Постанова № 63715321, 20.12.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р.Справа № 916/1138/16Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В. Лашина

Суддів: К.В. Богатиря

ОСОБА_1

при секретарі Р.О. Кияшко

За участю представників сторін:

Від ТОВ "Аромати здоров'я" ОСОБА_2

Представник ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „АРОМАТИ ЗДОРОВ`Я

на рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2016р.

у справі № 916/1138/16

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „АРОМАТИ ЗДОРОВ`Я

про стягнення 50810,53 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року фізична особа підприємець ОСОБА_3 (у наступному ФОП ОСОБА_3В.) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аромати Здоров'я» (далі ТОВ «Аромати Здоров'я») про стягнення 50 810,53 грн. заборгованості, з яких: 17847,21 грн. основного боргу, 16680,05 грн. пені, 1584,25 грн. 3 % річних, 14699,02 грн. інфляційних, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 09/03/2011 від 09.03.2011 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10 жовтня 2016 року (суддя Смелянець Г.Є.) позовні вимоги задоволені частково. З відповідача на користь позивача стягнуто: основний борг в сумі 17847,21 грн., 1584,25 грн. - 3% річних, 14699,02 грн. інфляційних втрат, а також 925,60 грн. судового збору. Позов в частині стягнення з відповідача пені в сумі 16680,05 грн. залишений без розгляду.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ «Аромати Здоров'я» в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки судом не встановлені фактичні правовідносини між сторонами, так як позивачем не надано оригінал договору, а в платіжних документах відсутні посилання на договір поставки № 09/03/2011 від 09.03.2011 р. Також скаржник вказує на необґрунтованість періоду нарахування заборгованості, інфляційних втрат та процентів, враховуючи умови договору щодо моменту виникнення оплати. Окрім цього, ТОВ «Аромати Здоров'я» зазначає про те, що саме з вини позивача відповідач не мав можливості виконати свої зобовязання, враховуючи закриття у 2012 року розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_3 та неповідомлення про нові банківські реквізити.

ФОП ОСОБА_3 у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною першою статті 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 названого Кодексу за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України)

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 193, 199 Господарського кодексу України, частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Заходами відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачено частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України та частиною 1 статті 546 ЦК України.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Окрім цього, частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 березня 2011 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Аромати Здоров'я» укладений договір поставки № 09/03/2011, за умовами якого позивач зобовязався поставити відповідачу товар на умовах монопольного права його реалізації на території м. Одеси та Одеської області.

Пунктами 2.1, 2.4 та 2.5 договору визначено, що поставка здійснюється на умовах заявки ТОВ «Аромати Здоров'я», а передача товару відбувається на підставі накладних. Датою поставки є дата підписання накладної.

Згідно до п. 2.6 договору товар вважається прийнятим по кількості та якості з моменту підписання видаткової накладної.

У відповідності до п. 4.3 договору ТОВ «Аромати Здоров'я» здійснює оплату на умовах реалізації товару з оплатою кожні 15 днів.

Видатковими накладними підтверджується поставка товару за період з 21 березня 2011 року по 19 червня 2012 року та здійснення часткової оплати відповідачем за поставлений товар та повернення частини товару. Отже, підтверджена матеріалами справи несплачена сума за поставлений товар становить 17847,21 грн.

19 квітня 2016 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до ТОВ «Аромати Здоров'я» з претензією про сплату заборгованості за договором поставки № 09/03/2011 від 09.03.2011 р. на суму 50367,51 грн., з яких: 17847,21 грн. основного боргу, який підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 31.08.2013 р., 1590,11 грн. 3 % річних, 14376,78 грн. інфляційних втрат та 16553,41 грн. пені, нарахованої на підставі пункту 5.2 договору поставки. Однак зазначену претензію відповідачем залишено без задоволення.

Задовольняючи частково позовні вимоги ФОП ОСОБА_3, місцевий господарський суд виходив з того, що заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 17857,21 грн. та підтверджена матеріалами справи. Також суд визнав обґрунтованим розрахунок інфляційних втрат на суму основного боргу за період з травня 2013 р. по березень 2016 р. та 3 % річних, розрахованих за період з 09.05.2013 р. по 22.04.2016 р. Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 16680,05 грн., суд врахував ненадання позивачем витребуваного судом розрахунку пені по кожній накладній, із врахуванням умов пункту 4.3. договору поставки № 09/03/2011 від 09.03.2011 р. щодо строків оплати товару.

Однак із висновками суду першої інстанції судова колегія погодитися не може та вважає їх зробленими при неповному встановленні дійсних обставин справи.

Так, у відповідності до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Водночас, пунктом 4.3 договору поставки сторони визначили момент оплати за поставлений товар умовою його реалізації відповідачем. Тобто, правочин вчинений під відкладальною умовою. При цьому, сторонами не встановлено у згаданій угоді кінцевого терміну реалізації товару.

З аналізу договірних положень, погоджених сторонами, вбачається, що право вимоги оплати вартості поставленої продукції виникає у ФОП ОСОБА_3 саме у разі реалізації її ТОВ «Аромати здоров'я».

Колегія суддів звертає увагу, що позовна вимога полягає саме у стягненні коштів за переданий товар, а тому при розгляді даного спору господарський суд першої інстанції повинен був дослідити наявність доказового базису, з яким договір повязує можливість такого стягнення - факту реалізації відповідачем продукції.

Одним із принципів судочинства є змагальність сторін.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Цю саму думку законодавець відтворив й у ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу, вказавши, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, що також відображено у положеннях статті 33 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із статтею 34 названого Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Втім, судом першої інстанції не було звернуто увагу, що ані позивачем ані відповідачем у даній справі не було надано доказів реалізації поставленого товару, в результаті чого факт реалізації товару є недоведеним, і, як наслідок, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу, та пов'язаних саме з існуванням основного боргу інфляційних втрат та 3 % річних, не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 16 квітня 2015 року по справі № 922/4418/14.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області не відповідає обставинам справи, а тому підлягає скасуванню із постановленням нового рішення, яким у задоволені позовних вимог належить відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аромати Здоров'я» задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2016 р. у справі № 916/1138/16 скасувати, у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аромати Здоров'я» (ідентифікаційний код 36502127) 1515,80 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Наказ доручити видати господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Т.А. Величко

Суддя К.В. Богатир