Ухвала суду № 63714327, 22.12.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.12.2016 р. Справа№ 914/4419/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши матеріали

скарги Приватного транспортно-експедиційного підприємства Автотрансекспедиція, м.Львів

про скасування постанови державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа від 17.06.2016р.

у справі № 914/4419/15

за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства Автотрансекспедиція, м.Львів

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ЗАХІДСПЕЦБУДМЕХАНІЗАЦІЯ, с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 15 323,83 грн.

За участі представників:

від скаржника (ПТЕП Автотрансекспедиція): не зявився;

від боржника (ТзОВ ЗАХІДСПЕЦБУДМЕХАНІЗАЦІЯ): не зявився;

від Пустомитівського районного ВДВС ГТУЮ у Львівській області: не зявився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга (вх.№5149/16 від 27.10.2016р.) Приватного транспортно-експедиційного підприємства Автотрансекспедиція про скасування постанови державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа від 17.06.2016р. у справі №914/4419/15 за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства Автотрансекспедиція до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ЗАХІДСПЕЦБУДМЕХАНІЗАЦІЯ про стягнення 15 323,83 грн.

Ухвалою суду від 31.10.2016р. прийнято скаргу до розгляду, судове засідання по розгляду скарги призначено на 14.11.2016р. о 10:00 год.

Ухвалою суду від 14.11.2016р. розгляд скарги відкладено на 28.11.2016р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Ухвалою суду від 28.11.2016р. розгляд скарги відкладено на 12.12.2016р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Ухвалою суду від 12.12.2016р. розгляд скарги відкладено на 22.12.2016р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Представник скаржника в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив. Про відкладення розгляду скарги на 22.12.2016р. був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом уповноваженого представника скаржника ОСОБА_3 у бланку про ознайомленням із датою відкладення розгляду скарги.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 12.12.2016р. явка повноважного представника скаржника не визнавалась обовязковою.

Боржник явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимоги ухвал суду від 31.10.2016р., 14.11.2016р., 28.11.2016р. та 12.12.2016р. не виконав.

Станом на 22.12.2016р. на адресу суду від боржника не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 12.12.2016р. про відкладення розгляду скарги на 22.12.2016р., або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась боржнику на адресу, вказану скаржником (стягувачем) у скарзі та у витязі з ЄДР, а саме: 81130, Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Л.Українки, буд.56.

Як вбачається із представленої державним виконавцем інформації ДП Інформаційно-ресурсний центр, місцезнаходженням ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ЗАХІДСПЕЦБУДМЕХАНІЗАЦІЯ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є: 81130, Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Л.Українки, буд.56.

Згідно п.п.3.9.1. п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправленнятощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Факт надсилання боржнику ухвали суду від 12.12.2016р. про відкладення розгляду скарги на 22.12.2016р. підтверджується списком внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів №1278 за 13.12.2016р., та узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у третьому абзаці п.п. 3.9.1 п.п.3.9 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення боржника про час і місце розгляду скарги. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси боржника, крім вказаних у скарзі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні скаржнику, ні суду невідомі.

Станом на день розгляду скарги (22.12.2016р.) від боржника на адресу суду нормативно та документально обгрунтована позиція по суті скарги, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду скарги не надходили.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 12.12.2016р. явка повноважного представника боржника не визнавалась обовязковою.

Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив. Про відкладення розгляду скарги на 22.12.2016р. був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом уповноваженого представника ОСОБА_1 у бланку про ознайомленням із датою відкладення розгляду скарги.

Попередньо представник Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області подавав письмові заперечення на скаргу (вх. №47631/16 від 28.11.2016р.) в яких просив відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.1212 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Зважаючи на те, що стягувач, боржник та орган ДВС були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, враховуючи відсутність клопотань про відкладення розгляду скарги, суд дійшов висновку розглянути її без участі представників стягувача, боржника та органу ДВС.

Розглянувши скаргу на дії та постанову державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1, дослідивши матеріали скарги, судом встановлено:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.02.2016р. у справі 914/4419/15 позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ЗАХІДСПЕЦБУДМЕХАНІЗАЦІЯ на користь Приватного транспортно-експедиційного підприємства Автотрансекспедиція 12 300,00 грн. основного боргу, 2 315,77 грн. пені, 441,69 грн. 10% процентів річних та 1 218,00 грн. судового збору.

Вказане рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2016р. у справі №914/4419/15 сторонами не оскаржувалось, відтак набрало законної сили 26.02.2016р., у звязку з чим Господарським судом Львівської області 26.02.2016р. видано відповідний наказ (бланк №044465).

Як стверджує скаржник, ним 23.03.2016р. було скеровано на адресу Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області вищенаведений наказ (від 26.02.2016р. бланк №044465). Проте, з часу відправлення наказу до Відділу виконавчої служби постанов про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів майна боржника на адресу стягувача не надходило.

Крім того, скаржник зазначає, що 01.10.2016р. на адресу стягувача надійшов супровідний лист за вих.№09-26/10597 від 17.06.2016р. за підписом начальника Пустомитівського РВДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_4 разом із постановою (ВП №50671859) державного виконавця Партем М.Б. про повернення виконавчого документа від 17.06.2016р.

У скарзі скаржник також зазначає, що в оскаржуваній постанові державним виконавцем зазначено, що наказ повертається органу, що його видав Господарський суд Львівської області, з підстав передбачених ч.2ст.48,ст.50 Закону України Про виконавче провадження.

Не погоджуючись із підставами (ч.2ст.48,ст.50 Закону України Про виконавче провадження), з яких державним виконавцем було прийнято постанову про повернення виконавчого документа (ВП №50671859) від 17.06.2016р., Приватне транспортно-експедиційне підприємство Автотрансекспедиція вважає, що постанова про повернення виконавчого документа (ВП №50671859) від 17.06.2016р. була прийнята з порушенням чинного законодавства та державним виконавцем безпідставно знято з боржника накладені арешти та заборони.

З огляду на вказане, Приватне транспортно-експедиційне підприємство Автотрансекспедиція просить суд скасувати постанову державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа від 17.06.2016р. у справі №914/4419/15.

Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виконання рішення суду).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виконання рішення суду). виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент виконання рішення суду) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Зокрема, ч.4 ст.82 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент виконання рішення суду) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

На виконанні у Пустомитівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебувало виконавче провадження № 50671859 з примусового виконання наказу № 914/4419/15, виданого Господарським судом Львівської області 26.02.2016р., про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ЗАХІДСПЕЦБУДМЕХАНІЗАЦІЯ на користь Приватного транспортно-експедиційного підприємства Автотрансекспедиція 12 300,00 грн. основного боргу, 2 315,77 грн. пені, 441,69 грн. 10% процентів річних та 1 218,00 грн. судового збору.

04.04.2016р. державним виконавцем за заявою стягувача було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №50671859), скеровано запити в ДПІ для встановлення наявності відкритих рахунків у боржника.

18.04.2016р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №50671859 до зведеного виконавчого провадження №50878679, а 29.04.2016р. постанову про виведення виконавчого провадження №50671859 із зведеного виконавчого провадження №50878679.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

У постанові (ВП №50671859) про виведення виконавчого провадження №50671859 із зведеного виконавчого провадження №50878679 від 29.04.2016р. державним виконавцем зазначено, що: «В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем згідно відповіді на запит до ДПСУ встановлено, що у боржника наявні рахунки в установах банків, державним виконавцем постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно боржника, копії постанови скеровано для виконання в реєструючи майно органи.».

17.06.2016р. державним виконавцем було винесено постанову (ВП №50671859) про стягнення виконавчого збору з боржника та постанову (ВП №50671859) про повернення виконавчого документу на підставі ч.2 ст.48 Закону України Про виконавче провадження. У п.2 постанови про повернення виконавчого документа ВП №50671859 від 17.06.2016р. зазначено: виконавчий документ може бути повторно предявлений для виконання в строк до 17.06.2017р.

Як стверджує державний виконавець у поданому запереченні на скаргу (за вих.№09-14/13951 від 28.11.2016р. вх.№47631/16 від 28.11.2016р.) ним було допущено помилку (описку) у постанові про повернення виконавчого документу (ВП №50671859) від 17.06.2016р., а саме зазначено «Згідно інформаційної довідки із РПВнНМ за боржником зареєстровано нерухоме майно», замість «Згідно інформаційної довідки із РПВнНМ за боржником не зареєстровано нерухоме майно».

З матеріалів справи вбачається, що виявивши вказану помилку державний виконавець 28.11.2016р. вніс виправлення у постанову про повернення виконавчого документу, зокрема у звязку з допущенням помилки та змінено підставу повернення виконавчого документу з ч.2 ст.48 на п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження. Арешти з майна боржника не знято так як наявний нестягнутий виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій та штрафи.

В підтвердження чого державним виконавцем долучено до матеріалів справи копію постанови про повернення виконавчого документа (ВП №50671859) від 17.06.2016р. з ідентифікатором доступу до ЄДР виконавчих проваджень за адресою https://trade.informjust.ua/.

Відтак, після внесення виправлень державним виконавцем, постанову про повернення виконавчого документа (ВП №50671859) від 17.06.2016р., слід читати: «У постанові про повернення виконавчого документа ВП №50671859 від 17.06.2016р. державним виконавцем зазначено, що в ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем згідно відповіді на запит до ДПСУ встановлено, що у боржника наявні рахунки в установах банків. Державним виконавцем постановою про арешт коштів боржника арештовано виявлені рахунки боржника. Державним виконавцем постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно боржника, копії постанови скеровано для виконання в реєструючи майно органи. Одночасно обтяження рухомого та нерухомого майна зареєстрованого в ДРОРМ та ДРПнНМпРО. Згідно інформаційної довідки із РПВнНМ за боржником не зареєстровано нерухоме майно. Згідно відповіді Державної інспекції сільського господарства в Львівській області за боржником спецтехніка не зареєстрована. Згідно відповіді з Держземагенства за боржником земельних ділянок не зареєстровано. Згідно відповіді УДАІ у Львівській області за боржником транспортні засоби не зареєстровано.».

Згідно п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виконання рішення суду) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Долученими державним виконавцем матеріалами виконавчого провадження ВП №50671859 підтверджується вчинення державним виконавцем дій відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виконання рішення суду) на виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/4419/15 виданого 26.02.2016р., відтак дії державного виконавця по прийняттю оспорюваної постанови та сама постанова є законними, а отже подана боржником скарга до задоволення не підлягає.

Твердження скаржника про зняття арештів з майна боржника є безпідставним, оскільки не підтверджуються матеріалами справи. Вказані арешти, не знято у зв"язку з наявністю нестягнутого з боржника виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та штрафів.

Слід зазначити, що прийняттям оскаржуваної постанови, стягувач, у встановлений державним виконавцем строк до 17.06.2017р., не позбавлений права повторно звернутись до виконавчої служби із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/4419/15 виданого 26.02.2016р. (бланк №044465).

У п.п.9.13 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. із змінами і доповненнями Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 86-87, 1212 ГПК України господарський суд,-

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні скарги Приватного транспортно-експедиційного підприємства Автотрансекспедиція про скасування постанови державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 ВП №50671859 від 17.06.2016р. про повернення виконавчого документа у справі №914/4419/15 відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили у день її прийняття та може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки вказані у ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя Сухович Ю.О.