Вирок № 63723158, 27.12.2016, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3372/16-к

Провадження № 1-кп-202/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Болобана В.Г. ,

за участі секретаря Рудніцької О.В.,

прокурора Пастуховського М.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110000000340 від 06 жовтня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Розумниця, Ставищанського району, Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2016 року, близько 14 години 25 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_2, рухався автодорогою по вул. Центральній, в с. Креничі, Обухівського району, Київської області, в напрямку центру села. При наближенні до будинку № 24-А, що по вище вказаній вулиці, під час руху на спуск, в порушення вимог пунктів 2.3. б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001року та введених в дію з 01.01.2002 року (далі - Правила дорожнього руху), відповідно до якого, «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» та 12.1. Правил дорожнього руху, згідно з яким «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, рухався із швидкістю більшою ніж 75-76 км/год., чим порушив вимоги пункту 12.4. Правил дорожнього руху, відповідно до якого «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.», і при роз'їзді із невстановленим слідством, зустрічним автомобілем, в порушення вимог пункту 10.1. Правил дорожнього руху, згідно з яким «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною, напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», допустив виїзд правого борту керованого ним автомобіля на праве по напрямку руху узбіччя, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який рухався в попутному з автомобілем напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3, отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 298 від 17.11.2016 встановлено, що смерть ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, настала в результаті тупої травми голови: черепно-мозкової травми. Перелому кісток основи черепа, на що вказують виявлені під час досліджень патологічні зміни.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3. б), 10.1., 12.1., 12.4. Правил дорожнього руху, перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_3

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процессу (за клопотанням прокурора та заявою обвинуваченого щодо обмеженого дослідження доказів), судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, не мають сумнівів у добровільності позицій, а також роз'яснено про позбавлення права оскаржити вказані обставини в апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив суду, що дійсно 06.10.2016 року близько 14 год. 00 хв., він їхав на Камазі в с. Креничі, спускався з гори по вузькій дорозі, побачив пішохода який рухався з правої сторони від автомобіля. Після того, як він проїхав далі побачив, що пішохід впав на дорогу. Він зупинив свій автомобіль та пішов подивитись що трапилось. Лице пішохода було в крові, ще хвилин 10 він був живий та після помер на місці. Поліцію викликав саме обвинувачений. Додав, що відшкодував родині померлого витрати на похорон.

Потерпіла особа подала до суду заяву із проханням розглядати спрау без неї, зазначила, що не має жодніх претензій до обвинуваченого. Просила суворо не карати обвинуваченого.

За встановлених обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доведена у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху, керучи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3.

Призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

На судових дебатах сторона обвинувачення, виходячи із обставин справи, просила суд визнати винним обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Обвинувачений також просив суд застосувати ст. 75 КК України, оскільки відсутня необхідність його ізоляції від суспільства, а також просив не позбавляти його права керування автомобілем.

При обранні міри покарання обвинуваченому, суд враховує особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, інші обставини, що характеризують його особу (зокрема відсутність судимостей, позитивну характеристику за місцем проживання), клопотання потерпілого, і вважає за необхідне обрати покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, за умови дотримання покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Долю речових докпазів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати виним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну - два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути зі ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судових інженерно-технічних та інженерно-транспортної експертиз в розмірі 2814 гривень 72 копійки на користь держави (рахунок 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі міста Києва, код 37975298).

Речовий доказ - автомобіль КАМАЗ (реєстраційний номер НОМЕР_2) - залишити власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.

СуддяБолобан В. Г.