Ухвала суду № 63723458, 22.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/51/16-ц Головуючий у І інстанції Мора О. М.Провадження № 22-ц/780/5660/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 22.12.2016

УХВАЛА

Іменем України

22 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Олійника В.І.,

суддів Березовенко Р.В., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Дрозд Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 23473899 від 06.08.2015 року, посилаючись на порушення нотаріусом вимог законодавства при вчинення нотаріальної дії.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2016 року позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 23473899 від 06.08.2015 року.

Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати, що складаються зі сплаченого ним судового збору в сумі 1102 грн. 40 коп.

Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, вжиті згідно ухвали Обухівського районного суду Київської області від 21 січня 2016 року, скасовано з моменту набрання чинності цим рішенням.

У апеляційній скарзі ТОВ «Кей Колект» з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні підтвердження вручення повідомлень про намір звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За змістом ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що 08 грудня 2015 року представник позивача ОСОБА_5 отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №49375943 від 08 грудня 2015 року, відповідно до якої позивачу стало відомо, що 06 серпня 2015 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, який виконував функції державного реєстратора, оформив рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та зареєстрував право власності на належну позивачу та його дружині квартиру АДРЕСА_2 на ТОВ «Кей-Колект», код ЄДРПОУ 37825968, адреса: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8. У якості підстави виникнення права власності зазначено договір іпотеки №2953 від 16.05.2008 року, видавник приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулюються цим законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 вказаного Закону державна реєстрація прав є обовязковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частина 1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» акредитовані суб'єкти можуть здійснювати визначені у частині першій цієї статті повноваження в повному обсязі або здійснювати їх виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договору з суб'єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом.

За ч.9 ст.15 зазначеного Закону державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Відповідно до п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно або на об'єкт незавершеного будівництва виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном.

Судом встановлено, що державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_3 за ТОВ «Кей-Колект» відбулась на підставі договору іпотеки від 16.05.2008 року.

За ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ч.1 ст.36 зазначеного Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, щопідлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно положень п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 46 для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в матеріалах справи відсутні належні підтвердження вручення повідомлень про намір звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Також вірно зазначено, що в матеріалах справи міститься копія свідоцтва, яким посвідчено заяву ТОВ «Кей-Колект» про усунення порушення, з якого встановлено, що поштовий конверт з відправленням на імя ОСОБА_2 повернуто, з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - за закінченням встановленого терміну зберігання, що відповідно не є підтвердженням належного вручення даного повідомлення боржнику ОСОБА_2

Отже, суд дійшов вірного висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, в порушення вимогст. 35 Закону України «Про іпотеку», не переконавшись, що боржниками у встановленому порядку отримані повідомлення про намір звернення стягнення на предмет іпотеки, зареєстрував право власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, за іпотекодержателем ТОВ «Кей-Колект».

Крім того, державна реєстрація речових прав на обєкт, здійснена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 була проведена всупереч вимогам ч.5ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(чинної на момент здійснення цієї державної реєстрації) та пунктів 1, 2 додатку до Наказу Мінюсту від 02 квітня 2013 року № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» (чинної на момент здійснення цієї державної реєстрації), якими передбачалося, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, проводилась державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мінюсту. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майна, обєктом незавершеного будівництва проводилась нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Зважаючи на викладене, суд дійшов вірного висновку про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_4, індексний номер 23473899 від 06.08.2015 року.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо задоволення позовних вимог. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» відхилити.

Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: