Ухвала суду № 63719586, 28.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 листопада 2016 року м. Київ К/800/25951/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міронекс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міронекс" до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області , Державної архітектурно-будівельної інспекції України , Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області , третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування декларації та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

встановив:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2016 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Міронекс" залишена без руху.

У строк, встановлений судом, касатором усунуто недоліки касаційної скарги зазначені в ухвалі про без руху.

Так, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати декларацію управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про готовність об'єкта до експлуатації від 02.01.2013 № 20212522891; визнати протиправним та касувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5867293 від 13.09.2013 стаціонарного павільйону (магазину), що належить ОСОБА_1 який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Міронекс", не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Проте, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.02.2015 між ФГ „ВМС" (продавець) та ТОВ „Міронекс" (покупець) укладено договір, за яким продавець передає, а покупець приймає цілісний майновий комплекс готелю „Случ" з будівлями (літери „А-ІІІ", „1Б", „1В") за адресою: АДРЕСА_2 розташований на земельній ділянці Старокостянтинівської міської ради, кадастровий номер НОМЕР_1, розміром 0, 1623 га., та сплачує обговорену цим договором грошову суму.

07.07.2015 між Старокостянтинівською міською радою (продавець) та ОСОБА_1, (покупець) укладено договір, яким продавець (згідно з п.1 рішенням 50 сесії міської ради від 22.05.2015 № 25) продав, а покупець купив земельну ділянку площею 0, 0018 га, що розташована в АДРЕСА_1. Цільове призначення землі - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

За Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 46607412 від 30.10.2015 земельна ділянка, площею 0,0018 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.09.2013 № 9395284 стаціонарний павільйон (магазин), за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 13.09.2013 № 9394821.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 40203836 від 07.07.2015 земельна ділянка, площею 0, 0018 га, кадастровий номер НОМЕР_2, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Водночас, ТОВ "Міронекс" є власником готелю "Случ" розташованого за адресою: м.Старокостянтинів, по вул.Острозького 10.

Перший поверх готелю орендують ТОВ «Мед-сервіс Львів» (аптека) та ТОВ «Мобіжук» (магазин з продажу мобільних телефонів та планшетів), однак, перед будівлею готелю, закриваючи фасад готелю та рекламні вивіски орендарів позивача - ТОВ «Мед-сервіс Львів» та ТОВ «Мобіжук» розташований кіоск «Промтовари», який належить ОСОБА_1та розміщений на підставі дозволу Старокостянтинівської міської ради № 13 від 28.11.2006 на земельній ділянці площею 18 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1

Вважаючи, що даний кіоск розміщений із порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що ОСОБА_1реєструючи декларацію вніс до неї недостовірні відомості, зокрема: відсутність об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, оскільки кіоск це МАФ, відсутність документа у ОСОБА_1, про право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2.

Слід зазначити , що відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація ;такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466(в редакції, яка була чинною на момент реєстрації спірної декларації, далі - Порядок №466) у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що відомості декларації були перевірені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, в підтвердження чого в матеріалах справи є звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об' єкта, затверджений експертом з технічного обстеження будівель та інженерних споруд 29.11.2012, технічний паспорт на виробничий будинок, виготовлений Старокостянтинівським БТІ 27.11.2012, договір оренди, зареєстрований в книзі записів договорів оренди 30.03.2005 за № 464.

Таким чином, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області при реєстрації декларації діяла на підставі та в спосіб, визначений законодавством України, а тому законно та обґрунтовано зареєструвала декларацію № 20212522891 від 02.01.2013 року про готовність об'єкта до експлуатації стаціонарного павільйону (магазину).

Не заслуговують на увагу, як на підставу скасування декларації, посилання скаржника, щодо недотримання ОСОБА_1, норм ДБН 360-92**, а саме таблиці 1 Додатку 3.1 (який є обов'язковий) «Протипожежні вимоги», пункту 25 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі», пункту 27 розділу V «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, оскільки спростовуються даними Актом технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію від 23.11.2006, згідно якого жодних порушень не виявлено, зауважень не вказано.

Крім того, рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/28/16 від 02.03.2016, яке набрало законної сили, встановлено, що ТОВ Міронекс" не довів порушення будівництвом павільйона належного ОСОБА_1, свого права, натомість, інших підстав звернення до суду в позивача не було.

Оскільки Інспекція державного архбудконтролю у Хмельницькій області при реєстрації спірної декларації діяла на підставі, в межах та в спосіб, визначений законодавством України, тому позовна вимога щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №5867393 від 13.09.2013 стаціонарного павільйону (магазину), що належить ОСОБА_1 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 прийнятого державним реєстратором реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції, не підлягає задоволенню.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міронекс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міронекс" до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області , Державної архітектурно-будівельна інспекції України , Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області , третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування декларації та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Мороз