Постанова № 63716699, 23.12.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року м.Житомир справа № 806/2721/16

категорія 8.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

за участю: секретар судового засідання Маленька Ю.О.,

представник позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу №735 від 30.11.2016 р,

встановив:

Приватне підприємство "Укрпалетсистем" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу №735 від 30.11.2016 р.

В судовому засіданні представник Приватного підприємства "Укрпалетсистем", Позивача в даній справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що про наявність оскаржуваного наказу Позивачу стало відомо 07.12.2016року при спробі представників Відповідача провести фактичну перевірку на автозаправному комплексі, що знаходиться за адресою Київська обл., Васильківський район, автошлях Київ-Одеса, 50км+700м., що належить Позивачу. На думку представника Позивача, вказаний наказ не містить жодних відомостей щодо суб'єкта та об'єкта перевірки, не містить також підстав і мети проведення перевірки, її дату, тривалість та період діяльності, що підлягає перевірці, не відповідає вимогам Інструкції з діловодства у Державній податковій службі України, затвердженої Наказом Державної податкової служби України від 30.03.2012 № 255.

Як зазначив представник Позивача, Позивачем використовується реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі оперативно передає податкового органу всю інформацію щодо його використання, а тому безпідставно в оскаржуваному наказі його прийняття мотивовано положеннями пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Представник Головного управління ДФС у Київській області, Відповідача по даній справі, в судове засідання не прибув, направив суду письмові заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи без його участі. В запереченнях зазначено, що 07.12.2016року уповноважені працівники податкового органу не були допущені працівниками Позивача до проведення фактичної перевірки по причині відсутності керівника підприємства. Представник Відповідача вважає, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам ст.75 та 80 Податкового кодексу України, а підставою для його прийняття є неподання суб'єктами господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками, тобто пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення Позивача та письмові заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо підстав та порядку проведення фактичних перевірок, регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Відповідно до положень п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ №735 від 30.11.2016 р. "Про проведення фактичних перевірок" прийнятий за рішенням в.о. начальника Головного управління ДФС у Київській області (а.с.20).

За приписами п.1 вказаного наказу, дослідженого судом, керівником вказаного контролюючого органу, Відповідача по даній справі, прийнято рішення про проведення в грудні 2016року фактичних перевірок суб'єктів господарювання згідно із додатком до наказу, в тому числі Позивача.

Відповідно до вказаного наказу та додатку до нього підставою для проведення призначених фактичних перевірок є "(неподання суб'єктами господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками)".

Як зазначено в пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є самостійною підставою для проведення фактичної перевірки.

В додатку до даного наказу, дослідженого в судовому засіданні, зазначена мета проведення таких перевірок, а саме - перевірка за місцем фактичного провадження платником діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із найманими працівниками.

В додатку до оскаржуваного наказу також зазначено, що фактична перевірка відносно ПП "Укрпалетсистем", Позивача по даній справі, буде проводитися за адресою: Васильківський район, автодорога Київ - Одеса. 50км+700м. Початком такої перевірки зазначено 07.12.2016року, її тривалість - 10 діб, а також зазначені уповноважені особи на її проведення.

Одночасно саме в додатку визначено період діяльності суб'єктів господарювання, в тому числі Позивача, що підлягає охопленню вказаними перевірками. Визначення такого періоду ототожнено із вимогами ст.102 Податкового кодексу України, що загальновідомо, охоплюється 1095 днями.

Таким чином, доводи представника Позивача про те, що вказаний наказ не містить жодних відомостей щодо суб'єкта та об'єкта перевірки, не містить підстав і мети проведення перевірки, дату, тривалість та період діяльності, що підлягає перевірці, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому є безпідставними.

Безпідставними є також твердження представника Позивача про те, що підприємством використовується реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі оперативно передає податкового органу всю інформацію щодо його використання, що виключає необхідність подачі до податкового органу звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій.

Разом з тим, представником Позивача не враховано, що в розумінні вимог пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України підставою для проведення фактичної перевірки є не лише неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій чи подання їх із нульовими показниками. Вказана правова норма передбачає також, що неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій чи подання їх із нульовими показниками також є підставою для проведення фактичної перевірки.

Наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року N 13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядок подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форму Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма N ЗВР-1) та Інструкцію щодо його заповнення.

За приписами пунктів 3-5 вказаного Порядку звітність, пов'язана із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), подається суб'єктом господарювання за формою N ЗВР-1, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року N 13, щодо всіх книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із розрахунковими книжками у випадках, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Така звітність подається до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації розрахункових книжок у терміни, визначені чинним законодавством.

В судовому засіданні представник Позивача не заперечував, що підприємство здійснює реалізацію підакцизних товарів і, що підприємство (АЗС - магазин № 20) не подавало звітність, яка зазначена в пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Суд також зазначає, що з 1 січня 2015 року обмеження, передбачені пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", не поширюються на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій.

Враховуючи викладене та вимоги пункту 80.2 статті 80 Податкового Кодексу України, на думку суду, фактичні перевірки можуть проводитись за наявності підстав, передбачених Кодексом, та у разі, якщо суб'єкт господарювання здійснює розрахункові операції (ведення касових операцій) при реалізації підакцизних товарів, займається видами господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, патентуванню та використовує працю найманих працівників.

Така ж правова позиція викладена в Листі Державної фіскальної служби України від 10.02.2015 р. N 4315/7/99-99-22-07-03-17.

Суд вважає також безпідставними обґрунтування Позивачем своїх доводів положеннями Інструкції з діловодства у Державній податковій службі України, затвердженої Наказом Державної податкової служби України від 30.03.2012 № 255.

Вказаний Наказ втратив чинність згідно з Наказом Державної фіскальної служби України від 27.11.2014 р. № 333 " Про затвердження Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України", а тому не може регламентувати відносини щодо видання наказів в органах ДФС України та виготовлення їх копій.

Суд погоджується із доводами представника Позивача про наявність окремих недоліків викладення оскаржуваного наказу. Разом з тим, вказані недоліки носять стилістичний характер і не можуть бути підставою для визнання наказу протиправним та його скасування.

Більш того, оскаржуваний наказ передбачає проведення фактичних перевірок не лише відносно Позивача, але також відносно інших суб'єктів господарювання. Ні в позові, а ні в поясненнях представника Позивача не зазначено які саме права підприємства порушено оскаржуваним наказом при призначенні фактичних перевірок відносно інших суб'єктів господарювання.

В розумінні вимог ст.ст. 6,11,161 КАС України судовому захисту підлягають лише порушені права.

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства "Укрпалетсистем" не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України відсутні підстави для стягнення чи відшкодування витрат по даній справі.

Керуючись статтями 2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні позову Приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу №735 від 30.11.2016 р. відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 27 грудня 2016 р.