Постанова № 63717972, 22.12.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року справа № 823/1654/16

м. Черкаси

15 год. 47 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,

представників позивача ОСОБА_1 (за посадою), ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Тясмин до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною і скасування постанови,

встановив:

07 листопада 2016 року до суду з позовною заявою звернулося сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Тясмин , в якій просить визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу №23-24-46/0388-375 від 19.10.2016, якою Управлінням Держпраці у Черкаській області накладено та СТОВ Тясмин фінансові санкції в розмірі 145000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у звязку з невідповідністю фактичних обставин дійсності.

В судовому засіданні представники позивача вимоги позовної заяви підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях та просила відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

30 травня 2016 року Управлінням Держпраці у Черкаській області отримано лист Чигиринського відділення Кам'янської ОДШ ГУ ДФС у Черкаській області від 20.05.2016 № 823/2316-17-022 щодо недотримання окремими суб'єктами господарювання, у тому числі СТОВ «Тясмин», мінімальних державних гарантій в оплаті праці (а.с.86).

На підставі вказаного звернення Управління Держпраці у Черкаській області звернулося до Державної служби України з питань праці з пропозицією надати дозвіл на проведення перевірки зазначеного субєкта господарювання.

06 червня 2016 року Управлінням Держпраці у Черкаській області отримано згоду Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці на проведення позапланової перевірки дотримання СТОВ «Тясмин» законодавства про працю (а.с.87).

Управлінням Держпраці у Черкаській області видано наказ від 07.09.2016 № 237-Н «Про проведення позапланових перевірок», відповідно до якого головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_4, за участю начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів ОСОБА_5, у період з 21.09.2016 по 04.10.2016 доручено провести позапланову перевірку додержання СТОВ «Тясмин» законодавства про працю. На підставі наказу оформлено направлення від 07.09.2016 № 1245 на проведення позапланової перевірки зазначеного субєкта господарювання (а.с.89,89).

У ході проведеної у період з 22.09.2016 по 27.09.2016 перевірки інспектором встановлено, зокрема, порушення товариством вимог ст. 107 КЗпП України, а саме: 08.03.2016 по сім годин відпрацювали ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та 5 годин - ОСОБА_13; 28.06.2016 по 7 годин відпрацювали ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15 та 5 годин - ОСОБА_11; 24.08.2016 по 7 годин відпрацювали ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_16 та 6 годин - ОСОБА_15, ОСОБА_14, проте оплату за роботу у зазначені святкові дні працівникам не проведено. Інші дні відпочинку працівникам не надавалися.

За результатами перевірки ОСОБА_4 складено акт перевірки від 27.09.2016 № 23-24-46/0388 (а.с.90-97) та, у звязку з виявленими порушеннями законодавства про працю директору товариства ОСОБА_1 винесено припис від 27.09.2016 № 23-24-46/0388-0282 про усунення виявлених порушень (а.с.98).

Одночасно із винесенням припису, у відповідності до вимог Порядку № 390 та керуючись статтями 254-256 КУпАП, інспектором складено протокол від 27.09.2016№ 23-23-46/0269 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, який відповідно до вимог ст. 257 КУпАП надіслано до органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення - Чигиринського районного суду Черкаської області (а.с.99).

Суд зазначає, що зазначені документи підписані керівником ТОВ «Тясмин» без зауважень та заперечень, а згідно пояснень, наданих ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оплата праці за роботу у святкові дні працівникам не проводилась у звязку з тяжким фінансовим станом товариства (а.с.99).

19.10.2016 заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_17 винесено постанову № 23-24-46/0388-375 про накладення на позивача штрафу у розмірі 145000,00 грн, на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України.. У звязку з відмовою представника позивача від підпису та отримання постанови, листом від 20.10.2016 № 1/2327 примірник зазначеного документа направлено на адресу СТОВ «Тясмин»: 20934, Черкаська область, Чигиринський район, с. Новоселиця, вул. Чигиринська, 87 (а.с.100).

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно Положення про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 04.02.2016 року № 8, управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та відповідно їй підпорядковується.

У відповідності до пп.5 п.4 Положення, Управління Держпраці, згідно покладених на нього завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пп.5 п.6 Положення, Управління Держпраці, для виконання покладених на нього завдань має право, безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Як встановлено акт перевірки від 27.09.2016 № 23-24-46/0388, позивачем порушені вимоги ст. 107 КЗпП України, а саме: 08.03.2016 по сім годин відпрацювали ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та 5 годин - ОСОБА_13; 28.06.2016 по 7 годин відпрацювали ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15 та 5 годин - ОСОБА_11; 24.08.2016 по 7 годин відпрацювали ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_16 та 6 годин - ОСОБА_15, ОСОБА_14, проте оплату за роботу у зазначені святкові дні працівникам не проведено. Інші дні відпочинку працівникам не надавалися.

Представники позивача заперечуючи проти висновків акту перевірки пояснили суду, що до позовної заяви ними додані належним чином посвідчені копії заяв, наказів та табелів обліку використаного робочого часу (а.с.22-53), які підтверджують, що за згодою між роботодавцем та працівниками (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_14,), останнім після проведення коригувань у графіках охорони обєктів надано додаткові дні відпочинку в наступні місяці - відповідно у квітні, липні та вересні поточного року. Поряд з цим, за письмовою заявою ОСОБА_15 від 29.08.2016 за згодою роботодавця (наказ № 92 від 31.08.2016) останньому здійснено доплату за роботу у святковий день 24.08.2016 при звільненні, що підтверджується копією розрахункового листка стосовно даного працівника за серпень.

Представники позивача зазначили, що на вказані обставини керівник СТОВ «Тясмин» звертав увагу 19.10.2016 при розгляді справи, однак посадовці Управління Держпраці у Черкаській області навіть не забажали долучити заперечення та документи, що підтверджують викладені доводи, до матеріалів справи, у звязку з чим керівник господарства оскаржуване рішення не підписав.

На такі пояснення представника позивача суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Виходячи зі змісту даної статті, спосіб компенсації за роботу у святковий день визначається за взаємною згодою сторін трудового договору, а отже має бути оформлений наказом.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Таким чином, у разі відсутності домовленості працівника і роботодавця щодо надання іншого дня відпочинку за роботу у святковий день, вона має бути оплачена у строки, визначені статтею 115 КЗпП України, а саме не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Суд критично ставиться до пояснень представника позивача, що працівникам, щодо яких перевіркою встановлені порушення вимог ст. 107 КЗпП України, після проведення коригувань у графіках роботи надано додаткові дні відпочинку в наступні місяці - відповідно у квітні, липні та вересні 2016 року. Працівнику ОСОБА_15, згідно його письмової заяви, при звільненні 31.08.2016 здійснено доплату за роботу у святковий день 24.08.2016, оскільки документи на які посилається представник позивача не надавались посадовим особам Управління ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи про накладення штрафу, що підтверджується матеріалами справи, тобто були відсутні під час здійснення перевірки та винесення оскаржуваного рішення.

Механізм накладення на субєктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки субєкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктом 3 Порядку № 509 визначено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа), а пункт 4 цього Порядку передбачає, що справа розглядається у пятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно пункту 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника субєкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа розяснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обовязки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів субєктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Факт участі представника позивача під час розгляду справи про накладення штрафу підтверджується протоколом №47 від 19.10.2016, в якому зазначено, що представник СТОВ «Тясмин» в особі директора з постановою №23-24-46/0388-375 не згідний, від підпису в постанові та отримання постанови відмовився, запропонував направити поштою.

Листом від 20.10.2016 № 1/2327 примірник постанови №23-24-46/0388-375 направлено на адресу СТОВ «Тясмин»: 20934, Черкаська область, Чигиринський район, с. Новоселиця, вул. Чигиринська, 87.

Згідно вимог частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час винесення оскаржуваного рішення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2016 року