення митних органів, то висновок про наявність у діях декларанта складу правопорушення може бути зроблений, тільки якщо буде доведено, що декларант подав недостовірні документи або приховав наявні у нього відомості про товари. Однак митні органи ігнорують наведені норми законодавства та притягують до відповідальності декларантів за заявлення недостовірних даних про код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Тому, спірним залишається питання встановлення наявності вини декларанта у неправильній класифікації задекларованого товару згідно з УКТ ЗЕД.

До прийняття нового Митного кодексу Державна митна служба України надала роз'яснення (лист ДМСУ від 31 березня 2009 року №11/1-10.20/2838-ЕП), що сам по собі факт зазначення у митній декларації неправильного коду товару за УКТ ЗЕД і корегування розміру нарахованих митних платежів, не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил.

З самого поняття порушення митних правил, яке наведено у ст. 458 митного кодексу України, зрозуміло, що ці правопорушення можуть вчинятися як з умисною формою вини, так і з необережності. Утім, що стосується статей 472 та 485 митного кодексу України, то ці правопорушення за конструкцією диспозиції статті є правопорушеннями з формальним складом, оскільки не передбачають обов'язкового настання будь-яких наслідків протиправних дій.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Проаналізувавши положення статей 10 та 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, можна зробити однозначний висновок, що адміністративні правопорушення з формальним складом можуть вчинятися тільки з умисною формою вини. Оскільки, лише умисна форма вини передбачає ставлення особи до своїх дій, а необережна форма вини характеризує ставлення особи тільки до наслідків своїх протиправних дій. Тим більше, що стосується статті 485 митного кодексу України, то диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Висновок про виявлення факту порушення митних правил, що відповідно до ст. 360 митного кодексу України (Митний кодекс України від 11 липня 2002 року № 92-ІV) є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність склад} правопорушення, елементом якого є вина суб'єкта.

Такі дані можуть бути отримані тільки за результатами всебічного аналізу обставин митного оформлення і ретельної перевірки дій під час цього процесу як з боку декларанта, так і з боку працівників митного органу, що беруть у ньому участь. Обставинами, які свідчать про наявність чи відсутність вини правопорушника, є, крім іншого, ступінь складності і однозначності класифікації товару. В окремих випадках обґрунтованість висновку про вину особи у вчиненні правопорушення може бути забезпечена лише у разі отримання додаткової інформації від підрозділу, що приймав рішення про визначення коду товару за УКТ ЗЕД. Саме фахівець, уповноважений вирішувати питання класифікації товару, може надати інформацію, що з урахуванням положень ст.ст. 10 і 11 КпАП дозволить встановити, чи мала особа, яка здійснювала декларування, умисел вчинити порушення, чи могла вона передбачити наслідки своїх дій. З прийняттям нового Митного кодексу наведені роз'яснення Державної митної служби України отримали законодавче закріплення. Однак, це не означає, що в такому випадку працівники митниці почали їх неухильно виконувати. На підставі вищевикладеного та у відповідності до ст.529 митного кодексу України постанова митного органу у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Митного кодексу України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики і сфері державної митної справи, а постанови центрального органу виконавчої влади, що і безпечує реалізацію державної

політики у сфері державної митної справи, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову, внесенням подання прокурора або в порядку контролю.

Згідно до ст. 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судом під час розгляду позову встановлені обставини, які підтверджують позов, та які враховуються судом при винесенні постанови.

Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Способи захисту прав та законних інтересів позивача (невичерпний перелік) передбачені ст. 105 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, в особі першого заступника ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії необхідно задовольнити. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, в особі першого заступника ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії необхідно задовольнити. Скасувати постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 20 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0764/50000/16, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 9540,69 грн. Скасувати постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 20 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0765/50000/16, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 11738,52 грн.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 122, 251, 254, 268, 280, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 4, 53, 69, 257, 264, 266, 268, 279, 280, 319, 355, 417, 418, 458, 460, 485, 489, 530, 531 Митного кодексу України, ст. ст. 2, 8, 10, 11, 12, 66, 69, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративні позови ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, в особі першого заступника ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Скасувати постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 20 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0764/50000/16, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 9540,69 грн. Справу закрити.

Скасувати постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 20 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0765/50000/16, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 11738,52 грн. Справу закрити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Малиновського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Гуревський В.К.