Ухвала суду № 63719219, 22.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 листопада 2016 року м. Київ К/800/31732/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Комунального закладу "Левонківська психіатрична лікарня" на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом Комунального закладу "Левонківська психіатрична лікарня" до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України , Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради , Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації , третя особа - Комунальний лікувально-профілактичний заклад "Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня" про визнання дій неправомірними, стягнення нарахованої та невиплаченої пенсії,

встановив:

Комунальний заклад "Левонківська психіатрична лікарня" звернувся до суду з позовом у якому просив визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводськой районної у м. Чернігові ради, Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації протиправними та такими, що порушують права та свободи недієздатної ОСОБА_2 щодо не призначення опікуна з 01.01.2009; визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо невиплати нарахованої ОСОБА_2 пенсії за період з 01.01.2009 по 27.03.2015 та компенсації втрати грошових доходів громадян, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати; стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України нараховані та невиплачені суми пенсійних виплат та компенсації втрати грошових доходів громадян, у зв'язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 117651,00 грн.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Комунальний заклад "Левонківська психіатрична лікарня", не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції,та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням народного суду м. Чернігова від 21.02.1973 ОСОБА_3 визнано недієздатною. Проте, опікун ОСОБА_2 - ОСОБА_4, померла 15.01.2009, а з лютого 2009 року ОСОБА_2 припинено виплату пенсії.

04.04.2016 позивач звернувся до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із зверненням, в якому просив виплатити належну ОСОБА_2 суму пенсійних виплат за період з 01.02.2009.

Листом від 29.04.2016 №118/02/В-7 позивачу повідомлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Чернігівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України і одержує пенсію по інвалідності як інвалід І групи через загальне захворювання, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також в листі зазначено, що розпорядженням від 18.04.2016 на підставі заяви Комунального закладу "Левонківська психіатрична лікарня" Чернігівської обласної ради від 28.03.2016, як законного представника ОСОБА_2, останній поновлено виплату пенсії за період з 27.03.2013.

Згідно з частиною першою статті 66 ЦК України якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

Як зазначено в довідці Комунального закладу "Левонківська психіатрична лікарня" Чернігівської обласної ради від 05.07.2016 №189 ОСОБА_2 знаходилась на лікуванні в Левонківській психіатричній лікарні з 03.02.2009 по 29.09.2009, з 12.11.2009 по 01.06.2010, з 23.06.2010 по 06.12.2010, з 17.12.2010 по 20.04.2011, з 10.05.2011 по 03.08.2011, з 15.09.2011 по 12.11.2012, з 15.11.2012 по 22.07.2013, з 25.07.2013 по 16.07.2014, з 14.08.2014 по 30.07.2015, з 03.08.2015 по 10.06.2016, з 13.06.2016 по теперішній час.

Крім цього, згідно з довідкою Комунального закладу "Левонківська психіатрична лікарня" Чернігівської обласної ради від 01.04.2016 №105, ОСОБА_2 знаходиться на стаціонарному лікуванні в зазначеній лікарні з 03.08.2015 по теперішній час.

Також, як вбачається з копії листа Комунального лікувально - профілактичного закладу Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня від 16.04.2013 № 24-07/704, начальнику Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові повідомлено, що за даними архіву, згідно картотекі лікарні ОСОБА_2 лікувалася у них з 1978 року; на даний час в лікарні не перебуває; останній раз лікувалася в 2011 році та була виписана в Левонківську психоневрологічну лікарню.

У зв'язку із наведеним в подальшому на адресу позивача управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові було направлено запит від 23.04.2013 № 6773/06, в якому просили терміново надати інформацію, чи знаходиться на даний час ОСОБА_2 на лікуванні в лікарні.

Листом Комунального закладу "Левонківська психіатрична лікарня" Чернігівської обласної ради від 26.04.2013 №162 повідомлено територіальне управління Пенсійного фонду України, що ОСОБА_2 знаходиться на лікуванні в зазначеній лікарні з 10.05.2011 і по теперішній час.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_3 з лютого 2009 року більшу частину часу перебуває в Комунальному закладі "Левонківська психіатрична лікарня" Чернігівської обласної ради.

Таким чином, за законом опіку над недієздатною ОСОБА_2 за періоди її перебування на стаціонарному лікуванні в Левонківській психіатричній лікарні виконував зазначений заклад.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Частиною другою статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми нестриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4.1 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Судами встановлено, що 28.03.2016 позивач в інтересах ОСОБА_2 звернувся з відповідною заявою про поновлення пенсії. Розпорядженням Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 18.04.2016 ОСОБА_2 поновлено виплату пенсії.

Отже, дії щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 та поновлення її виплати з моменту звернення та за минулий час, але не більше ніж за три роки, є правомірними.

Згідно з частиною другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Таким чином, компенсація втрати частини пенсії здійснюється лишу у разі, якщо нараховані суми пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

Проте, в даному випадку з боку Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України відсутні протиправні дії щодо порушення порядку виплати пенсії ОСОБА_2

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Комунального закладу "Левонківська психіатрична лікарня" на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом Комунального закладу "Левонківська психіатрична лікарня" до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України , Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради , Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації , третя особа - Комунальний лікувально-профілактичний заклад "Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня" про визнання дій неправомірними, стягнення нарахованої та невиплаченої пенсії.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала суду може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Мороз