Постанова № 63716411, 05.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 р. Справа № 804/4958/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гончарової Ірини Анатоліївни

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агро-Ширак» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Агро-Ширак» (далі ПП «Агро-Ширак» або позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі ГУ ДФС у Дніпропетровській області або відповідач), у якому позивач просить скасувати податкові повідомлення рішення:

№ НОМЕР_1 від 23.06.2016 р., яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем на додану вартість у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 8226000,00 грн.

№0001541305 від 30.06.2016р., яким збільшено податкове зобовязання за основним платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 2425011,40 грн. та за штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 1818758,55 грн., що в сумі складає 4243769,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підприємство позивача не погоджується з висновками акту перевірки щодо порушення порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, що призвело до нецільового використання коштів за період листопад 2013 року, січень, грудень 2014 року та січень 2015 року, вважає їх хибними та необґрунтованими. Зазначає, що зняті кошти зі спеціального рахунку в касі підприємства були використані для виробничих цілей, які повязані з виробництвом сільськогосподарської продукції, у звязку з чим використання коштів зі спеціального рахунку узгоджується з п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України. Отже винесені на підставі таких висновків оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представником позивача до суду надано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача щодо розгляду справи за відсутності відповідача не заперечував, про що на заяві позивача міститься відповідна відмітка. Надав до суду письмові заперечення, в яких продублював зміст акту перевірки та вказав, що в ході проведення перевірки позивачем не було надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували закупівлю ТМЦ, їх транспортування, приймання та використання у власній господарській діяльності, тобто не доведено використання знятих коштів із спец рахунка в господарській діяльності підприємства. Отже перевіряючи дійшли висновку про понесення витрат, не повязаних з безпосереднім веденням діяльності у сфері сільського господарства нецільове використання суми податку на додану вартість та використанням податкової пільги не за призначенням або всупереч умовам чи цілям її надання, у звязку з чим було нараховано штрафну санкцію.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що сторони не заперечували проти розгляду справи без участі сторін, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне підприємство «Агро-Ширак» зареєстровано у встановленому законом порядку 18.06.2010р. та перебуває на податковому обліку у Західно-Донбаській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Приватне підприємство «Агро-Ширак» є платником фіксованого сільськогосподарського податку та зареєстровано у реєстрі субєктів спеціального режиму оподаткування.

Як вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля.

Посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі наказу № 457 від 05.05.2016 року, направлень від 11.05.2016 року №№ 2674, 2673, 2675, 2671, 2672 згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, проведено планову документальну виїзну перевірку ПП «Агро-Ширак» (код ЄДРПОУ 35798278) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013р. по 31.12.2015р. за наслідками якої складено акт № 269-04-36-14-06-35798278 від 13 червня 2016 року.

Даною перевіркою встановлено порушення:

- п.123.2 ст.123, п.209.2, пп. 209.15.1 ст.209 Податкового кодексу України, абз.23 п.4 Порядку «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів», що призвело до нецільового використання коштів на суму 8226000,00 грн., в т.ч. за листопад 2013 року - 6230000,00 грн., за січень 2014 року - 1000000,00 грн., за грудень 2014 року - 900000,00 грн., січень 2015 року - 96000,00 грн.;

- пп.164.1.2 п.164.1 ст.164, пп.164.2.1, пп.164.2.5 п. 164.2 ст.164, абз.г) пп.]64.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167,пп.168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп.169.4.1, пп.169.4.2, пп.169.4.3 п.169.4 ст.169, пп.170.1.2 п.170.1 ст.170, пп..176.2.а п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України - не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 2427944,70 грн., у т.ч.: 2013 рік-344,09 грн.; 2014 рік - 2227340,91 грн., 2015 рік - 200259,70 грн..

У акті перевірки № 269-04-36-14-06-35798278 від 13 червня 2016 року визначено, що за період з 01.07.2013р. по 31.12.2015р. ПП «Агро-Ширак» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 0,0 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість (загальній); за період з 01.07.2013р. по 31.12.2015р. ПП «Агро-Ширак» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок по р. 25.2 Декларації з податку на додану вартість у сумі 31667912,00 грн. у податкових деклараціях з податку на додану вартість (скорочених), в тому числі: з 01.07.2013р. по 31.12.2013р. - в розмірі 12616224,0 грн., у 2014 році в розмірі 4860539,00 грн., у 2015 році в розмірі 14191169,00 грн.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді підприємством знімались кошти з спец рахунку в касі підприємства, які отримані ОСОБА_1, де призначення платежу «На закупівлю сільськогосподарської продукції» на загальну суму 14108000,00 грн., а саме: 09.01.2014р. - 1000000 грн.; 30.12.2014р. 150000 грн., 29.12.2014р. 150000 грн., 26.12.2014р. 150000 грн., 26.12.2014р. 150000 грн., 24.12.2014р. 150000 грн., 23.12.2014р. 150000 грн., 29.11.2013р. 2200000 грн., 28.11.2013р. 4030000 грн., 06.01.2015р. 96000 грн., при цьому первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували закупівлю ТМЦ, які використані в господарській діяльності до перевірки не надані. ПП «Агро-Ширак» не надані документи, які б підтверджували придбання сільськогосподарської продукції, тобто не доведено використання знятих коштів зі спец рахунка в господарській діяльності підприємства внаслідок чого не підпадає під товарні групи 1-24, товарних позицій, які зазначені в п.209.7 ст. 209 Податкового кодексу України. Вказане свідчить про використання податкової пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання.

Також згідно акту перевірки, отримані кошти з спец рахунку на суму 14108000,00 грн. визначені як отримання ОСОБА_1 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на загальну суму 14108000,00 грн., на яку нараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 2425011,40 грн.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки № 269-04-36-14-06-35798278 від 13 червня 2016 року було винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2016 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання ПП «Агро-Ширак» за платежем «податок на додану вартість» за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 8226000,00 грн.;

- повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобовязання ПП «Агро-Ширак» з податку на доходи фізичних осіб на суму основного зобовязання 2427944,70 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 1820872,50 грн.

Правомірність винесених ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий Кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до п.14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання

Підпунктом 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Згідно п.138.4 ст.138 ПК України зазначеної статті, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 209 ПК України визначено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (п.209.6 ст.209 ПК України).

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (п.209.7 ст.209 ПК України).

Як встановлено вище, позивач у періоді, що перевірявся, мав статус платника сільськогосподарського податку та застосовував спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.209.15.2 п.209.15 ст.209 ПК України діяльність у сфері сільського господарства:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Згідно із п. 3, 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 №11 (далі - Порядок №11), сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 Податкового кодексу України для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Отже аналізуючи наведені норм, цільовим використанням акумульованих коштів зі спеціального рахунку суд вважає фінансування витрат сільськогосподарського підприємства, пов'язаних безпосередньо з веденням сільськогосподарської діяльності, тобто кошти використовуються для компенсації виробничих факторів та інших виробничих цілей.

Судом встановлено, що 28.11.2013р. зі спецрахунку позивача було знято 4030000,00 грн. і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером №267 від 28.11.2013р. Вказані кошти були видані директору ОСОБА_2 під звіт, що підтверджується видатковим касовим ордером №292 від 28.11.2013р. Кошти у сумі 4030000,00 грн. було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора ОСОБА_1 28.11.2013р. на придбання нітроамофоска (добриво), що підтверджується авансовим звітом № 1А від 28.11.2013 р. та закупівельним актом № 1 від 28.11.2013р.

29.11.2013р. зі спецрахунку позивача було знято 2200000,00 грн. і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером №270 від 29.11.2013р. Вказані кошти були видані директору ОСОБА_2 під звіт, що підтверджуємо видатковим касовим ордером №295 від 29.11.2013р. Кошти у сумі 2200000,00 грн. було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора ОСОБА_1 29.11.2013р. на придбання насіння соняшника на суму 2200000,00 грн., що підтверджується авансовим звітом №2А від 29.11.2013р. та закупівельним актом №2 від 29.11.2013р.

09.01.2014р. зі спецрахунку позивача було знято 1000000,00 грн. і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером №5 від 09.01.2014р. Вказані кошти були видані директору ОСОБА_2 під звіт, що підтверджується видатковим касовим ордером №6 від 09.01.2014р. Кошти у сумі 1000000,00 грн. було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора ОСОБА_1 на придбання аміачної селітри (мінеральна добриво) на суму 1000000,00 грн., що підтверджується авансовим звітом №ЗА від 09.01.2014р. та закупівельним актом № 3 від 09.01.2014р.

23.12.2014р. зі спецрахунку позивача було знято 150000,00 грн. і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером №128 від 23.12.2014р. Вказані кошти були видані директору ОСОБА_2 під звіт, що підтверджується видатковим касовим ордером №129 від 23.12.2014р. Кошти у сумі 150000,00 грн. було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора на придбання дизельного палива на суму 150000,00 грн., що підтверджується авансовим звітом №4А від 23.12.2014р. та закупівельним актом №4 від 23.12.2014р.

24.12.2014р. зі спецрахунку позивача було знято 150000,00 грн. і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером №129 від 24.12.2014р. Вказані кошти були видані директору ОСОБА_2 під звіт, що підтверджується видатковим касовим ордером №130 від 24.12.2014р. Кошти у сумі 150000,00 грн. було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора на придбання 24.12.2014р. дизельного палива на суму 150000,00 грн., що підтверджується авансовим звітом №5А від 24.12.2014р. та закупівельним актом №5 від 24.12.2014р.

25.12.2014р. зі спецрахунку позивача було знято 150000,00 грн. і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером №130 від 25.12.2014р. Вказані кошти були видані директору ОСОБА_2 під звіт, що підтверджується видатковим касовим ордером №131 від 25.12.2014р. Кошти у сумі 150000,00 грн. було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора на придбання дизельного палива на суму 150000,00 грн., що підтверджується авансовим звітом №6А від 25.12.2014р. та закупівельним актом № 6 від 25.12.2014р.

26.12.2014р. зі спецрахунку позивача було знято 150000,00 грн. і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером №131 від 26.12.2014 р. Вказані кошти були видані директору ОСОБА_2 під звіт, що підтверджується видатковим касовим ордером №132 від 26.12.2014р. Кошти у сумі 150000,00 грн. було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора на придбання дизельного палива на суму 150000,00 грн., що підтверджується авансовим звітом №7А від 26.12.2014р. та закупівельним актом №7 від 26.12.2014р.

29.12.2014р. зі спецрахунку позивача було знято 150000,00 грн. і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером №132 від 29.12.2014р. Вказані кошти були видані директору ОСОБА_2 під звіт, що підтверджується видатковим касовим ордером №133 від 29.12.2014р. Кошти у сумі 150000,00 грн. було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора 29.12.2014р. на придбання дизельного палива на суму 150000,00 грн., що підтверджується авансовим звітом №8А від 29.12.2014р. та закупівельним актом №8 від 29.12.2014р.

30.12.2014р. зі спецрахунку позивача було, знято 150000,00 грн. і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером №133 від 30.12.2014р. Вказані кошти були видані директору ОСОБА_2 під звіт, що підтверджується видатковим касовим ордером №134 від 30.12.2014 р. Кошти у сумі 150000,00 грн. було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора 30.12.2014р. на придбання дизельного палива на суму 150000,00 грн., що підтверджується авансовим звітом № 9А від 30.12.2014 р. та закупівельним актом № 9 від 30.12.2014р.

06.01.2015р. зі спецрахунку позивача було знято 96000,00 грн. і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером №1 від 06.01.2015р. Вказані кошти були видані директору ОСОБА_2 під звіт, що підтверджується видатковим касовим ордером №1 від 06.01.2015р. Кошти у сумі 96000,00 грн. було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора 06.01.2015р. на придбання дизельного палива на суму 96000,00 грн., що підтверджується авансовим звітом №10А від 06.01.2015р. та закупівельним актом №11 від 06.01.2015р.

Суд зазначає, що витрати (придбання дизельного палива) на перевезення сировини для виготовлення комбікорму та власне виготовлення комбікорму є виробничими факторами, ресурсами виробничого призначення, такі витрати безпосередньо повязані з виробництвом сільськогосподарської продукції як основним видом господарської діяльності позивача.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Судом встановлено, що придбання зазначених вище товарів та послуг за спірними господарськими операціями безпосередньо повязано із господарською діяльністю позивача. Придбані товари та послуги використані позивачем в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Оскільки судом встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем товару та послуг здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а саме для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, позивачем доведено використання знятих коштів зі спец рахунку в господарській діяльності.

Тому здійснення таких витрат зі спеціального рахунку повністю узгоджується з приписами п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України та не може вважатися нецільовим використанням акумульованих на спеціальному рахунку коштів.

Сукупність вказаних обставин свідчить про необґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки про нецільове використання коштів на суму 8226000,00 грн., в т.ч. за листопад 2013 року - 6230000,00 грн., за січень 2014 року - 1000000,00 грн., за грудень 2014 року - 900000,00 грн., січень 2015 року - 96000,00 грн., відповідно, податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2016 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість є протиправним.

Разом з тим, суд зазначає, що за встановлених обставин справи, оскільки судом встановлено цільове використання акумульованих на спеціальному рахунку коштів, у відповідності до приписів п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, такі витрати не можуть бути визначені як отримання ОСОБА_1 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на загальну суму 14108000,00 грн. Отже нарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2425011,40 грн. на суму 14108000,00 грн. є безпідставним, а винесене податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року № НОМЕР_2 в частині збільшення суми грошового зобовязання ПП «Агро-Ширак» з податку на доходи фізичних осіб на суму основного зобовязання 2425011,40 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 1818758,55 грн. є протиправним.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів та не довів обґрунтованості визначення податкових зобов'язань та правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи зазначене, винесені на підставі хибних висновків акту перевірки оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства «Агро-Ширак» підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Агро-Ширак» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2016 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання ПП «Агро-Ширак» за платежем «податок на додану вартість» за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 8226000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року № НОМЕР_2 в частині збільшення суми грошового зобовязання ПП «Агро-Ширак» з податку на доходи фізичних осіб на суму основного зобовязання 2425011,40 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 1818758,55 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3