Ухвала суду № 63719751, 21.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року м. Київ К/800/12201/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С.А., Єрьоміна А.В.,

секретарі судового засідання: Гуловій О.І.,

за участю представника відповідача: Башарова В.Є.,

представника третьої особи: Юри М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року,

в с т а н о в и в :

У травні 2015 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. (далі - Уповноважена особа Фонду, відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2), у якому просив:

визнати неправомірними (протиправними) дії Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними таких правочинів (згідно з повідомленням № 4744/01): правочин з дострокового повернення вкладу в сумі 285170,80 доларів США на рахунок НОМЕР_1; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6588903,15 грн. з призначенням платежу «Зарахування гривні на поточний рахунок згідно Постанови НБУ № 160 та заяви від 19 березня 2015 року з рахунку НОМЕР_2 на поточний рахунок НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить позивачу»; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 7000000 грн. з призначенням платежу «Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, згідно Договору №3 від 19 березня 2015 року без ПДВ з поточного рахунку НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить позивачу на поточний рахунок НОМЕР_4, який відкрито у банку та належить ТОВ «СБС»; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6558310,00 грн. з рахунку НОМЕР_4, який належить ТОВ «СБС» та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь» на погашення заборгованості за кредитним договором №19062-20/9-1 від 7 листопада 2014 року з призначенням платежу - погашення кредитної заборгованості, згідно кредитного договору № 19062-20/9-1 від 7 листопада 2014 року, без ПДВ;

скасувати неправомірні рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними правочинів, які перелічено вище (згідно з повідомленням № 4744/01).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при достроковому розірванні Договору банківського вкладу (депозиту) від 29 вересня 2014 року, а також при вчиненні усіх наступних дій щодо розпорядження належними позивачу коштами не було допущено порушень вимог законодавства та нормативних актів банку. Відтак висновки відповідача 1 про наявність законних підстав для визнання нікчемними перелічених вище правочинів, на думку позивача, є необґрунтованими.

Постановою від 30 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва позовні вимоги задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними наступних правочинів: правочин з дострокового повернення вкладу в сумі 285170,80 доларів США на рахунок НОМЕР_1; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6588903,15 грн з призначенням платежу «Зарахування гривні на поточний рахунок згідно Постанови НБУ № 160 та заяви від 19 березня 2015 року з рахунку НОМЕР_2 на поточний рахунок НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить позивачу»; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 7000000 грн з призначенням платежу «Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, згідно Договору №3 від 19 березня 2015 року без ПДВ з поточного рахунку НОМЕР_3, який відкрито у Банку та належить позивачу на поточний рахунок НОМЕР_4, який відкрито у банку та належить ТОВ «СБС»; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6558310,00 грн. з рахунку НОМЕР_4, який належить ТОВ «СБС» та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь» на погашення заборгованості за кредитним договором №19062-20/9-1 від 7 листопада 2014 року з призначенням платежу - погашення кредитної заборгованості, згідно кредитного договору № 19062-20/9-1 від 7 листопада 2014 року, без ПДВ.

В іншій частині адміністративного позову - відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 квітня 2016 року залишив без змін постанову суду першої інстанції.

У касаційній скарзі Уповноважена особа Фонду, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справі встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Київська Русь» було укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті «Супер-вклад» № 108971-44.7 від 29 вересня 2014 року (далі - Договір банківського вкладу від 29 вересня 2014 року), за яким Банк приймає від Вкладника на зберігання грошові кошти у формі депозитного вкладу в сумі 264338,00 доларів США до 29 квітня 2015 року.

6 березня 2015 року позивач подав ПАТ «Банк «Київська Русь» заяву про дострокове розірвання договору банківського вкладу.

19 березня 2015 року позивач (позикодавець) і ТОВ «СБС» (позичальник) уклали договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 3, відповідно до якого позикодавець зобов'язався перерахувати на поточний рахунок позичальника кошти в сумі 7 млн. грн., які позичальник зобов'язується повернути в строк до 1 квітня 2017 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 19 березня 2015 року № 61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», відповідно до якого в названому банку з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю.

Рішенням від 15 червня 2015 року № 116 виконавча дирекція Фонду на підставі статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» продовжила строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» до 19 липня 2015 року включно та, відповідно, продовжила строк повноважень Уповноваженої особи Фонду до зазначеної дати.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 17 липня 2015 року № 138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». На підставі цього рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» і призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

Листом від 8 червня 2016 року за № 4744/01 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про нікчемність таких правочинів:

правочин з дострокового повернення вкладу в сумі 285170,80 доларів США на рахунок НОМЕР_1 на підставі меморіального ордеру № 3524 від 19 березня 2015 року, проведено конверсію цієї суми у гривню;

правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6588903,15 грн. з призначенням платежу «Зарахування гривні на поточний рахунок згідно Постанови НБУ № 160 та заяви від 19 березня 2015 року з рахунку НОМЕР_2 на поточний рахунок НОМЕР_5, який відкрито у Банку та належить ОСОБА_3»;

правочин з перерахування грошових коштів в сумі 7000000,00 грн. з призначенням платежу «Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, згідно з Договором № 3 від 19 березня 2015 року без ПДВ з поточного рахунку НОМЕР_5, який відкрито у Банку та належить ОСОБА_3, на поточний рахунок НОМЕР_4, який відкрито у банку та належить ТОВ «СБС»;

правочин з перерахування грошових коштів в сумі 6558310,00 грн. з рахунку НОМЕР_4, який належить ТОВ «СБС» та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь» на погашення заборгованості за кредитним договором від 7 листопада 2014 року № 19062-20/9-1 з призначенням платежу - погашення кредитної заборгованості за кредитним договором від 7 листопада 2014 року № 19062-20/9-1, без ПДВ.

Як підставу нікчемності відповідач 1 зазначив положення пунктів 2, 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Поряд з тим зазначив, що про надання вкладнику як кредитору Банку переваг (пільг) свідчить наявність у банку на дату здійснення всіх вищезазначених правочинів невиконаних зобов'язань щодо повернення грошових коштів за договорами банківського вкладу, строк виконання зобов'язань за якими вже настав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду суд першої інстанції зазначив про те, що за встановлених у цій справі обставин обґрунтованих підстав для визнання згаданих вище правочинів нікчемними немає. Стосовно позовних вимог щодо визнання неправомірними рішень Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемними правочинів банку, то відмовляючи у задоволенні цих вимог суд першої інстанції виходив з того, що доказів, які б підтверджували наявність саме оформленого рішення про визнання нікчемними правочинів в матеріалах справи немає, а визнання протиправними дій Уповноваженої особи, на думку суду, є достатнім способом захисту порушеного права. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи постанову суду першої інстанції, з тами висновками погодився.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій правильними і обґрунтованими з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).

За частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 26 Закону № 4452-VI у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Стосовно порядку визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, то відповідно до частини першої статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

За частиною другою цієї статті Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; <…> 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

За частиною першою статті 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Пунктом другим частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що під виведенням неплатоспроможного банку з ринку слід розуміти заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону.

За частиною першою статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Частинами третьою-п'ятою цієї статті передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3-5 частини другої статті 39 цього Закону, тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 цього Закону, строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п'ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Щодо наслідків запровадження тимчасової адміністрації, то відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; <…>.

Відповідно до частини шостої цієї статті обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті <…>.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; <…> 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; <…> 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

За частиною четвертою статті 37 Закону № 4452-VI на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: <…> 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; <…>.

Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: <…> 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; <…> 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; <…>.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 44 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

За частиною другою статті 49 Закону № 4452-VI протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; <…> 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 49 Закону № 4452-VI реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як з'ясували суди попередніх інстанцій, позивача не включено до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів, у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів цього банку щодо: 1) дострокового повернення позивачу його банківського вкладу в іноземній валюті (на суму 285170,80 доларів США) за договором від 29 вересня 2014 року «Супер-вклад» та наступного перерахування цих коштів (переведених у національну валюту, що становить 6588903,15 грн.) на його поточний рахунок, відкритий в тому ж банку; 2) перерахування коштів в сумі 7000000,00 грн. з поточного рахунку позивача (на який перед тим було перераховано кошти з його депозитного рахунку) на поточний рахунок ТОВ «СБС» (на виконання зобов'язань позивача за договором поворотної фінансової допомоги від 19 березня 2015 року), а також операції з перерахування грошових коштів в сумі 6558310,00 грн. з поточного рахунку ТОВ «СБС» на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором від 7 листопада 2014 року № 190062-20/9.

Правовою підставою нікчемності зазначених вище правочинів Уповноважена особа Фонду зазначила положення пунктів 2 і 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, зміст яких наведено вище. Свою правову позицію відповідач 1 аргументує тим, що заяву про дострокове повернення депозитного вкладу за Договором банківського вкладу від 29 вересня 2014 року позивач подав 19 березня 2015 року, тобто менш, ніж за 10 календарних днів, що суперечить як умовам Договору банківського вкладу від 29 вересня 2014 року, так і вимогам Правил залучення вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк «Київська Русь». Зазначена обставина, на думку Уповноваженої особи Фонду, свідчить про надання вкладнику переваги перед іншими вкладниками банку, прямо не встановленими нормативно-правовими документами Банку.

З цього приводу суди попередніх інстанцій з'ясували, що заяву про дострокове повернення депозитного вкладу позивач подав ПАТ «Банк «Київська Русь» 6 березня 2015 року, тобто за 10 календарних днів до дати отримання своїх коштів (19 березня 2015 року), що відповідає вимогам пункту 4.2 Правил залучення вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк «Київська Русь». Відтак суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про безпідставність аргументів відповідача 1 в цій частині, а відтак і про відсутність достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що дострокове розірвання Договору банківського вкладу від 29 вересня 2014 року відбулося з порушенням внутрішніх документів банку. Оскільки всі наступні банківські операції, які відповідач 1 теж визнав нікчемними, були обумовлені достроковим поверненням позивачу депозитного вкладу, а також з огляду на те, що їхня правова оцінка як нікчемних ґрунтується виключно на доводах відповідача 1 про нікчемність операції з повернення позивачу його вкладу, колегія суддів погоджується також і з висновком судів попередніх інстанцій про неправомірність дій Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними й цих правочинів банку.

Беручи до уваги встановлені в цій справі обставини суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що у правовідносинах, які виникли у зв'язку з достроковим поверненням позивачу його депозитного вкладу немає ознак, які б свідчили про наявність підстав, з якими Закон № 4452-VI пов'язує нікчемність правочинів, і на які покликається відповідач 1, обґрунтовуючи правомірність своїх дій. Стосовно способу захисту порушених прав, то з огляду на те, що окремого рішення щодо нікчемності правочинів та про застосування наслідків нікчемності, як встановлено у цій справі, Уповноважена особа Фонду не приймала, визнання судами неправомірними дій відповідача 1 щодо нікчемності перелічених вище правочинів в цьому випадку є виправданим.

Відповідно до частин другої, третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи як на встановлені обставини справи, так і на положення законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних відносин, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, відтак підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 159, 167, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у цій справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді С.А. Горбатюк

А.В. Єрьомін