Постанова № 63716797, 19.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2016 р. Справа №805/4370/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Крилової М.М., при секретарі судового засідання Смирновій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дії, визнання протиправною та скасування вимоги від 10.10.2016 № Ю-2212-17У про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 394 961,40 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про: визнання протиправними дії, які полягають у недотриманні вимог ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що позбавило ПАТ «Авдіївський завод металевих конструкцій» права оскаржити та надати письмові та документальні пояснення чи заперечення по вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 10.10.2016 № Ю-2212-17У; визнати нечинною, протиправною та скасувати вимогу від 10.10.2016 № Ю-2212-17У про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 394 961,40 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що ПАТ «АЗМК» розташоване в м.Авдіївка, загальновідомим фактом є, що м. Авдіївка є гарячою точкою АТО. 08.11.2016 підприємство від Авдієвського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області отримало постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2016 ВП № 52822583 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № 2212-17У від 10.10.2016, виданої Красноармійською ОДПІ по стягненню з ПАТ «АЗМК» недоїмки про сплату єдиного внеску в сумі 394961,40 грн. Про наявність цієї вимоги позивач дізнався вже після отримання матеріалів виконавчого провадження від ДВС.

Позивач вважає, що у зв’язку з протиправними діями відповідача позивач був позбавлений права її оскаржити чи надати письмові та документальні пояснення у зв’язку з чим підприємство зазначає збитків по сплаті виконавчого збору в розмірі 39 496,14 грн.

Крім того, позивач вважає спірну вимогу нечинною та такою, що порушує права та законні інтереси позивача, оскільки на підставі п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 позивач вважає себе звільненим від виконання своїх обов’язків, визначених ч.2 ст.6 Закону № 2464 на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що 10.10.2016 сформовано податкову вимогу № Ю-2212-17 по ПАТ «АЗМК», в якої загальна сума боргу платника єдиного внеску станом на 30.09.2016 становила 585 724,97 грн. У відповідності до наказу МФУ від 20.04.2015 № 449 підприємству з повідомленням про вручення надіслано вимогу, яку як зазначив представник 20.10.2016 отримано Осадчою. На підставі цього наказу у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10ти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів, орган доходів і зборів протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу для відкриття виконавчого провадження.

Станом на дату надсилання вимоги до органів ДВС підприємство сплатило частину боргу з єдиного внеску в сумі 190 763,57 грн., а станом на 31.10.2016 залишок несплаченого боргу з єдиного внеску становив 394961,40 грн. Тому 31.10.2016 для передачі до ВДВС сформовано вимогу № Ю-2212-17-У від 10.10.2016 з урахуванням сплачених сум ПАТ «АЗМК».

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та розглядати справу без участі представника інспекції.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – Публічне акціонерне товариство «Авдієвський завод металевих конструкцій» (далі за текстом – ПАТ «АЗМК») зареєстроване встановленому порядку у якості юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за № 00130636. Місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства «Авдієвський завод металевих конструкцій» є адреса: вул. Маяковського, 94, м. Авдіївка, Донецька область, 86060, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.51-57).

Відповідач - Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

В матеріалах справи містяться сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України № 601, № 602 про настання обставин непереборної сили, згідно з якими, ТПП України засвідчила настання обставин непереборної сили з 20.06.2014 ПАТ «АЗМК» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів, та які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

В матеріалах справи також наявні докази настання обставин непереборної сили, а саме: довідка слідчого відділу Авдієвського МВ Головного управління МВС України в Донецькій області; акт про пожежу від 26.07.2015; фотокопії руйнувань будівлі ПАТ «АЗМК», яке розташоване в м. Авдіївка Донецької області в результаті артилерійський обстрілів; баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2016; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2016 року.

10.10.2016 Красноармійською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області сформовано вимогу № Ю-2212-17-У про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 30.09.2016 в розмірі 394 961,40 грн. (а.с.11).

З позовної заяви вбачається, що про існування даної вимоги ПАТ «АЗМК» дізналось після отримання постанови заступника начальника Авдієвського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про відкриття виконавчого провадження № 52822583 від 07.11.2016 з примусового виконання вимоги про сплачу боргу № Ю-2212-У, виданого 10.10.2016 Красноармійської ОДПІ (м.Авдіївка) про стягнення заборгованості (недоїмки) з ПАТ «АЗМК» в розмірі 394 961,40 грн.

08.11.2016 Авдієвським МВ ДВС Головного територіального управління у Донецькій області винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 39496,14 грн., та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 72,00 грн. (а.с.13, 14).

Не погоджуючись із діями відповідача та спірною вимогою від 10.10.2016 № Ю-2212-17-У позивач звернувся з даним позовом до Донецького окружного адміністративного суду.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом у межах строку, передбаченого ст. 99 КАС України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі за текстом - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 № 406-VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI (далі за текстом - Закон №2464) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до п. 4 ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Аналізуючи вищевикладені приписи ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 суд зазначає, що орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки в разі несплати суми недоїмки по єдиному внеску, неузгодження вимоги з органом доходів і зборів, не оскарження вимоги в судовому порядку або не сплати узгодженої суми недоїмки.

Як встановлено судом, що 10.10.2016 Красноармійською ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2212-17 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 585 724,97 грн., яку отримано позивачем 21.10.2016, що підтверджується відміткою про її отримання на даній вимозі.

Не погоджуючись з даною вимогою позивач оскаржив її у судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2016 у справі №805/3932/16-а в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинною, протиправною та скасування вимоги відмовлено повністю.

Станом на час розгляду даної справи постанова Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2016 не набрала законної сили, у зв’язку з апеляційним оскарженням до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Як зазначив представник відповідача в своїх запереченнях, вимогу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.10.2016 № Ю-2212-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 585 724,97 грн. було отримано уповноваженою особою позивача 20.10.2016. На підставі пп. 5 п. 5 наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393, у зв’язку зі сплатою підприємством частини боргу з єдиного внеску в сумі 190 763,57 грн., 31.10.2016 для передачі до ВДВС, Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу №Ю-2212-17-У від 10.10.2016 з урахування сплачених ПАТ «АЗМК» сум.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі за текстом - Інструкція) .

Ця Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до п. 3 розділу VI цієї Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Пунктом 4 цього розділу Інструкції передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника – юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника – фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина – літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина – порядковий номер, 3 частина – літера «У» (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, – у органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), зокрема, юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її особисто вручено службовій (посадовій) особі такого платника під підпис або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 5 розділу VI Інструкції, протягом десяти календарних днів з дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов’язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов'язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), орган доходів і зборів протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).

З огляду на викладене, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки тільки після: одержання такої вимоги платником; не сплати зазначеної суми недоїмки, штрафів та пені; неузгодження вимоги з відповідним органом доходів і зборів; не оскарження вимоги в судовому порядку.

Як встановлено судом, 26.10.2016 вимогу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.10.2016 № Ю-2212-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в розмірі 585 724,97 грн. ПАТ «АЗМК» оскаржив у судовому порядку.

Отже, оскільки позивачем вимогу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.10.2016 № Ю-2212-17 було оскаржено в судовому порядку до Донецького окружного адміністративного суду, тому у відповідача не було підстав для формування вимоги від 10.10.2016 № Ю-2212-17У та направлення її до органу державної виконавчої служби з огляду на її неузгодженість.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, з метою повного захисту прав та інтересів позивача та у відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача, які полягають у недотриманні вимог ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо направлення на примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2212-17У від 10.10.2016 у розмірі 394 961,40 грн. до Авдієвського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Стосовно визнання нечинною, протиправною та скасування вимоги Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.10.2016 №Ю-2212-17У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 394 961,40 грн., суд зазначає наступне.

Як зазначалось судом вище, частиною 2 ст. 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VІІ (надалі – Закон № 1669).

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пунктом 9-3 (у наступному 9-4).

Відповідно до п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Таким чином, пункт 94 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є умовною нормою, оскільки звільняє платників єдиного внеску від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану лише за умови надання заяви платником єдиного внеску про звільнення від сплати єдиного внеску до контролюючого органу.

Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача із заявою з приводу звільнення його як платника єдиного внеску від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою про звільнення від сплати єдиного соціального внеску від 22.11.2016 за вих. № 90 та поштовим повідомленням про отримання 25.11.2016 заяви відповідачем.

Крім того, статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період провадження антитерористичної операції» передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як встановлено судом вище, позивачем окрім заяви про звільнення від виконання обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» отримані та надані до органу доходів і зборів сертифікати Торгово-промислової палати України щодо підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору) № 601 від 23.09.2014, № 602 від 23.09.2014.

Таким чином, позивач виконав вимоги Закону, тому є звільненим від сплати єдиного внеску.

Разом із тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Авдіївка.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Авдіївка.

Як вже встановлено судом вище, ПАТ «АЗМК», яке розташовано в м. Авдіївка, знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводиться антитерористична операція.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 не закінчилась.

Таким чином, ПАТ «АЗМК» є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, яка на даний час триває.

Крім того, суд вважає за необхідним зазначити, що станом на час прийняття Закону №911-VIІІ, пункт Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI (яким певні особи звільняються від виконання зазначених вище обов'язків) на підставі Закону України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 № 219-VIII, мав (та має станом на час розгляду даної справи) нумерацію «9-4», а не «9-3». А ні Законом № 911-VIІІ, а ні будь-яким іншим законом приписи пункту 9-4 Закону № 2464-VI виключені із цього закону (або змінені) станом на час виникнення спірних правовідносин (та станом на час розгляду даної справи) не були, а тому є чинними.

Суд зауважує, що відповідно до преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI саме цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Отже, станом на час розгляду справи та на час прийняття спірного вимоги приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення певної категорії платників ЄСВ від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону, - чинні.

З урахуванням викладеного, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.10.2016 №Ю-2212-17У зі сплати єдиного внеску в розмірі 394 981,40 грн., сформована Красноармійською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області (м. Авдіївка) є протиправною, необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб’єктів владних повноважень ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Повний текст постанови виготовлений 26.12.2016.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» – задовольнити.

Визнати протиправними дії Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, які полягають у недотриманні вимог ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо направлення на примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2212-17У від 10.10.2016 у розмірі 394 961,40 грн. до Авдієвського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.10.2016 №Ю-2212-17У про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 394 961,40 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» витрати зі сплати судового збору у сумі 7302 (сім тисяч триста дві) гривні 44 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини ухвалені у судовому засіданні 19.12.2016 в присутності представника відповідача. Повний текст постанови буде виготовлений у відповідності до ст. 160 КАС України.

Відповідно до статті 163 КАС України зобов’язати відповідача подати суду звіт про виконання постанови протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крилова М.М.