Ухвала суду № 63719643, 19.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 грудня 2016 року м. Київ К/800/34852/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби , про визнання протиправними та скасування постанов про порушення митних правил,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати постанови про порушення митних правил: № 0379/10203/16 від 09.08.2016; № 0382/10203/16 від 10.08.2016; № 0381/10203/16 від 10.08.2016; № 0383/10203/16 від 10.08.2016.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі протоколів про порушення митних правил від 26.07.2016 №0379/10203/16, №0381/10203/16, №0382/10203/16, №0383/10203/16, складених головним державним інспектором УБзМП Чернігівської митниці ДФС, з підстав, визначених статтею 494 МК України, постановами №0379/10203/16, №0381/10203/16, № 0382/10203/16, №0383/10203/16 застосовано до позивача адміністративне стягнення за порушення митних правил у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і розмірі 17 000 грн.

Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Стаття 494 МК України зазначає, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування т, реалізує державну податкову і митну політику. Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: 1) дату і місце його складення; 2) посаду, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка складі протокол; 3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності з; порушення митних правил, якщо її встановлено; 4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; 5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за так« порушення; 6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є; 7) відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; 8) інші необхідні для вирішення справи відомості. У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил.

Відповідно до частини першої статті 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин першої-другої, п'ятої-шостої статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.

Судами встановлено, що 26.07.2016 під час митного контролю за наслідками здійсненої перевірки по базам даних ЄАІС ДФС та АСМО «Інспектор - 2006», виявлено що ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України у митному режимі «тимчасового ввезення» строком до одного року ряд автомобілів, щодо яких строк тимчасового ввезення автомобілів перевищено.

У зв'язку з виявленими фактами 26.07.2016 головним державним інспектором УБзМП Чернігівської митниці ДФС був складений протоколи про порушення митних правил №0379/10203/16, №0381/10203/16, №0382/10203/16, №0383/10203/16, відповідно до яких встановлено, що строк тимчасового ввезення автомобілів марки «Ауді А4» д.н.з. НОМЕР_1, «Фолькваген Пасат» р.н.з. НОМЕР_2, VIN-НОМЕР_3, «Фольксваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_4, VIN НОМЕР_5, «Мерседес Бенц 124» р.н.з. НОМЕР_6 VIN - НОМЕР_7 на митну територію України, встановлений відповідно до ч.1 ст.380 МК України перевищено більше ніж на десять днів, тобто ОСОБА_1 вчинено дії, які мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України. Одночасно, позивача повідомлено про місце та час розгляду справи про порушення митних правил.

За наслідками розгляду справ про порушення митних правил заступником начальника Чернігівської митниці ДФС Литвиненком В.В. винесено наступні постанови від 09.08.2016 №0379/10203/16, від 10.08.2016 №0381/10203/16, від 10.08.2016 № 0382/10203/16, від 10.08.2016 №0383/10203/16, якими визнано позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених за частиною першою статті 481 МК України і накладено за кожне правопорушення адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 17 000 грн.;

Отже, транспортні засоби, що були ввезені позивачем у митному режимі тимчасового ввезення на 1 рік, станом на момент виявлення правопорушення, а саме 26.07.2016, не були ні вивезені за межі митної території України, ні поміщені в інші митні режими, ні оформлені для вільного обігу на митній території України.

Обставин, передбачених статтею 460 МК України, яки б виключали притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом також не встановлено.

Таким чином, митний орган правомірно встановив в діях позивача ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою 481 МК України, у зв'язку з чим притягнув останнього до відповідальності.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби , про визнання протиправними та скасування постанов про порушення митних правил.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Мороз