Ухвала суду № 63726682, 20.12.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2289/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 5, 43, 44 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 на заочне рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 липня 2016 року по справі за позовом малого приватного підприємства «Рапід» до ОСОБА_6 про виселення з квартири,

Дослідивши матеріали справи, заслухавши директора малого приватного підприємства «Рапід» ОСОБА_8 та представника МПП «Рапід» - ОСОБА_9, які просили апеляційну скаргу відхилити, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року мале приватне підприємство «Рапід» звернулось до Звенигородського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_6 про виселення з квартири, посилаючись в обгрунтування заявленого позову на те, що позивач є власником квартири №59 в житловому будинку № 40 по вулиці Шмідта м. Звенигородка, що підтверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та свідоцтва від 15 липня 2014 року, зареєстрованого за № 2412 та виданого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу ОСОБА_10

До набуття права власності на спірну квартиру, зазначає позивач, власником квартири було ЖБК №5 «Юність», яка в рахунок погашення боргу передала квартиру у власність МПП «Рапід».

З метою користування спірною квартирою, вказує МПП «Рапід», воно 28 липня 2014 року направило вимогу ОСОБА_6 про виселення з квартири, але остання в добровільному порядку виселитись з квартири не бажає, на вимоги позивача щодо звільнення належної йому на праві власності квартири не реагує.

Позивач вказує, що договору оренди житлового приміщення між МП «Рапід» та ОСОБА_6 укладено не було, відповідачка займає спірну квартиру без будь-яких належних правових підстав, чим порушує права позивача, як власника даного житла.

В звязку з тим, що ОСОБА_6 на вимогу власника квартири про виселення не реагує, в квартиру власника квартири не пускає, позбавляє його реальної можливості розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд, вказує позивач, мале приватне підприємство «Рапід» змушене за захистом своїх порушених прав звертатися до Звенигородського районного суду Черкаської області із даним позовом та просило постановити судове рішення, яким виселити ОСОБА_6 із зняттям із реєстрації місця проживання з належної малому приватному підприємству «Рапід» квартири № 59 в житловому будинку № 40 по вул. Шмідта в м. Звенигородка, Черкаської області. Стягнути з ОСОБА_6 на користь МП «Рапід» понесені судові витрати.

Заочним рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 липня 2016 року позов - задоволено.

Виселено ОСОБА_6 із зняттям із реєстрації місця проживання з належної малому приватному підприємству «Рапід» квартири № 59 в житловому будинку № 40 по вул. Шмідта в м. Звенигородка, Черкаської області.

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь МП «Рапід» судові витрати 1350,00 грн. за надану правову допомогу та 1378,00 грн. по сплаті судового збору за розгляд справи в суді.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 ОСОБА_7, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, постановленим при неповному зясуванні обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення виниклого спору по суті, просить скасувати заочне рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 липня 2016 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог МП «Рапід» відмовити.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 підлягає відхиленню, виходячи із наступного.

Згідно вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

При розгляді даної справи суд правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ґрунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог МП «Рапід».

Як вбачається із наявних матеріалів справи, ОСОБА_6 була членом кооперативу ЖБК №5 «Юність», сплачувала пайові внески та вселилась в квартиру №59 в житловому будинку №40 по вулиці Шмідта, м. Звенигородка, Черкаської області.

20 травня 2013 року юридична особа ЖБК №5 «Юність» припинила свою діяльність.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва від 15 липня 2014 року, зареєстрованого за № 2412 та виданого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу ОСОБА_10, власником квартири АДРЕСА_1 стало МПП «Рапід». (а.с. 9-10).

Після набуття МП «Рапід» права власності на спірну квартиру, між даним підприємством та ОСОБА_6 договору оренди житлового приміщення у вигляді квартири АДРЕСА_1 укладено не було.

Згідно наявних матеріалів справи, 28 липня 2014 року МП «Рапід», як власник квартири, направив вимогу ОСОБА_6 про виселення з квартири, яка відповідачкою була залишена без реагування. (а.с.11)

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 підлягає виселенню із квартири АДРЕСА_2 із зняттям даної особи з реєстрації за вказаною адресою, оскільки відповідачка проживає в даному житловому приміщенні без належних правових підстав, без згоди власника квартири, на неодноразові вимоги позивача щодо негайного звільнення квартири не реагує, внаслідок чого створює малому підприємству «Рапід» перешкоди в користуванні своєю власністю.

Частиною 1ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 317 та ч.1 ст. 319 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном і він реалізує їх на власний розсуд. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своє волею, незалежно від волі інших осіб ч. 1ст. 316 ЦК України.

Згідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Є безпідставними твердження представника ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що у випадку виселення відповідачки із спірної квартири будуть порушені права її сина ОСОБА_11, оскільки останній є повнолітньою, дієздатною особою (а.с. 54) та може самостійно захищати свої права у разі їх порушення, тим більше, що позивачем будь-яких вимог до ОСОБА_11 взагалі не заявлялося.

Також колегія суддів критично відноситься до посилань представника ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно стягнув із відповідачки на користь МП «Рапід» понесені позивачем витрати на правову допомогу, оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що між МП «Рапід» та ОСОБА_9 був укладений договір про надання правової допомоги від 10 травня 2016 року. (а.с. 57). Відповідно до акту виконаних робіт (а.с. 58) позивачем проведений розрахунок за договором, що підтверджується квитанцією про сплату коштів. (а.с. 56)

Інші доводи, викладені представником ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції, правильності висновків суду не спростовують та на законність рішення суду не впливають.

Підстав для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 на заочне рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 липня 2016 року по справі за позовом малого приватного підприємства «Рапід» до ОСОБА_6 про виселення з квартири відхилити, зазначене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь малого приватного підприємства «Рапід» витрати, повязані із відправкою телеграми на адресу відповідачки в сумі 34 грн.80 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :