Постанова № 63715148, 22.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р. Справа№ 911/3493/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 22.12.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.11.2016

у справі №911/3493/16 (суддя П.В. Горбасенко)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до 1. Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець"

про стягнення 1 313 954,75 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі №911/3493/16 заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 1 288 803,80 грн., що належать Виробничо-комерційній фірмі "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, що знаходяться на рахунках Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, в тому числі, але не обмежуючись:

- п/р 26002420512 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Києві МФО 380805;

- інших рахунках Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю в банківських установах, виявлених державним виконавцем під час виконавчого провадження, у всіх видах валют, до винесення господарським судом рішення по суті справи.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду Виробничо-комерційна фірма "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі №911/3493/16 скасувати та відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

В своїх доводах апелянт посилається на те, що ухвалу суду першої інстанції прийнято із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Гаврилюк О.М. поновлено Виробничо-комерційній фірмі "Юна-Сервіс" строк на подання апеляційної скарги, прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №911/3493/16 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

14.12.2016 представником позивача, через відділ документального забезпечення, подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі №911/3493/16.

14.12.2016 представником апелянта, до початку судового засідання, надано клопотання про витребування доказів, в якому відповідач-1 просить витребувати оригінал договору оренди.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 задоволено клопотання про витребування доказів та відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів-2 та необхідністю витребувати у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 оригінал договору оренди.

22.12.2016 ФОП ОСОБА_2 на підставі ст. 96 Господарського процесуального кодексу України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу відповідача-1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 09.11.2016 - без змін.

22.12.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником апелянта подано додаткові пояснення, в яких відповідач-1 просить долучити до матеріалів справи копію апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі №911/3493/16.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні надав свої пояснення та підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу Господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі №911/3493/16 скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та заперечував проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу відповідача-1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі №911/3493/16 - без змін.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка їх представників без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу та справу без участі представника відповідача-2.

Частиною 5 ст. 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи та перевіривши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення і доводи представника позивача та відповідача-1, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, встановила наступне.

У жовтні 2016 року позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" про стягнення 1 313 954,75 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач-1 тривалий час користувався належним позивачу нежитловим приміщенням, але ухилявся від здійснення орендної плати за користування, чим порушив умови договору.

Також позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти в сумі 1 288 803,80 грн. які знаходяться на рахунках Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що підпунктом 1.1. договору оренди нежитлового приміщення від 31.12.2008 було визначено місячну оренду плату у розмірі 25 150,05 грн, що має сплачуватись щомісячно, в строк до 10 числа поточного місяця, першим відповідачем на користь позивача. Відповідач-1 не повернув належне позивачеві нежитлове приміщення та продовжував користуватися ним до 08.09.2016. Будь-яких платежів за фактичне користування належним позивачу нежитловим приміщенням у період з 27.12.2011 по 08.09.2016 не було здійснено. Крім того, тривалий час користувався належним позивачу нежитловим приміщенням, але ухилявся від здійснення орендної плати за користування.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі №911/3493/16 заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на кошти в сумі 1 288 803,80 грн., які знаходяться на будь-яких виявлених державним виконавцем під час виконавчого провадження розрахункових рахунках Виробничо-комерційної фірмі "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що обраний позивачем захід до забезпечення позову відповідає предмету позовних вимог, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості відновити порушені права позивача (у разі задоволення позову) і, як наслідок, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення у даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2016, Виробничо-комерційна фірма "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 09.11.2016, відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач-1 вказує на те, що наклавши арешт на його грошові кошти суд порушив права і законні інтереси підприємства, його контрагентів і працівників, оскільки внаслідок цього суттєво обмежується можливість здійснювати свою господарську діяльність (оплату товарів, робіт, послуг, виплату заробітної плати, сплату податків, зборів, обов'язкових платежів, кредитів і процентів за користування кредитами тощо) у нормальному режимі, що в подальшому може призвести до виникнення значних збитків (штрафні санкції з боку контрагентів, банків, податкових органів, недоотримання прибутку від торгівельної діяльності тощо).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно з п. 10 ч. 1 статті 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя в необхідних випадках вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 №16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної Постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Як встановлено судом першої інстанції, підпунктом 1.1. договору оренди нежитлового приміщення від 31.12.2008 було визначено місячну оренду плату у розмірі 25 150,05 грн, що має сплачуватись щомісячно, в строк до 10 числа поточного місяця, відповідачем-1 на користь позивача. Дія вказаного договору оренди припинилась 27.12.2011. Будь-яких платежів за фактичне користування належним позивачу нежитловим приміщенням у період з 27.12.2011 по 08.09.2016 не було здійснено.

Таким чином, утворилась заборгованість у сумі 1 288 803,80 грн., з яких: 880 283,25 грн боргу з орендної плати згідно договору оренди нежитлового приміщення від 31.12.2008, 364 573,45 грн. інфляційних втрат та 43 947,10 грн 3 % річних.

Враховуючи, що в орендованому приміщенні фірма здійснювала свою господарську діяльність, від якої могла отримувати грошові кошти, суд ухвалив накласти арешт саме на грошові кошти на рахунках ВКФ «Юна-Сервіс» в банківських установах.

Обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а, отже, існує конкретний зв'язок між цим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

У пункті 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» вказано, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарськім судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

З урахуванням роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України суд наклав арешт не на усі грошові кошти, а лише на кошти в межах заявлених до ВКФ «Юна-Сервіс» позовних вимог, тобто у розмірі 1 288 803,80 грн. Таким чином, застосований захід забезпечення позову є абсолютно співмірним із заявленими позовними вимогами.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті місцевим господарським судом, не блокують господарську діяльність ВКФ «Юна-Сервіс», не порушують права осіб, що не є учасниками судового процесу, а також не застосовують обмежень, не пов'язаних з предметом спору.

Арештованими є лише кошти на суму в межах позовних вимог до ВКФ «Юна-Сервіс», що не може заважати нормальному функціонуванню фірми та вільному використанню інших коштів на банківських рахунках, які перевищують зазначену суму.

Враховуючи, що розмір заборгованості відповідача-1 є значним, період прострочення оплати оренди свідчить про ухилення відповідача-1 від виконання грошових зобов'язань, та беручи до уваги те, що обраний позивачем захід до забезпечення позову відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, в той час як невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Твердження скаржника про порушення у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову, прав і законних інтересів підприємства, його контрагентів і працівників, оскільки внаслідок цього суттєво обмежується можливість здійснювати свою господарську діяльність у нормальному режимі, що в подальшому може призвести до виникнення значних збитків, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки судом першої інстанції накладено арешт на кошти відповідача-1 в межах суми позову.

Враховуючи, що об'єктом вжиття заходів забезпечення позову у даній справі є грошові кошти в межах суми заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти.

Відтак, вжиті судом заходи щодо забезпечення позову відповідають вимогам ст.ст. 66, 67 ГПК України і стосуються предмету судового спору, а тому господарський суд першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, правомірно, у межах наданих йому повноважень, постановив ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи прийняте рішення господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі №911/3493/16, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 08 грудня 2016 року у даній справі суд задовольнив позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

В пункті 10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено наступне: «Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.»

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що здійснивши оцінку зв'язку між заявленим позивачем заходом до забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти відповідача) та предметом позову (стягнення грошових коштів) що, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви позивача та вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-1 у розмірі заявлених позовних вимог, а саме - 1 288 803,80 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі №911/3493/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі №911/3493/16 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження №911/3493/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім