Рішення № 63713626, 21.12.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/123/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016 Справа № 908/2965/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НЬЮ Фінанси-2016” (08132 Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 42)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КВХ-Україна” (69076 м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3, офіс 606)

про стягнення 91 866 грн. 00 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Товариство з обмеженою відповідальністю “НЬЮ Фінанси-2016”, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “КВХ-Україна”, м. Запоріжжя про стягнення 91 866 грн. 00 коп. заборгованість за договором № 1рем від 01.04.2016р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2016р., справу № 908/2965/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 08.11.2016р. порушено провадження у справі № 908/2965/16, присвоєно справі номер провадження 27/123/16 та призначено судове засідання на 05.12.2016р.

Ухвалою суду від 05.12.2016р. розгляд справи відкладався на 05.12.2016р., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою у судове засідання представників позивача та відповідача.

У судове засідання 21.12.2016р. представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 19.12.2016р. на електронну адресу суду та 20.12.2016р. до канцелярії суду позивач надіслав письмове клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку з участю представника позивача у кримінальному провадженні в суді іншого регіону.

Господарський суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Клопотань про продовження строку вирішення спору на адресу суду не надходило.

Відповідач у судові засідання 05.12.2016р. та 21.12.2016р. не з’явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. В матеріалах справи міститься заява відповідача від 29.11.2016р. та письмові пояснення від 19.12.2016р., відповідно до яких відповідач визнає заявлені позивачем позовні вимоги у розмірі 91 866 грн. 00 коп., пояснюючи несплату суми заборгованості скрутним матеріальним становищем товариства, а також через невиконання іншими контрагентами своїх грошових зобов'язань перед ТОВ «КВХ-Україна», та просить суд розглянути справу без його участі.

Клопотання відповідача про розгляд справи без його участі прийнято судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути – визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов – це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально – правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально–правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб’єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “НЬЮ Фінанси-2016” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КВХ-Україна” (замовник) укладено договір № 1рем.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати послуги/виконувати роботи за переліком, визначеним Специфікацією до даного договору, а замовник зобов'язується оплатити послуга/роботи за цінами та на умовах, передбачених відповідною Специфікацією.

Згідно до п. 1.2 договору Специфікації, відповідно до яких визначається перелік послуг/робіт, що надаються/виконуються замовником, їх вартість та інші умови, визначені сторонами як необхідні, є додатком до цього договору та його невід’ємною частиною, а саме підготовка вагону до ремонту вартістю 123 500 грн. 00 коп. з ПДВ.

Відповідно до п. 5.1 договору факт надання послуг/виконання робіт підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг / виконаних робіт який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками.

Згідно з п. 5.2 договору протягом п'яти робочих днів з моменту отримання від виконавця актів приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт, замовник підписує і скріплює своєю печаткою ці акти та повертає один екземпляр виконавцеві, або в такий же строк відмовляє виконавцеві в підписанні акту, шляхом направлення виконавцеві письмових заперечень із зазначенням обґрунтованих причин такої відмови. Відсутність у встановлений цим пунктом строк письмової відмови замовника від підписання акту приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт свідчить про прийняття наданих послуг/робіт і відсутність претензій до їх якості.

Позивач виконав умови договору та здійснив підготовку вагону до ремонту, що підтверджується актом надання послуг № Є-00000556 від 30.04.2016р. на суму 123 500 грн. 00 коп.

Акт № Є-00000556 від 30.04.2016р. підписаний виконавцем та замовником без зауважень та скріплений печатками позивача та відповідача.

Відповідно до п. 4.4 договору оплата послуг/робіт за даним договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт за відповідний період.

В порушення умов договору відповідач не здійснив оплату на отримані послуги, а саме не здійснив протягом 30 календарних днів оплату наданих позивачем послуг у розмірі 123 500 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей – стягуваною сумою. Ціну позову вказує позивач.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 91 866 грн. 00 коп. заборгованості за договором № 1рем від 01.04.2016р.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки.

Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

В матеріалах справи міститься акт звіряння по рахунках станом на 20.12.2016р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 91 866грн. 00 коп. заборгованості за договором № 1рем від 01.04.2016р. за період з 30.05.2016. по 20.12.2016р., в межах заявлених позивачем позовних вимог, викладених у позовній заяві.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов’язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов’язань. Якщо учасники зобов’язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов’язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов’язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов’язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов’язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

На підставі статті 85 ГПК України – 21.12.2016року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “НЬЮ Фінанси-2016”, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю “КВХ-Україна”, м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КВХ-Україна” (69076 м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3, офіс 606, код ЄДРПОУ 38263689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НЬЮ Фінанси-2016” (08132 Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 42, код ЄДРПОУ 40165814) 91 866 (дев’яносто одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн. 00 коп. заборгованості, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 26.12.2016р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.