Постанова № 63725346, 27.12.2016, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 568/779/16-к

номер провадження 1-кп/558/34/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року смт. Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

суддя Мельник Д.В,

секретар судового засідання Хомяк О.О.,

за участю:

прокурор Лазаревич Д.В.,

обвинувачений ОСОБА_1,

захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2,

обвинувачений ОСОБА_3,

захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області юриста 3 класу ОСОБА_5 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2016 року за № 1201611802100000268 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,а, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого вироком Радивилівського районного суду від 20.12.2013 за ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.317, ч.3 ст.185, ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ч.1 ст.70, ч.1 ст. 75, п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку 3 роки, вироком Радивилівського районного суду від 25.11.2014 за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, вироком Бродівського районного суду Львівської області від 12.10.2015 за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2016 року під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2016 року за № 1201611802100000268 прокурор Лазаревич Д.В. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України,- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.

Клопотання обгрунтовується тим, що ухвалою Демидівського районного суду від 07.11.2016 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Рівненському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області строком на 60 днів. Строк тримання під вартою ОСОБА_3 обчислюється з 07.11.2016 по 05.01.2017.

Прокурор вважає, що є необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обовязків та запобігання вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор вважає, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосуванням більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою тому, що реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на свободі.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2 вважають, що клопотання прокурора необхідно вирішити у відповідності до чинного законодавства.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_4 вважає, що клопотання необхідно вирішити суду у відповідності до закону.

Заслухавши думку прокурора Лазаревича Д.В., зясувавши позиції обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, дослідивши додані до письмового клопотання документи кримінального провадження, суд вважає, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Ухвалою Демидівського районного суду від 07.11.2016 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Рівненському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області строком на 60 днів. Строк тримання під вартою ОСОБА_3 обчислюється з 07.11.2016 по 05.01.2016 (а.с.114-117 том №1).

У відповідності до вимог ч.3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було звершено до його спливу.

У відповідності до ч.3 ст.199 Кримінального процесуального кодексу України, у клопотанні про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу( короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення,правова кваліфікація кримінального правопорушення, підстави обвинувачення, ризики, передбачені ст.177 Кримінального процесуального кодексу України), викладуються обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився і які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд вважає, що заявлені ризики, встановлені ухвалою суду про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою не зникли, а нових обставин, які б виправдовували тримання під вартою під час судового слідства не встановлено та захистом не надано.

Так, відповідно до ч.1 ст.194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 цього кодексу та недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді взяття під варту може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, а саме вироком Радивилівського районного суду від 20.12.2013 за ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.317, ч.3 ст.185, ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ч.1 ст.70, ч.1 ст. 75, п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку 3 роки, вироком Радивилівського районного суду від 25.11.2014 за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, вироком Бродівського районного суду Львівської області від 12.10.2015 за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.91том №1).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме у вчиненні тяжкого злочину, покаранням за який є позбавлення волі на строк від трьох до шести років(а.с.1-5том №1).

30 липня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого за ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України,-таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб (а.с.9 том №1).

Підставами для підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 Кримінального кодексу України є фактичні дані, що містяться у обвинувальному акті у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2016 року за № 1201611802100000268, який надійшов до Демидівського районного суду Рівненської області 18.10.2016 року(а.с.1-5 том №1).

Суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 буде запобігати його спробам переховуватися від суду. Наявність даного ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, суд аргументує обставинами застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 приводу в підготовче судове засідання 07.11.2016 року(а.с.35,46 том №1). Достовірно встановлено, що 04.11.2016 року перебуваючи у приміщенні Демидівського районного суду Рівненської області, обвинувачений ОСОБА_3 в судове засідання о 12.00 годині того ж дня не зявився.

З урахуванням того, що злочин вчинено за попередньою змовою із іншою особою, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно впливати на іншого обвинуваченого, що свідчить про наявність ризику, зазначеного у п.3 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України.

06.10.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, що завдало значної матеріальної шкоди (а.с.92 том №1). Дослідженні обставини підтверджують наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 Кримінального кодексу України, а саме, що застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобіганням вчинити ним інше кримінальне правопорушення.

Недостатність застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобіганню зазначеним ризикам, суд обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню 18.08.2016 року слідчим-суддею відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту(а.с.84). Обвинувачений ОСОБА_6 порушував умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що підтверджується дослідженими судом відповідними документами (а.с.102).06.10.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, що завдало значної матеріальної шкоди (а.с.92)

Також при з'ясуванні обставин, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3, встановлено, що останній розлучений, не має постійних занять та постійного джерела заробітку, що вказує на відсутність у нього стримуючих чинників особистісно-соціального характеру.

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_3 є особою суспільно небезпечною та схильною до вчинення злочинів і дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, буде перешкоджати кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання процесуальних обовязків, тобто встановлена наявність ризику, зазначеному у п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, суд бере до уваги, крім наявності ризиків, азначених у ст.177 Кримінального процесуального кодексу України , вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується,дотримання обвинуваченим умов застосованих відносно нього раніше запобіжних заходів, відсутність у нього постійного місця роботи..

Таким чином, беручи до уваги те, що встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може ухилятися від покладених на нього процесуальних обовязків незаконно впливати на іншого обвинувуаченого, перешкоджати кримінальному провадженню а також докази обставин, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3

У відповідності до ч.3 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом та визначити обов'язки, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Відповідно до частини 4 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що з урахуванням п.16.ч.1 ст.3 Кримінального процесуального кодексу України та ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року становить:20х1450 грн.=29000,00.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати на виклики до органу досудового розслідування та/або суду;

2) повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 184, 194, 196, 197, 331 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити повністю клопотання прокурора Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області юриста 3 класу ОСОБА_5 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2016 року за № 1201611802100000268 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3.

Продовжити тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5,а обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України у Рівненському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби У країни у Рівненській області строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 обчислювати з 17 години 45 хвилин 7 листопада 2016 року.

Визначити часом та датою закінчення дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 14 годину 30 хвилин 24 лютого 2017 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Розмір застави визначити у межах 20 мінімальних заробітних плат, тобто в розмірі 29000,00 (двадцять девять тисяч ) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_3 так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області - ГУ ДКУ у Рівненській області рахунок 37315038010559, банк отримувача ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, М. КИЇВ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати на виклики до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи

Строк дії покладених судом обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 14 години 30 хвилин 24 лютого 2017 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти, повідомивши усно та письмово Демидівський районний суд Рівненської області.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на прийняте судове рішення по даному кримінальному провадженню.

Суддя Д.В.Мельник