Рішення № 63724583, 22.12.2016, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1909/16-ц

Номер провадження 2/541/939/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 грудня 2016 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Андрущенко-Луценко С.В.

при секретарі Калініченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

18.08.2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Миргородського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В направленому на адресу суду позові позивач зазначив, що 21.12.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №727/057 та в подальшому договори про внесення змін та доповнень до договору кредиту та додаткові угоди про внесення змін до договору кредиту, відповідно до якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування та умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 500000 грн. зі сплатою нарахованих процентів, з порядком погашення заборгованості за кредитом згідно графіку погашення, який міститься в додатку 1 до цього договору і є невідємною складовою частиною цього договору та кінцевим терміном повернення заборгованості 20 грудня 2013 року, на умовах визначених договором. Відповідно до п. 1.2 Договору кредит надавався позичальнику на споживчі потреби. Відповідно до п. 3.3.6 договору кредиту позичальник зобовязаний сплатити винагороду за використання кредиту в порядку, визначеному п.п.2.4-2.5 цього договору. Відповідно до п. 3.3.7 договору кредиту позичальник зобовязаний повернути в повному обсязі кредит із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливою неустойкою у термін, визначений п.1.1 цього договору. Відповідно до п.4.2 договору кредиту у разі прострочення позичальником строків платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів, визначених п.п. 1.1, 2.4.1, 2.6.3, 3.2.3, 4.4, 5.4 цього Договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання зобовязань за цим договором, від суми кредиту за кожен день прострочення. Відповідно до п.4.4 Договору кредиту у випадку невиконання позичальником зобовязань визначених п.п. 3.3.2 -3.3.10 цього договору протягом більше 30 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та відповідно, позичальник зобовязаний погасити кредит та сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції. Неналежне виконання відповідачем умов договору , а саме відмова від повернення чергових частин кредиту згідно графіка, передбаченого договором кредиту, несплата процентів за користування кредитними коштами, призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 16.06.2016 року становить 1167117,31 грн., з яких:437500,04 грн. сума заборгованості за кредитом; 297486,20 грн. сума заборгованості за відсотками; 209538,21 грн. розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 142479,36 грн. розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків; 47687,50 грн. розмір інфляційних витрат за кредитом; 32426,00 розмір інфляційних витрат за відсотками. Зважаючи на викладене, та керуючись нормати ст.ст. 526,530, 625, 549 ЦК України просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 1167117,31 грн. заборгованості за кредитним договором та сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду судовий збір.

В судове засідання представник позивача ПАТ «Укрсоцбанку» не зявився, але направив на адресу суду заяву про проведення розгляду справи у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду справи в судове засідання не зявився, але направив на адресу суду заяву про проведення розгляду справи у його відсутності (а.с.104).

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 позов не визнала та в його задоволенні просила відмовити. Пояснила, що дійсно між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 21.12.2006 року було укладено кредитний договір за яким він отримав кредит на споживчі цілі в розмірі 500000 грн. Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору станом на 22.09.2008 року утворилася заборгованість в розмірі 437500 грн.. Відповідно до п.1.1 Кредитного договору погашення заборгованості проводиться в порядку і терміни встановлені графіком погашення кредиту. Графік щомісячних платежів наведений у таблиці №1 до даного договору. Згідно до п. 4.4 у випадку невиконання позичальником зобовязань протягом більше 30 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився. Оскільки останній платіж за кредитним договором був проведений відповідачем ОСОБА_1 22.09.2008 року, просить суд застосувати до заявлених позовних вимог строки позовної давності і відмовити в задоволенні позову в звязку з пропуском строків позовної давності позивачем.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Встановлено, що 21.12.2006 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (на даний час ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №727/057 за умовами якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 500000 грн. зі сплатою 18 процентів річних, з порядком погашення заборгованості за кредитом згідно графіку погашення, який міститься в додатку 1 до цього договору і є невідємною складовою частиною цього договору , та кінцевим терміном повернення заборгованості 20 грудня 2013 року. Відповідно до п.4.4 Договору у випадку не виконання позичальником зобовязань, визначених п.п. 3.3.2-3.3.10 цього договору протягом більше 30 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобовязаний погасити кредит та сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (а.с.12-14).

Кредитні кошти в сумі 500000 грн. відповідачем ОСОБА_1 були отримані, про що свідчить заява на видачу готівки №147-254 та виписка по особовому рахунку (а.с.15-16).

04 вересня 2007 року та 08 жовтня 2008 року договорами №1 та №2 про внесення змін до договору кредиту №727/057 від 21.12.2006 року було затверджено відповідні зміни до кредитного договору (а.с.17-18).

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26 червня 2015 року задоволено позов ПАТ "Укрсоцбанку" та стягнуто з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором(а.с.20-21).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року було скасовано рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 26 червня 2015 року, яке ухвалене у справі №953/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості . Дана ухвала була залишена в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (а.с.23-32).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку з яким погоджується суд, відповідач ОСОБА_1 станом на 16.06.2016 року заборгував ПАТ «Укрсоцбанк» 1167117,31 грн. (а.с.8-11).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності повязується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З огляду на те, що умовами договору (графіком погашення кредиту, п.1.1 Кредитного договору) встановлено окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Оскільки за умовами договору погашення кредиту повинне здійснюватися позичальником відповідно до графіку та п. 2.4.1 Кредитного договору, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобовязання.

У разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав , передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Вище зазначена судом правова позиція Верховного Суду України щодо застосування строків позовної давності, викладена у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року №6-154цс15; №6-331цс15.

Як вбачається зі змісту кредитного договору (п.1.2) кредит надавався ОСОБА_1 на споживчі потреби.

Сторона відповідача наполягала на застосування до позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» строків позовної давності.

Як вбачається з розрахунку наданого позивачем, останній платіж відповідачем було проведено в вересні 2008 року.

Підстави для поновлення строку позовної давності за клопотанням представника позивача з підстав звернення з аналогічним позовом до третейського суду при Асоціації Українських банків відсутні, оскільки за змістом ст. 257, ч.2 ст. 264, частин 4, 5 ст. 267 ЦК України, ч.1 ст. 118, ч.1 ст. 122 ЦПК України перебіг позовної давності шляхом предявлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема статей 109, 119, 120 ЦПК України. Якщо судом в прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подача позову з недодержанням правил підсудності, адже саме таку правову позицію висловлено в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі №6-895цс15.

Зважаючи на викладене, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про застосування до позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» строків позовної давності підлягає до задоволення і з цих підстав у задоволенні позову слід відмовити за пропуском строків позовної давності.

В звязку з відмовою позивачеві у задоволенні позову, судові витрати на його користь з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 62; 64; 77; 78; 88; 208; 214; 215; 218 ЦПК України; ст.ст. 1050; 1049; 1048; 253; 261 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області на протязі 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_3