Ухвала суду № 63719490, 06.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року м. Київ К/800/1429/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Голяшкіна О.В., Горбатюка С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 826/22171/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАС-КОМ» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИЛА :

Товариство з обмежено відповідальністю «МАС-КОМ» (далі Товариство) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 21.08.2015 №100250001/2015/000050/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.08.2015 №100250001/2015/00127.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 21 серпня 2015 року №100250001/2015/000050/2.Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21 серпня 2015 року №100250001/2015/00127.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що між Товариством (покупець) та компанією ZHEJIANG HUIFENG FLEX CO. LIMITED (постачальник) укладено договір поставки від 25 травня 2015 року №HUIF 25/05, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець зобов'язується оплачувати та приймати товар.

Згідно з п.3.1 договору постачальник поставляє товар на умовах CIF-Odessa (Інкотермс-2000), якщо інше не зазначено в рахунку-фактурі.

Відповідно до п.п.5.1-5.2 договору постачальник поставляє покупцю товари в асортименті та по цінах, вказаних в рахунку (інвойсі). Конкретні товари, асортимент, якість, кількість та ціни на них визначаються в рахунку.

Покупець здійснює оплату вартості товару згідно умовам, зазначеним в рахунку. Базовими умовами оплати встановлюється: 30% - передоплата до початку виробництва, згідно попереднього рахунку (проформі), 70% - відстрочка сплати на 60 днів з дати випуску коносамента.

З метою розмитнення товару митним брокером позивача подано до Митниці митну декларацію №100250001/2015/009811 від 20 серпня 2015 року із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною контракту.

На підтвердження митної вартості товару декларантом разом з декларацію також подано картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 13.03.2014 №100/2012/0002558; міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 19.08.2015 №464/1; коносамент (bill of Lading) від 22.07.2015 WMS15070474; документ, що підтверджує вартість перевезення товару: довідка транспортних витрат №б/н від 19.08.2015; рахунок-фактура (інвойс) від 13.07.2015 №15DF725; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 25.05.2015 №HUIF 25/05; доповнення до зовнішньоекономічного (договору) контракту від 24.07.2015 №1; доповнення до зовнішньоекономічного (договору) контракту від 13.07.2015 - Специфікація 32/15; договір про надання послуг митного брокера від 15.04.2015 №5/15-Б; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 19.08.2015 №2761; сертифікат про походження товару загальної форми від 20.07.2015 №С153111103520094; екологічна декларація від 18.08.2015; звіт про зважування від 19.08.2015 №231735.

20 серпня 2015 року, в зв'язку з тим, що декларантом не надано всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи, які зазначені в ст.53 Митного кодексу України.

Товариством додатково надано проформу (інвойс) №15DF725; банківську виписку щодо перерахування передоплати постачальнику 30% вартості товару; контракт/інвойс №BD80870 від 28.07.2015, укладений між продавцем та виробником товару; експортну декларацію країни виробника; довіреність на ТОВ «КТЛ-Україна», що надавало транспортні послуги; наряд №464 від 18.08.2015.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2015 №100250001/2015/000050/2.

В графі 33 вказаного рішення зазначено обставини його прийняття та джерела, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, зокрема, декларантом на момент здійснення митного оформлення не надано всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Пунктом 3.2 контракту №HUIF 25/05 передбачено, що умова оплати вказана в інвойсі (30% - передплата перед початком виробництвом, відповідно до проформи, 70% - відстрочка сплати на 60 днів). Проте в наданому рахунку фактурі №15DF725 відсутні жодні посилання на умови оплати, також до митного оформлення не надані банківські документи, що підтверджують факт сплати. Тому на підставі п.2 ч.2 ст.52 та ч.1-3 ст.53, ч.21 ст.58 МК України, декларанту запропоновано надати документи на усунення обставин та недоліків, визначених ч.3 ст.53 та ч.2 ст.58 МК України:

1) транспортні перевізні документи, що містять відомості про вартість перевезення: а) рахунок-фактура (акт виконаних робіт (надання послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; б) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

2) рахунок-проформа;

3) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

4) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджуються вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

5) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

7) рахунки про здійснення платежів тертім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

8) виписку з бухгалтерської документації;

9) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

10) копію митної декларації країни відправлення;

11) інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини;

12) інші документи за бажанням декларанта.

Митним органом також зазначено, що використані декларантом відомості та обраний метод її визначення не підтверджено документально та не є об'єктивним. Декларантом не надані документи у повному обсязі на вимогу митниці, що підтверджують вартість складових митної вартості та про що повідомлено листом від 21 серпня 2015 року, зокрема транспортні перевізні документи, що містять відомості про вартість перевезення, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

В наданих декларантом документах встановлено наступні розбіжності: у наданому рахунку від виробника BODO INDASTRIAL INC №BD80870 від 28.07.2015 до продавця ZHEJIANG HUIFENG FLEX CO. LIMITED загальна сума до сплати встановлена 39639,20 дол. США, проте в експортній декларації країни відправлення зазначена сума 39839,20 дол. США; Інвойс №BD80870 датований 28.07.2015, а інвойс між продавцем та отримувачем ТОВ «Мас-Ком» виписаний 13.07.2015, таким чином був виставлений раніше аніж рахунок-фактура між продавцем та виробником.

Декларанту запропоновано здійснити декларування митної вартості товару за ціною договору щодо подібних товарів. Джерело інформації: цінова інформація ЄАІС ДФС МД №100250001/2012/002755 від 13.03.2015, №100250001/2015/001529 від 12.02.2015.

За результатами перевірки митної декларації, на підставі рішення про коригування митної вартості товарів митним органом видана картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00127.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення прийняті обґрунтовано та у відповідності до положень законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення митного органу про коригування митної вартості є необґрунтованими та протиправними, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

При цьому, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

У розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до наявних в матеріалах справи інвойсу від 13.07.2015 №15DF725, специфікації від 13.07.2015 №32/15 та умов поставки FOB-Odessa (Інкотермс-2000) продавець зобов'язаний нести всі видатки, пов'язані з товаром, до моменту передачі через борт судна, у визначеному порту відвантаження. Довідкою про транспортні витрати від 19.08.2015 №19/08/15-03 підтверджуються числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім цього, розбіжності у наданому рахунку від виробника BODO INDASTRIAL INC №BD80870 від 28.07.2015 до продавця ZHEJIANG HUIFENG FLEX CO. LIMITED на суму до сплати 39639,20 дол. США та в експортній декларації країни відправлення на суму 39839,20 дол. США пов'язані зі знижкою в 200 доларів США, яка зазначена в рахунку та надана продавцю виробником. Вказані розбіжності стосуються економічних відносин між виробником товару BODO INDASTRIAL INC №BD80870 та продавцем ZHEJIANG HUIFENG FLEX CO. LIMITED, а отже не можуть бути використані у якості підстави для відмови в застосуванні основного методу визначення митної вартості товарів, що експортуються.

Посилання відповідача на те, що інвойс між продавцем та отримувачем ТОВ «Мас-Ком» виписаний 13.07.2015, був виставлений раніше аніж рахунок-фактура між продавцем та виробником, повністю відповідає умовам договору поставки від 25.05.2015 №HUIF 25/05, а саме: покупець здійснює оплату вартості товару згідно умовам, зазначеним в рахунку. Базовими умовами оплати встановлюється: 30% - передоплата до початку виробництва. Таким чином, інвойс та передплата здійснюється до початку виробництва, тобто до замовлення товару у виробника продавцем, а тому наведене посилання митного органу також не є розбіжністю, яка може бути підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості товару.

Крім цього, в рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що митна вартість визначена за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів з урахуванням вимог ст.60 МК України та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях, проте, жодними доказами зазначене не підтверджено. Також, відповідачем скоригована загальна вартість товару, однак, зважаючи на те, що панелі алюмінієві поставлялись декількох видів та за різною ціною, відповідачем безпідставно скориговано митну вартість на 2,2 долари США за одиницю товару.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом, в свою чергу, не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: