Ухвала суду № 63719222, 22.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 листопада 2016 року м. Київ К/800/31726/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Комунального закладу "Левонківська психіатрична лікарня" на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом Комунального закладу "Левонківська психіатрична лікарня" до Чернігівського обєднаного управління Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації , Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, третя особа - Комунальний лікувально-профілактичний заклад "Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня" про визнання дій неправомірними, стягнення нарахованої та невиплаченої пенсії,

встановив:

Комунальний заклад "Левонківська психіатрична лікарня" звернувся до суду з позовом у якому просив визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові раді та Управління соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації неправомірними та такими, що порушують права та свободи недієздатної ОСОБА_1 щодо непризначення опікуна з 01.01.2009, визнати дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України неправомірними, щодо невиплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 та компенсації втрати грошових доходів громадян за період з 01.01.2009 по 27.03.2015 та стягнути з нього нараховану та невиплачену суму пенсійних виплат у розмірі 117 651 грн.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 позовну заяву позивача про визнання дій неправомірними за період з 01.01.2009 по 30.11.2015 залишено без розгляду на підставі статті 100 КАС України у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

У касаційній скарзі Комунальний заклад "Левонківська психіатрична лікарня", не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно частини другої цієї ж статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 100 КАС України зазначає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Судами встановлено, що згідно з довідкою № 376 від 15.12.2015 ОСОБА_1 з 03.08.2015 перебуває на стаціонарному лікуванні в КЗ «Левонківська психіатрична лікарня». Знаходилась на лікуванні з 03.02.2009 по 29.09.2009, з 12.11.2009 по 01.06.2010, з 23.06.2010 по 06.12.2010, з 17.12.2010 по 20.04.2011, з 10.05.2011 по 03.08.2011, з 15.09.2011 по 12.11.2012, з 15.11.2012 по 22.07.2013, з 25.07.2013 по 16.07.2014, з 14.08.2014 по 30.07.2015, з 03.08.2015 по 10.06.2016, з 13.06.2016 по теперішній час. Тобто весь цей час заклад, який за законом виконував функції опікуна , а саме КЗ " Левоньківська психіатрична лікарня" було відомо про відсутність у ОСОБА_1 призначеного відповідно до вимог Закону опікуна та про неотримання нею пенсії.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 з лютого 2009 року більшу частину часу перебуває в Комунальному закладі «Левонківська психіатрична лікарня» Чернігівської обласної ради.

Згідно з частиною другою статті 48 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до частини четвертої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Згідно з частиною першою статті 66 ЦК України якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

Отже, з лютого 2009 року позивач за законом є опікуном ОСОБА_1 та, відповідно, її законним представником.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що про порушення прав опікуна позивач повинен був дізнатися саме з лютого 2009 року, проте до суду звернувся 31 травня 2016 року, тобто поза межами шестимісячного строку.

За таких обставин позовні вимоги у частині позовних вимог за період з 01.01.2009 по 30.11.2015 підлягають залишенню без розгляду, оскільки позивач не ставить питання про поновлення такого строку, а з доданих до позову документів суди не знайшли підстав для визнання причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду поважними.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Комунального закладу "Левонківська психіатрична лікарня" на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом Комунального закладу "Левонківська психіатрична лікарня" до Чернігівського обєднаного управління Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації , Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, третя особа - Комунальний лікувально-профілактичний заклад "Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня" про визнання дій неправомірними, стягнення нарахованої та невиплаченої пенсії.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Вверховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочиства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Мороз