Постанова № 63720888, 27.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2597/16-п Провадження №33/773/494/16 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А. Л. Категорія: ст.471 МК УкраїниДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Денісов В.П., з участю представника митниці ОСОБА_1, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ОСОБА_3 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 10 листопада 2016 року щодо ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Крім того, провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.472 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у звязку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок судового збору.

Вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил №2103/20500/2016 від 03.10.2016, товар: три пластикові електронагрівачі «12kw plastic 141603» - постановлено повернути ОСОБА_2 після відповідного митного оформлення та сплати митних платежів,

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 03.10.2016 приблизно о 10 год. 50 хв., слідуючи з ОСОБА_4 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «Фольксваген Пасат», р.н.з.LCH33363, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи в даному автомобілі, без ознак приховування, товар: три пластикові електронагрівачі «12kw plastic 141603» загальною вартістю12516,17 грн., які перевищили встановлену неоподатковану норму, передбачену ст.374 МК України, по їх вартості, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_2 ставилось у вину те, що він, за вищевикладених обставин, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який, згідно ст.374 МК України, підлягав обовязковому письмовому декларуванню, використавши, всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України, смугу руху «зелений коридор», як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

В апеляційній скарзі заступник начальника Волинської митниці ДФС просить скасувати постанову судді та ухвалити нове судове рішення, яким визнати ОСОБА_2 винним у порушенні митних правил за ст.ст.471, 472 МК України, наклавши на нього стягнення в межах санкцій даних норм Закону. Посилається на те, що суддя першої інстанції безпідставно дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Так, він своїми діями обрав спрощену форму митного контролю «зелений коридор», отримавши відповідний талон для проходження даним коридором, тим самим порушив вимоги ст.366 МК України.

На думку апелянта, в матеріалах справи наявні достатні докази того, що ОСОБА_2 вчинив також правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника митниці ОСОБА_1, яка підтримувала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, пояснення ОСОБА_2, який заперечив апеляційну скаргу і просив залишити постанову судді без зміни, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено наоргани доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушеннямитних правилзобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги Закону суддею першої інстанції дотримано в повному обсязі.

Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, не оспорюється в апеляційній скарзі заступника начальника митниці.

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку і про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Як убачається із пояснень ОСОБА_2, під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» він повідомив інспектору митниці про переміщуваний ним товар та предявив на нього ОСОБА_5, тобто вчинив усне декларування свого товару.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 митна декларація для письмового декларування товару співробітниками митниці не надавалась, що обєктивно доводиться відсутністю її у матеріалах справи, як і відсутністю протоколу, у якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_2 від заповнення митної декларації і подання її до митного контролю.

Отже суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що переміщення через митний кордон України товарів, які підлягають обовязковому письмовому декларуванню та оподаткуванню, ОСОБА_2, який за формою проходження митного контролю обрав смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор» та під час проходження митного контролю усно заявив про його переміщення, вказує лише на порушення останнім порядку проходження спрощеного митного контролю, що в повному обсязі охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та додаткової кваліфікації за ознаками правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, не потребує.

На підставі наведеного, вважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що в місцевому суді представником митного органу виступав ОСОБА_6 на підставі довіреності (а.с.24), а апеляційна скарга подана заступником начальника Волинської митниці ДФС, повноваження якого не підтверджені відповідно до вимог ст.501 МК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 10 листопада 2016 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_7