Постанова № 63715338, 21.12.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р.Справа № 923/893/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Максіміхіна Ю.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 21.12.2016:

від позивачів не зявились

від відповідача ОСОБА_1, директор

від прокуратури ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області

на рішення Господарського суду Херсонської області від 22.09.2016

по справі № 923/893/16

за позовом: Прокурора-керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона

до відповідача: Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія"

про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 287 га та повернення земельної ділянки

У судовому засіданні 21.12.2016 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Прокурор-керівник Херсонської місцевої прокуратури (далі також Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (далі також позивач-1, Адміністрація), Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі також позивач-2, Управління) та Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона (далі також позивач-3, Рада) з позовом до Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія" (далі також відповідач, Підприємство, ДП "Слобожанське") про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.11.2003, площею 287 га, та повернення земельної ділянки з підстав систематичної несплати орендної плати.

У правове обґрунтування позову Прокурор послався на ст. ст. 526, 598, 611, 629, 651, 653 ЦК України, ст. 188, 193 ГК України, ст. 122 ЗК України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.09.2016 по справі № 923/893/16 (суддя Пригуза П.Д.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що Прокурором не доведено підстав для розірвання договору.

Не погодившись з рішенням суду, Заступник прокурора Херсонської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому, скаржник послався на те, що вказане рішення не прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а також фактичними обставинами справи. Так, зокрема, Заступник прокурора Херсонської області зазначив, що у випадку не проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендна плата визначається від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

У відзиві на апеляційну скаргу Адміністрація просила задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також розглянути справу без участі представника Херсонської обласної державної адміністрації.

16.11.2016 до суду апеляційної інстанції електронною поштою надійшли пояснення Управління, в яких позивач-2 також просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

07.12.2016 до Одеського апеляційного господарського суду електронною поштою надійшло клопотання ДП "Слобожанське", в якому Підприємство, зокрема, зазначило про передачу ним 06.12.2016 технічної документації з встановлення меж земельної ділянки до Центру надання адміністративних послуг м. Херсона для отримання витягу з державного земельного кадастру про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, який, у свою чергу, надасть правову можливість зареєструвати в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень зміни до п. 2.3. договору оренди, внесені рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.07.2015 у справі № 923/807/15.

У засіданнях суду апеляційної інстанції представники прокуратури підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Херсонська обласна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області та Антонівська селищна рада Дніпровського району м. Херсона, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судових засідань, що підтверджується долученими до матеріалів справи поштовими повідомленнями з відмітками підприємства поштового звязку про вручення поштових відправлень, не зявились, а отже, не скористались своїм процесуальним правом прийняти учать у засіданнях суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників прокуратури та відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі перегляду справи апеляційним господарським судом, що 25.11.2003 між Херсонською обласною державною адміністрацією (Орендодавець) та Дочірнім підприємством "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі також Договір), за умовами якого Адміністрація передає, а Підприємство набуває право на оренду земельної ділянки загальною площею 287 га, яка знаходиться на території Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років.

Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Херсонській міській філії Державного підприємства "Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру", про що в книзі записів державної реєстрації договорів вчинено запис від 03.12.2003 за № 040371301639.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 18,20 грн./га на рік в термін до 31.12.2004. Орендна плата вноситься у бюджет Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата вноситься орендарем з моменту реєстрації договору оренди. Орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору. Розмір орендної плати змінюється орендодавцем у випадках і з моменту: - змін умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; - в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 4 Договору передбачено, що Договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. Підставами розірвання Договору є, зокрема, взаємна згода сторін; вимога однією із сторін у випадку невиконання іншою стороною обовязків, передбачених Договором.

У разі припинення або розірвання Договору Орендар зобовязаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому в порівнянні з тим, у якому одержав її в оренду (п. 2.4 Договору).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.07.2015 у справі № 923/807/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2015, внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 25.11.2003, укладеного між Херсонською обласною державною адміністрацією та дочірнім підприємством "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія", зареєстрованого у Херсонській міській філії ДП Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру 03.12.2003 за № 040371301639, викладено пункт 2.3 в наступній редакції: "2.3 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на бюджетний рахунок Антонівської селищної ради в розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Звертаючись з позовом, Прокурор послався на те, що відповідач з моменту набрання вищезазначеним рішенням господарського суду законної сили, фактично і юридично володіючи земельними ділянками, які знаходяться в оренді, був зобов'язаний вносити орендну плату у відповідності до розмірів, визначених Податковим кодексом України та рішенням суду від 18.08.2015. Однак, відповідач на час подання позову декларує і сплачує орендну плату за ставкою 0, 1 % від нормативної грошової оцінки землі. Цей факт призвів до суттєвих втрат бюджету. Відповідачем не вжито самостійних заходів до декларування належної відсоткової ставки, оскільки орендна плата в належному розмірі, а саме 3% від нормативної грошової оцінки землі, не сплачується, що свідчить про ухилення Підприємства від виконання істотних умов Договору. За таких обставин, Раді, яка є отримувачем коштів за Договором, завдано значної шкоди, і як наслідок, позивач-3 та держава в особі Орендодавця позбавлені того, на що розраховували при укладенні Договору.

Згідно з нормами ст. 93 ЗК України, які кореспондуються зі ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 статті 15 названого Закону визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У силу п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою терміну "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотності порушення договору у законі зазначається термін "шкода", який слід тлумачити з урахуванням ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, а істотний негативний вплив на інтереси потерпілої сторони визначається виходячи з розміру завданої порушенням шкоди, який не дозволяє цій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

Відтак, суд має встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення. Факт порушення договору і характер завданої цим шкоди має бути доведений стороною, яка посилається на істотність порушення.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 31 названого вище Закону).

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, зі змісту наведених положень слідує, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до п. 14.1.125. ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст. 289 ПК України).

Згідно підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 пункту 271.1 ст. 271 ПК базою оподаткування є або нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Розглядаючи спір по суті, місцевий господарський суд прийняв до уваги те, що у вказаному договорі оренди земельної ділянки від 25.11.2003 відсутні відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а отже, відсутня базова величина нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться в оренді, необхідна для здійснення розрахунку орендної плати.

За таких фактичних обставин суд дійшов вірного висновку про відсутність наразі можливості виконання судового рішення Господарського суду Херсонської області від 08.07.2015 у справі № 923/807/15, яким внесено зміни до пункту 2.3 договору щодо обовязку орендаря вносити орендну плату у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також господарський суд правильно врахував, що відповідачем здійснюється відповідна робота щодо формування земельної ділянки, зокрема підготовлена та передана документація для реєстрації земельних ділянок, що входять до складу орендованої земельної ділянки, отримання відомостей про нормативну грошову оцінку землі. Дана обставина спростовує посилання Прокурора на ухилення Підприємства від виконання істотних умов Договору.

Відповідно до Податкового кодексу України контролюючим органом щодо сплати податків та орендної плати за землю є органи державної фіскальної служби. Згідно інформаційної довідки Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 28.07.2016 податковий борг відповідача за Договором від 25.11.2003 станом на 25.07.2016 відсутній.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що прокурором не доведено наявність передбачених чинним законодавством підстав для розірвання Договору, адже досліджені судами обставини справи та аналіз наведених положень чинного законодавства, на які посилається Прокурор у позові, не дають підстав стверджувати, що Херсонська обласна державна адміністрація або ж Антонівська селищна рада обєктивно позбавлені того, на що вони розраховували при укладенні Договору.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновку господарського суду першої інстанції про недоведеність Прокурором підстав для розірвання договору.

З огляду на викладене, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 103, 105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 22.09.2016 по справі № 923/893/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 26.12.2016.

Головуючий суддя:Т.Я. Гладишева

Суддя: В.М. Головей

Суддя: Я.Ф. Савицький