Ухвала суду № 63718447, 19.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11030/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

19 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі: Шевчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральнний офіс з обслуговування великих платників про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2016 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 02 березня 2015 року позивачем було подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, з якої вбачається (р. 14) про нарахування позивачем 5 262 544 грн. податку на прибуток за звітний період.

03 березня 2015 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. №215, в якому просив здійснити перерахування надміру сплачених коштів з рахунку «авансові внески з податку на прибуток» (код класифікації - 11024000) на рахунок «податок на прибуток приватних підприємств» (код класифікації - 11021000) у сумі 3 967 383 грн.

Відповідно до даних листа №10213/10/28-10/23/26 від 22 квітня 2015 року наявність сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 3 967 383 грн. відповідачем не заперечується.

11 березня 2015 року позивач платіжним дорученням №16833 перерахував на користь Державного бюджету України 1 295 161 грн. податку на прибуток за 2014 рік.

18 березня 2015 року відповідачем було складено податкову вимогу №25-11 на суму податкового боргу у розмірі 3 965 708,93 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно визначеного позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік.

22 квітня 2015 року відповідач повідомив позивача листом №10213/10/28-10/23/26 про те, що заборгованість зі сплати податку на прибуток за 2014 рік відповідно до поданої податкової декларації погашена у повному обсязі, а податкова вимога від 28 березня 2015 року №25-11 вважається відкликаною.

На підставі наказу від 28 квітня 2015 року № 373, виданого Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на прибуток приватних підприємств, а саме суми податкового зобов'язання визначеного в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, внаслідок якої було складено акт №494/28-10-40-33558346 від 08 травня 2015 року, яким встановлено порушення п. 57.1 ПК України, а саме: підприємством несвоєчасно сплачено самостійно визначене податкове зобов'язання зазначене у поданій ним податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, із затримкою в 12 календарних днів.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 21 травня 2015 року № 0000184050, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 396 570 грн. 89 коп., що становить 10% штрафу від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 46.1. ст.46 ПК України нарахування та сплата податкового зобов'язання здійснюється на підставі документа, що подається контролюючому органу у випадках, передбачених Кодексом. Таким документом є декларація, розрахунок.

Відповідно до ст.57 ПК України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Відповідно до пп. 14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума грошових коштів, які платник податків зобов'язаний сплатити до відповідного бюджету в якості податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.14.1.156. п.14.1. ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума грошових коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, сплачує до відповідного бюджету в якості податку або збору на основі, в порядку і терміни, визначені податковим законодавством.

Крім того, згідно з пп. 17.1.10. п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з абз.1 п.87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до абз. 3 п.87.1. ст.87 ПК України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з ч.5 ст.45 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Згідно з даними поданої податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, сума зобов'язання ТОВ «Українські аграрні інвестиції» по податку на прибуток склала 5 262 544 грн.

Враховуючи наявну переплату з податку на прибуток, ТОВ «Українські аграрні інвестиції» на підставі п.87.1. ст.87 ПК України було прийнято рішення про зарахування коштів, які сплачені ТОВ «Українські аграрні інвестиції» на рахунок авансових внесків і рахуються як переплата з податку на прибуток в рахунок оплати податку на прибуток за 2014 рік.

Незважаючи на те, що чинним законодавством передбачена можливість сплати грошового зобов'язання за рахунок надміру сплачених сум такого платежу без заяви платника, ТОВ «Українські аграрні інвестиції» додатково повідомило податковий орган про реалізацію такого права, направивши відповідний лист №215 від 03 березня 2015 року.

11 березня 2015 року, тобто в установлені Податковим кодексом України строки, ТОВ «Українські аграрні інвестиції» згідно з даними платіжного доручення №16833 було перераховано до бюджету залишок суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік суму у розмірі 1 295 161 грн.

Таким чином ТОВ «Українські аграрні інвестиції» було своєчасно та в повному обсязі виконано зобов'язання по сплаті податку на прибуток за 2014 рік.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2015року №0000184050 є протиправним та підлягає скасуванню, також є протиправним нарахування відповідачем пені у розмірі 41 351 грн. 16 коп.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 26 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.