Постанова № 63718655, 27.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1289/16 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання відмови протиправною та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому з врахуванням заяви про зміну позовних вимог просив визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України та ГУ НП в Черкаській області у виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності; стягнути з Міністерства внутрішніх справ України та ГУ НП в Черкаській області на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності в розмірі 344500 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити і виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності в сумі 344 500 грн. 00 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивач та Головне управління Національної поліції в Черкаській області подали апеляційні скарги. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Головне управління Національної поліції в Черкаській області, в свою чергу, вважаючи, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів, просить скасувати оскаржувану постанову суду та постановити нову - про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 15.11.1997 по 12.02.2016 позивач працював в органах внутрішніх справ та Національної поліції на різних посадах, в тому числі з 07.11.2015 на посаді старшого інспектора Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області; календарна вислуга років на день призначення складає: 19 років 07 місяців 12 днів.

12 лютого 2016 року ОСОБА_2, старший інспектор Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, був звільнений зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за п. 2 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію», календарна вислуга років на день звільнення складає 19 років 10 місяців 15 днів (наказ №22 о/с від 12.02.2016).

02.06.2016 позивач звернувся до т.в.о. начальника ГУ НПП в Черкаській області із заявою, в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що йому встановлена 1 група інвалідності.

Висновком про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю на підставі пункту 3.2. Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, ОСОБА_2 нарахована одноразова грошова допомога у сумі 344500,00 грн.

23.05.2016 Міністерством внутрішніх справ повернуто без розгляду матеріали на призначення одноразової грошової допомоги в т.ч. ОСОБА_2 та повідомлено, що призначення вказаної допомоги повинно проводитися за останнім місцем служби поліцейського.

24.06.2016 листом №1579/29/2/02-2016 Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України повернуто без розгляду матеріали про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності колишніх працівників поліції (в тому числі ОСОБА_2.) та роз'яснено, що виплата одноразової грошової допомоги поліцейським, яким встановлена інвалідність внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції, проводиться за останнім місцем служби поліцейського, безпосередньо через фінансовий підрозділ головного управління Національної поліції в Черкаській області на підставі оформлених належним чином документів.

Листом №29/Д-61 від 07.07.2016 Головного управління Національної поліції в Черкаській області повідомлено позивача про те, що на теперішній час не врегульоване питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які отримали захворювання, травму та поранення, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Вважаючи вказані відмови відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову допомогу вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 статті 23 Закону України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до абзацу третього пункту 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок №850).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 850 у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 врегульовано, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 11 Порядку № 850 встановлено, що виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до ГУНП в Черкаській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому першої групи інвалідності, яка йому була встановлена внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ, в порядку, визначеному наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4.

Зазначеним наказом затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).

Так, відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Разом з тим, згідно пункту 3 розділу 3 вказаного Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до відомостей довідки до акта медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 200366 позивачу встановлено першу групу інвалідності з 21 березня 2016 року, захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач відповідає визначеним у вказаному вище Порядку № 4 критеріям та є таким, що має право на отримання спірної одноразової грошової допомоги.

При цьому, колегією суддів встановлено, що на підставі свідоцтва про хворобу від 12 січня 2016 року № 7 позивача було звільнено з органів Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Тобто, останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

З урахуванням вказаного, а також зазначених вище норм чинного законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що органом, до якого позивач повинен був звертатись з заявою (рапортом) про виплату спірної грошової допомоги є Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

Отже, оскільки наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги підтверджено наявними у нього та поданими відповідачу разом з відповідною заявою доказами, колегія суддів приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління Національної поліції в Черкаській області у призначенні позивачу спірної соціальної виплати.

При цьому, колегія суддів критично сприймає твердження відповідача щодо того, що на позивача не розповсюджуються правила вказаного вище Порядку № 4, оскільки вказане твердження є необґрунтованим, про що свідчить відповідь Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України № 15/2-1805 від 23 травня 2016 року, за змістом якої призначення вказаної допомоги повинно проводитися за останнім місцем служби поліцейського.

Правильність такого висновку колегії суддів додатково підтверджується внесеними в подальшому до Порядку № 4 змінами, а саме: наказом № 916 від 12 вересня 2016 року, за яким пункт 5 розділу 1 доповнено підпунктом 4.

Відповідно до пп. 4 п. 5 Розділу 1 Порядку № 4 визначено випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі, зокрема, втрати працездатності поліцейського, а саме: пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми чи каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до частини 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Тобто, необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ, а тому на позивача не розповсюджується зазначена норма.

Як зазначалось вище, позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану постанову, порушив норми процесуального права, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є оскарження дій з приводу призначення та здійснення виплат одноразової грошової допомоги як соціальної гарантії держави по інвалідності, яка настала у зв`язку з виконанням обов'язків працівника міліції, в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію» держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом.

Згідно ст. 23 цього Закону у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи.

Зважаючи на наведені положення, саме місцевим загальним судам як адміністративним судам за п. 4 частини першої ст. 18 КАС України належить розглядати спори з приводу призначення соціальних виплат та допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 (справа №К/800/11846/16).

Вказані обставини свідчать про те, що Черкаський окружний адміністративний суд не є компетентним судом щодо розгляду цієї справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що дана справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному, оскільки спір у даній справі пов'язаний з порядком призначення, обчислення, нарахування, здійснення позивачу грошової допомоги.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у частковому задоволенні апеляційних скарг та відповідно скасуванні постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Головного управління Національної поліції в Черкаській області - задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Черкаській області у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (ідентифікаційний код 40108667) призначити і виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності в сумі 344500 (триста сорок чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.