Ухвала суду № 63720806, 26.12.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16191/16-к

1-кс/295/6429/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2016 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., при секретарі Сидорець К.Г., за участю прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_1, слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ у Житомирській області ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомир клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ГРУП» про скасування арешту майна, -

У С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомира 26.12.2016 р. звернулося ТОВ «МЖК ГРУП» з клопотанням, в якому просить скасувати арешт грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку, відкритому ТОВ «МЖК ГРУП» код 31953855 у ПАТ «ЮНЕКС БАНК» м. Київ (МФО 322539), а саме: № 26000025504001 (євро, українська гривня, долар США) та 26009025504002 (українська гривня) в частині видаткових операцій, крім обов'язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати, що накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/10686/16-к від 22.08.2016 р. Обгрунтовуючи свої вимоги ТОВ «МЖК ГРУП» посилається на те, що підозра у кримінальному провадженні не предявлена жодній посадовій особі вказаного підприємства, накладення арешту на рахунки перешкоджає господарській діяльності підприємства і арешт на рахунки накладено необгрунтовано.

В судове засідання представник ТОВ «МЖК Групп» не зявилася, в прохальній частині клопотання просила розглядати справу за її відсутності, клопотання підтримала з підстав зазначених в клопотанні та доданих до матеріалів додатками підтверджується законність надходження коштів на арештований розрахунковий рахунок.

Прокурор Житомирської місцевої прокуратури, слідчий з СВС ВКР СУ ФР ГУ у Житомирській області в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, посилались на матеріали кримінального провадження, які вказують, що кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «МЖК ГРУП», а також ті, що можуть надійти на рахунок підприємства за фіктивними угодами з продажу товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), є предметом кримінально-протиправних дій та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування. Кошти на банківських рахунках ТОВ «МЖК ГРУП» є доказом вчинення злочину і може підлягати спеціальній конфіскації, оскільки вказані кошти використовуються для незаконного формування податкового кредиту з ПДВ для реально-діючих субєктів господарської діяльності по ланцюгу постачання.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення сторін, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, а також дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 22.08.2016 р. по справі №295/10686/16-к, в кримінальному провадженні № 32016060000000034 накладено арешт та заборонено відчужувати кошти з банківських рахунків, відкритих ТОВ «МЖК ГРУП» код 31953855 у ПАТ «ЮНЕКС БАНК» м. Київ (МФО 322539), а саме: №№ 26000025504001 (євро, українська гривня, долар США) та 26009025504002 (українська гривня) в частині видаткових операцій. Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 12.10.2016 р. ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 22.08.2016 р. щодо ТОВ «МЖК ГРУП» - без змін.

Згідно частини 1 статті 170 КПК України зі змінами внесеними в редакції Закону №769-VIII від 10.11.2015 р., які набрали чинності 11.12.2015 р., вказано, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таким чином саме на власника або володільця майна покладається обовязок довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт на грошові кошти накладено необґрунтовано

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Зі змісту ч. 2 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 3 статті 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п. 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи:не були присутні при розгляді питання про арешт майна;доведуть, що в подальшому /застосуванні цього заходу минула потреба; доведуть, що арешт накладено необгрунтовано.

Згідно з ч.2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МЖК ГРУП» зареєстроване 18 квітня 2002 р. та займається імпортом товарів із-за кордону та оптовою торгівлею з суб'єктами господарювання на території України та будівництвом. ТОВ «МЖК ГРУП» має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09 березня 2016 р. по 09 березня 2021 р., реєстраційний запис № НОМЕР_1 від 24 березня 2016 р.

З аналізу клопотання ТОВ «МЖК ГРУП», наданих пояснень учасників процессу, матеріалів досудового слідства свідчить, що в матеріалах кримінального провадження, в якому було накладено арешти та заборону відчужувати грошові кошти з банківських рахунків відсутні будь які дані про вчинення посадовими особами ТОВ «МЖК Груп» кримінальних правопорушень, не предявлялося жодної підозри посадовим особам підприємству «МЖК Групп», не були допитані службові особи по кримінальному провадженню в рамках якого накладено арешт, та не було проведено жодної податкової перевірки данного підприємства.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та упередженого розслідування і судового розгляду.

Cлідчий суддя вважає, що на теперішній час і в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою задоволення даного клопотання та скасування арешту.

Суд, керуючись принципами законності та справедливості, взявши до уваги доводи викладені у клопотанні, позицію учасників процессу та матеріали досудового слідства, дійшов висновку в необґрунтованості накладеного арешту, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Скасувати арешт та тимчасову заборону відчужувати кошти з банківських рахунків, відкритих ТОВ «МЖК Груп», код 31953855 у ПАТ «Юнекс Банк» м. Київ (МФО 322539), а саме №№ 26000025504001 (євро, українська гривня, долар США) та 26009025504002 (українська гривня) в частині видаткових операцій, крім обовязкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати, що накладено ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22.08.2016 р. по справі № 295/10686/16-к.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Богунського

районного суду м. Житомира І.Г. Перекупка