Ухвала суду № 63719673, 21.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року м. Київ К/800/53951/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідач),

Олексієнка М.М.,

Пасічник С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області (далі - управління ПФУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 30 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення відповідача № 185213 від 26 листопада 2014 року. Визнано за ОСОБА_3 право на пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) та зобов'язано управління ПФУ призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років з 22 жовтня 2014 року та провести відповідні виплати.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення апеляційною інстанцією норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновків про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на наступне.

Судами встановлено, що позивач є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 11 листопада 2014 року.

Рішенням відповідача від 26 грудня 2014 року №185213 ОСОБА_3 відмовлено в призначенні пенсії за віком, як особі потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС (2 категорії) згідно ст. 55 Закону № 796-ХІІ, у зв'язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують його проживання в 10-кілометровій зоні відчуження.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт його проживання в селі Лелів Чорнобильського району Київської області, що відповідно до Додатку № 1 Постанови Кабінету Міністрів УРСР № 106 віл 23 липня 1991 року віднесено до 10-кілометрової зони відчуження та його евакуації з цієї зони 3 травня 1986 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідно до довідки департаменту соціального захисту населення Київської ОДА позивач був евакуйований з 30 кілометрової зони, а тому право на пенсію у нього настане після досягнення 52 років, тобто зі зниженням пенсійного віку на 8 років.

Статтею 14 Закону № 796-ХІІ передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів, - віднесені до категорії 2 осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.

Згідно зі ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а)державної пенсії; б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п. 2 ст. 55 Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» потерпілим від Чорнобильської катастрофи евакуйованим з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році на 10 років, евакуйованим з інших територій зони відчуження у 1986 році на 8 років.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення.

Статтею 15 Закону № 796-ХІІ визначено, що підставою для визначення статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і таких, які самостійно переселилися, відповідно до статті 4 є довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення.

Підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Відповідно до статті 65 Закону № 796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Вказаним Порядком визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Такі документи, як довідки про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення відповідно до статті 15 Закону № 796-ХІІ є лише підставою для визначення статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та від 4 вересня 2015 року № 690/23/15-а.

Як встановив суд апеляційної інстанції, позивачу посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи було видано на підставі документів про евакуацію 05 травня 1986 року з міста Чорнобиль Київської області, тобто з 30 кілометрової зони відчуження, а не з села Лелів Чорнобильського району Київської області, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, тому підстав до скасування чи зміни постанови апеляційного суду немає.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

С.С. Пасічник