Постанова № 63718221, 23.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2016 року № 826/2354/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства науково-дослідний інститут радіолокаційних систем «Квант-радіолокація»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство науково-дослідний інститут радіолокаційних систем «Квант-радіолокація» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2015 р. № 0000811502.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, винесеного ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що, приймаючи оскаржуване рішення відповідачем було використано норму Податкового кодексу України, якої на час виникнення спірних правовідносин не існувало.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що позивачем не було повністю сплачено суму чистого прибутку, а авансові внески взагалі не сплачувалися.

В судовому засіданні суд за згодою сторін ухвалив подальше провадження у справі здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати авансових внесків НДІ «Квант-радіолокація» з податку на прибуток.

За результатами перевірки складено акт від 21.12.2015 р. № 81/26-55-15-02 «Про виявлення помилок (порушень)», відповідно до якого позивачем допущено порушення вимог п. 57.1 1 ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки не сплачено авансовий внесок в сумі 11 340,00 грн., а авансові внески в розмірі 10 620,00 грн. та 27 054,00 грн. було сплачено не своєчасно.

При цьому, у відповідності до ст. 127 Податкового кодексу України підлягає донарахуванню штрафна (фінансова) санкція (25%) у розмірі 12 254,00 грн.

В подальшому відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2015 р. № 0000811502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів на загальну суму 23 594,00 грн., в тому числі за основним платежем 11 340,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 254,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п.п. 57.11.1 п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Згідно з п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу).

Як вбачається з акту перевірки від 21.12.2015 р. № 81/26-55-15-02, згідно із п. 57.1 1 ст. 57 Податкового кодексу України державні, казенні або комунальні підприємства, які нараховують та сплачують суми дивідендів нараховують та вносять до відповідного бюджету авансовий внесок з податку на прибуток в розмірі 18 відсотків у 2014 році від сплаченої суми дивідендів. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Однак, суд не може погодитися із висновками відповідача, оскільки в редакції Податкового кодексу України, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин у 2014 році п. 57.1 1 ст. 57 Податкового кодексу України не існувала.

Так, стаття 57 Податкового кодексу України була доповнена пунктом 57.1 1 на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року N 71-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2015 року.

Таким чином, відповідачем було застосовано до позивача санкції, передбачені ст. 127 Податкового кодексу України, за порушення норми, якої на час сплати авансових внесків 13.02.2014 р., 29.04.2014 р. та 18.08.2014 р. не існувало, що є протиправним.

Позивач у відповідності до норм чинного законодавства є платником частини чистого прибутку (доходу), яка сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (комунальними підприємствами) до відповідних бюджетів наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України.

Як вбачається з пояснень позивача та зазначено в акті перевірки, 13.02.2014 р. за підсумками фінансово-господарської діяльності IV кварталу 2013 року позивачем було сплачено частину чистого прибутку у розмірі 63 000,00 грн., 29.04.2014 р. за підсумками фінансово-господарської діяльності I кварталу 2014 року - 59 000,00 грн., 18.08.2014 р. за підсумками фінансово-господарської діяльності IІ кварталу - 150 300,00 грн.

Відповідно до Наказу Міністерства доходів і зборів України № 609 від 22.10.2013 року «Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, сплачуються на рахунок податку на прибуток згідно з КОР Платника з кодом « 125».

Тобто, сплата авансового внеску при виплаті частини чистого прибутку здійснюється позивачем на рахунок податку на прибуток з кодом « 125».

В свою чергу, згідно акту № 14982-20 від 30.12.2015 року станом на момент виникнення спірних правовідносин та, зокрема, в момент виплати частини чистого прибутку у розмірі 63 000 грн. 13.02.2014 року у позивача на рахунку з податку на прибуток існувала переплата в розмірі 243 839,54 грн.

Вказана переплата з авансового внеску при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку) виникла у 2012-му році.

Так, відповідно до Відомості по рахунку 67.1 (виплата частини чистого прибутку) у 2012-му році позивачем було виплачено частину чистого у розмірі 59 000,00 грн.

При цьому, згідно Відомості по рахунку 64.1.1 за 2012-й рік позивачем було сплачено 186 654,40 грн. в якості авансового внеску при виплаті частини чистого прибутку.

В 2013-му році позивачем було виплачено частину чистого прибутку у розмірі 10 240,00 грн. При цьому позивачем не сплачувались додатково авансові внески, а їх погашення відбувалось за рахунок наявної переплати у розмірі 10 240,00 грн.

З огляду на зазначене, станом на 01.01.2014 року у позивача була наявна переплата з оплати авансового внеску при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку) у розмірі 166 974,40 грн. (186 654,40 - 10 240,00 - 9 440,00).

Абзацом 2 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що виконання сплати грошового зобов'язання з оплати авансових внесків при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку) було здійснено позивачем за рахунок наявних у нього переплат відповідного платежу на рахунку податку на прибуток, чого відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення враховано не було.

З огляду на вищевикладене та, з урахуванням наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем п. 57.1 1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несплати частини авансового внеску в сумі 11 340,00 грн., у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення рішення суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Державного підприємства науково-дослідний інститут радіолокаційних систем «Квант-радіолокація» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню повністю.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державного підприємства науково-дослідний інститут радіолокаційних систем «Квант-радіолокація» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві від 21.12.2015 р. № 0000811502.

3. Судові витрати в сумі 1378,00 грн. присудити на користь Державного підприємства науково-дослідний інститут радіолокаційних систем «Квант-радіолокація» за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.О.Іщук