Вирок № 63720604, 27.12.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3686/16-к

Провадження № 1-кп/161/252/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 27 грудня 2016 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

Судді: Квятковського М.С.,

за участю секретаря: Шиманської Т.О.,

прокурора: Кравчука О.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника адвоката: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016030000000034, від 02.03.2016 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, без реєстрації місця проживання, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, приватного підприємця, раніше несудимого,

за ч.1 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Досудовим розслідуванням ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він являючись службовою особою ВАТ «Волиньрибгосп», діючи з прямим умислом, завідомо усвідомлюючи неправдивий характер відомостей, які вносяться до офіційного документа, особисто вчинив службове підроблення, що проявилось у складанні та видачі завідомо неправдивого документа довідки про доходи головного рибовода ВАТ «Волиньрибгосп» ОСОБА_3, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України, при наступних:

Так, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1, в кінці березня 2009 року, відповідно до Наказу ВАТ «Волиньрибгосп» №2-К, від 27.01.2009 року, та згідно із протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Волиньрибгосп», від 26.01.2009 року, перебував на посаді голови правління генерального директора ВАТ «Волиньрибгосп».

Відповідно до статуту вказаного товариства, ОСОБА_1 обіймав посаду, повязану з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій, що проявлялося в керівництві трудовим колективом та був наділений повноваженнями у представленні інтересів товариства в органах державного управління, громадських організаціях та обєднаннях, мав право підпису офіційних документів, ніс відповідальність за фінансово-господарську діяльність субєкта господарювання.

В кінці березня 2009 року, ОСОБА_1, перебуваючи у будівлі ВАТ «Волиньрибгосп», що по вул. Степовій, 1, селища Рокині, Луцького району, Волинської області, являючись службовою особою, достовірно володіючи інформацією про працівників, які перебували у трудових відносинах з даним товариством та про розмір їхніх доходів, посвідчив довідку про доходи, форма якого затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, від 27.08.04 за №192, головного рибовода товариства ОСОБА_3, в яку, за допомогою компютерної техніки були внесені завідомо неправдиві відомості про завищений розмір заробітної плати останнього, а саме те, що ОСОБА_3 нараховано заробітню плату: в жовтні 2008 року 6250 грн., в листопаді 2008 року 6250 грн., в грудні 2008 року 6250 грн., в січні 2009 року 6250 грн., в лютому 2009 року 6250 грн. та в березні 2009 року 6250 грн., тобто з таким розрахунком, що загальна сума доходів ОСОБА_3 за 6 місяців становила 37500 грн., що не відповідало дійсності, оскільки згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за №887/05-10-41, від 18.02.2016 року та Головного Управління Державної фіскальної служби України у Волинській області за №872/10/03-20-11-14, від 22.02.2016 року, загальна сума його доходів за вищевказаний період часу, становила 8803 грн. 88 коп..

При цьому ОСОБА_1, усвідомлюючи та достовірно знаючи, що у вказаний документ внесено завідомо неправдиві відомості про розмір заробітної плати ОСОБА_3, в графі «директор», поставив свій підпис та завірив його круглою печаткою «ВАТ Волиньрибгосп», тим самим надавши йому статусу офіційного документу, чим вчинив службове підроблення.

В подальшому вищевказану довідку із внесеними в неї завідомо неправдивими відомостями, було подано до Волинської дирекції відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5», щодо підтвердження кредиторської платоспроможності ОСОБА_3 по кредитному договору за №014/1101/74/36902, від 17.07.2007 року, оскільки відповідно до Постанови Правління національного банку України за №279, від 06.07.2000 року, банк зобовязаний додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження, оскільки не здобуто переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, не визнав.

Дав показання про те, що інкримінованого йому злочину не вчиняв.

Зазначив, що дійсно він, з 27.01.2009 року по 14.12.2010 рік, перебував на посаді голови правління та генерального директора ВАТ «Волиньрибгосп». За час роботи на посаді керівника ВАТ «Волиньрибгосп» він виконував організаційно - розпорядчі та господарсько-фінансові функції, мав право підпису на фінансових документах.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1 ствердив, що не памятає, щоб підписував такий документ, як довідка про доходи ОСОБА_3, в якій вказана інформація про доходи останнього за четвертий квартал 2008 року та перший квартал 2009 року, печатку на ній він не ставив та цю довідку до банку не подавав. Йому невідомо, хто готував таку довідку, хто її друкував на компютері, оскільки компютера у його службовому кабінеті не було, в який спосіб ставилась на ній печатка, оскільки вона знаходилась у сейфі в кабінеті бухгалтерії, і з якою метою такий документ був виготовлений та куди наданий.

Крім цього, ОСОБА_1 зазначив, що зазначена довідка, на його думку, не є офіційним документом, оскільки у ній відсутні всі необхідні реквізити, а саме кутовий штамп, реєстраційний вихідний номер та дата її видачі.

Аналізуючи досліджені у суді докази, суд виходить з наступного:

Так, обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, досудовим розслідуванням обґрунтовується:

Наказом за №2-К по ВАТ «Волиньрибгосп», від 27.01.2009 року, та протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Волиньрибгосп», від 26.01. 2009 року, відповідно до яких ОСОБА_1 було призначено на посаду голови правління генерального директора ВАТ «Волиньрибгосп»;

Статутом ВАТ «Волиньрибгосп», відповідно до якого голова правління генеральний директор встановлює посадові оклади та тарифні ставки працівникам Товариства.

Довідкою про доходи, виданою гр. ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 про те що він у жовтні, листопаді, грудні 2008 року та у січні, лютому і березні 2009 року, отримував заробітну плату по 6250 грн., загальною сумою 37500 грн., на якій, відповідно до висновків експертів за №401, від 24.06.2014 року, №515, від 26.06.2014 року та №640, від 31.07.2014 року, підпис, в графі «ОСОБА_5 ОСОБА_1», виконано обвинуваченим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1, що підтвердив у суді експерт ОСОБА_6, відбитки печатки, нанесені печаткою ВАТ «Волиньрибгосп», вільні зразки якої були надані на дослідження, і ця печатка була нанесена на друкований текст та підпис від імені ОСОБА_1.

09.03.2016 року, вказана довідка була оглянута та визнана речовим доказом;

Витягом з баз даних Міндоходів України за Ф. № 1 ДФ, яка надійшла від ВАТ «Волиньрибгосп», про те, що за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року, ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, були нараховані інші розміри заробітної плати, ніж ті, що відображені у довідці, підроблення якої інкримінується обвинуваченому ОСОБА_1.

Наданими стороною обвинувачення копіями матеріалів кредитної справи позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором №014/1101/74/36902, від 17.07.2007 року, у якій, серед інших матеріалів, після заяви, від імені ОСОБА_3, про надання кредитних канікул, по вказаному договору, яка надійшла на адресу банку 14.05.2009 року, міститься і довідка про заробітну плату ОСОБА_3 за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року, яка є предметом судового розгляду.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, надані сторонами, суд вважає, що у судовому засіданні не було здобуто достатніх доказів, які б доводили вчинення саме ОСОБА_1 зазначеного в обвинувальному акті і інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а тому вважає за необхідне виправдати його на підставі ч.1 п.2 ст.373 КПК України, у звязку з тим, що не доведено його винуватості у вчиненні даного злочину.

Згідно до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до розяснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Приймаючи рішення про виправдування ОСОБА_1 за ч.1 ст.366 КК України, суд виходить із того, що ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду, стороною обвинувачення не наведено достатньо доказів винуватості вчинення обвинуваченим злочину поза розумним сумнівом, а можливість здобуття інших доказів вичерпана і не пропонується стороною обвинувачення.

Так, судом досліджено докази, які знаходяться у матеріалах даного кримінального провадження, які вказують на те, що в матеріалах кредитної справи позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором №014/1101/74/36902, від 17.07.2007 року, серед інших матеріалів, після заяви, від імені ОСОБА_3, про надання кредитних канікул, по вказаному договору, яка надійшла на адресу банку 14.05.2009 року, міститься і довідка про заробітну плату ОСОБА_3, за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року, за підписом ОСОБА_1, розмір у якій, не відповідає дійсності і яка є предметом судового розгляду.

Обвинуваченому ОСОБА_1, інкримінується вчинення злочину, предметом якого було складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів із внесенням в них завідомо неправдивих відомостей.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 дав показання про те, що він дійсно працював на посаді голови правління та генерального директора ВАТ «Волиньрибгосп», під час роботи виконував організаційно - розпорядчі та господарсько-фінансові функції, мав право підпису на фінансових документах. Разом з тим, він не памятає, щоб підписував такий документ, як довідка про доходи ОСОБА_3, в якій вказана інформація про доходи останнього за четвертий квартал 2008 року та перший квартал 2009 року, однозначно печатку на ній він не ставив та цю довідку до банку не подавав. Йому також невідомо, хто готував таку довідку, хто її друкував на компютері, оскільки компютера у його службовому кабінеті не було, в який спосіб ставилась на ній печатка підприємства, оскільки вона знаходилась у сейфі в кабінеті бухгалтерії, йому невідомо з якою метою такий документ був виготовлений, а у послідуючому ким і куди поданий.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомила, що вона, з лютого 2007 року по 2011 рік виконувала обовязки секретаря у ВАТ «Волиньрибгосп». У її посадові обовязки, входило: реєстрація наказів, оформлення наказів про відрядження, реєстрація вхідної та вихідної документації, відправка документів по пошті. Зазначила, що довідки про заробітну плату працівників формувались бухгалтерією, після чого, вони подавались працівником на підпис директору, у яких, в подальшому у приміщенні бухгалтерії проставлялася печатка. У довідці, крім підпису директора, мав обовязково бути підпис бухгалтера, у разі його відсутності, довідки з одним підписом не приймалися. Крім цього, довідка повинна була містити і кутовий штамп та вихідний номер, який записувався нею. ОСОБА_1 особисто довідок про доходи не складав, печатка знаходилась у бухгалтерії. Крім того, свідок ОСОБА_7 зазначила, що довідка про доходи ОСОБА_3, яка їй надана для огляду, не має обовязкових реквізитів, а саме ні кутового штампу, ні вихідного номеру, ні підпису бухгалтера, а тому вона не відповідає тим критеріям вимог, які ставилися до таких довідок у ВАТ «Волиньрибгосп».

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3, повідомив суд про те, що він, дійсно з 2005 року по 2013 рік, працював на посаді головного рибовода у ВАТ «Волиньрибгосп».

Вказаний свідок ствердив, що у 2007 році, спочатку у нотаріальній конторі, а пізніше у приміщенні банку «Аваль», він та покійний керівник ВАТ «Волиньрибгосп» - ОСОБА_8 оформляли документи по договорах купівлі-продажу та надання кредиту, стосовно квартири, що по вул. Стрілецькій, у м. Луцьку, у якій він проживав з 2006 року по 2012 рік. ОСОБА_1, в той час, коли в нотаріальній конторі оформлялися документи, знаходився на вулиці та курив. Йому невідомі такі факти, щоб ОСОБА_1 підписував та надавав довідки по його заробітній платі по вказаних вище договорах, крім того, вважає, що необхідності у таких довідках і не було, йому також невідомо, яким чином довідка про його доходи за третій квартал 2008 року та перший квартал 2009 року, опинилась в кредитній справі.

Допитаний у суді у якості свідка ОСОБА_9 на той час працівник банку «Аваль», ствердив, що йому також невідомо у який спосіб була додана до кредитної справи довідка про заробітну плату ОСОБА_3, яка є предметом судового розгляду, як і невідомо чи приймалося у звязку з її поданням будь-яке рішення, тобто чи мала вона якесь юридичне значення, що потягнуло відповідні наслідки.

За змістом ст.366 КК України, субєктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч.1, характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносяться нею до офіційних документів. Оскільки в суді не здобуто жодного доказу того, що саме ОСОБА_1 вносилися будь-які відомості до довідки про заробітну плату ОСОБА_3, яка є обєктом судового розгляду, сам підпис на бланку довідки, без відповідних реквізитів на ній, як то реєстраційний номер, кутовий штамп, дата видачі, та доказів про те, що і зміст цієї довідки про розмір заробітної плати було внесено обвинуваченим, не свідчить про вчинення цього злочину ОСОБА_1.

При цьому, суд враховує і ту обставину, що як встановлено в суді, на час проведення почеркознавчої експертизи за №401, від 24.06.2014 року, стосовно підпису, який знаходиться в графі «ОСОБА_5 ОСОБА_1» у довідці про доходи (за шість місяців) за період з 10.2008 року по 03.2009 року, виданий на імя ОСОБА_3, і який, згідно висновку, виконаний ОСОБА_1, у експерта ОСОБА_10 закінчився термін дії свідоцтва для зайняття експертною діяльністю, а тому, підписаний нею висновок, відповідно до вимог, передбачених ст.86; ч.1 ст.89 КПК України, є недопустимим доказом.

Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові, від 09.07.2015 року, по справі №5-50кс15, офіційний документ, як предмет злочину, повинен містити обовязкові ознаки, в тому числі, він має бути складений, виданий чи посвідчений відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та /або обовязків. Невідповідність хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Крім того, із самої фабули обвинувачення та доказів, які надано стороною обвинувачення, не зрозуміло мету та мотив дій обвинуваченого ОСОБА_1, з врахуванням і того, що він, як голова правління генеральний директор ВАТ «Волиньрибгосп», мав всі можливості оформити вказаний вище документ належним чином.

Таким чином, оскільки інших доказів, сторонами кримінального провадження не надано, суд вважає, що досудовим розслідуванням не зібрано належних і достатніх доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, а тому його слід виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України.

Керуючись ст.368; ч.1 ст.369; ст.370; ст.371; п.2 ч.1 ст.373; ст.374 КПК України (в редакції 2012 року), суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1, за ч.1 ст.366 КК України, виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, у звязку з недоведеністю його вини у вчиненні даного злочину.

Речові докази по справі: довідку про доходи ОСОБА_3, залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд Волинської області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Г О Л О В У Ю Ч И Й: ОСОБА_11