Рішення № 63713553, 19.12.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/121/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2016 Справа № 908/2961/16

За позовом Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І-ї Бердянської ради, 2)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 18 000 грн. 46 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Управління комунальної власності Бердянської міської ради, Запорізька область, м. Бердянськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, м. Бердянськ про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 14 998 грн. 46 коп. та пені в розмірі 3 002 грн. 00 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2016р., справу № 908/2961/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 08.11.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2961/16, присвоєно справі номер провадження 27/121/16 та призначено судове засідання на 05.12.2016р.

Ухвалою суду від 05.12.2016р. розгляд справи відкладався на 19.12.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

19.12.2016р. продовжено судовий розгляд справи № 908/2961/16.

У судове засідання 19.12.2016р. представник позивача не зявився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 14.12.2016р. на електронну адресу суду та 19.12.2016р. до канцелярії суду позивач надіслав письмову заяву про розгляд справи без його участі, у звязку з відсутністю фінансування витрат на відрядження працівників. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 05.12.2016р. та 19.12.2016р. не зявився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На вимогу господарського суду, позивачем надано копію безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого місцем проживання відповідача у справі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 05.12.2016р. та ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 19.02.2016р. надіслано на адресу відповідача: АДРЕСА_1, яка зазначена у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть зявитися в судове засідання та представляти інтереси Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Господарським судом встановлено, 09.06.2008р. між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди комунального майна № 1248.

Відповідно до п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди від 19.01.2015р., орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради, площею 1905,0 кв.м. згідно зі звітом про оцінку майна, розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Степова, 28, окремо стояча одноповерхова будівля (літ. В), вартість приміщення визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить за оцінкою 57981,00 грн. (за 1 кв.м. 30,44 грн.) без ПДВ, виконаною 31.07.2014р. Запорізькою торгово-промисловою палатою оцінювачем БФ ЗТПП ОСОБА_2 Майно передається в оренду з метою використання під цех по вирощуванню тварин. Рішення Комітету по передачі в оренду майна територіальної громади міста Бердянська від 02.06.2008р. № 5 та від 02.06.2008р. № 6.

Відповідно до акту здачі-приймання від 06.06.2008р. окремо стояча одноповерхова будівля, розташована за адресою: м. Бердянськ, вул. Степова, 28 була передана балансоутримувачем - Комунальним підприємством «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради та прийнята орендарем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

На підставі рішення тридцять дев'ятої сесії Бердянської міської ради VI скликання від 12 липня 2013 р. № 47 «Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Бердянська» зі змінами та доповненнями, затвердженими рішеннями Бердянської міської ради від 12 вересня 2013 р. № 51 (п. 3), від 28 лютого 2015 р. № 44, від 12 травня 2015 р. № 35, внесено зміни до п. 3.1 та 3.1.1 розділу 3 «Орендна плата» договору оренди комунального майна від 09.06.2008р. № 1248 зі змінами та доповненнями та відповідно до додаткової угоди від 15.06.2015р. , викладено їх в наступній редакції:

п. 3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Бердянська, затвердженої рішенням тридцять дев'ятої сесії VI скликання від 12 липня 2013 р. № 47 «Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Бердянська», зі змінами, і складає станом на 01.05.2015 р.:

Оренда приміщення площею 1905,00 кв.м., під цех для вирощування тварин, ставка 5%: 57981,00 грн.х5%:12 міс. = 241,59 грн., ПДВ 20% - 48,32 грн. Разом: 241,59 грн. + 48,32 грн. = 289,91 грн. х 1,010 х 1,004 х 1,008 х 1,029 х 1,024 х 1,019 х 1,03 х 1,031 х 1,053 х 1,108 = 394,21 грн.

3.1.1 орендна плата установлюється у грошовій формі та перераховується на розрахунковий рахунок № 34220999700011 у БУДКСУ Запорізької області м. Запоріжжя МФО 813015, код ЄДРПОУ 38042560, одержувач: місцевий бюджет м. Бердянськ, код 22080491 щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції з початку строку оренди, щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення договору оренди, яка становить 394 грн. 21 коп. х І інф.

Доповнено розділ 3 «Орендна плата» договору оренди комунального майна від 09.06.2008р. № 1248 зі змінами та доповненнями пунктом 3.1.2 наступного змісту: « 3.1.2 орендна плата, яка надходить на рахунок орендодавця, зараховується за зобов'язання (невиконані зобов'язання) в порядку їх виникнення».

Доповнено п. 10.7 розділу 10 «Строк дії та умови зміни, розірвання договору»

договору оренди комунального майна від 09.06.2008 р. №1248 зі змінами та доповненнями підпунктом наступного змісту: « - ліквідації "Орендаря» або «Орендодавця» або Державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця».

Згідно п. 5.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату.

Додатковою угодою від 19.01.2015р. внесено зміни до п. 10.1 розділу 10 строк дії та умови зміни, розірвання договору» договору оренди комунального майна від 09.06.2008р. № 1248 зі змінами та доповненнями, подовжити договір оренди майна строком до 05.10.2016 р. з особливими умовами: «Сторони зобов'язуються змінювати умови орендної плати на підставі рішень Бердянської міської ради, що регулюють розміри орендних ставок за користування майном комунальної власності територіальної громади міста Бердянська».

Внесено зміни до розділу 10 «Строк дії та умови зміни, розірвання договору» договору оренди комунального майна від 09.06.2008р. № 1248 зі змінами та доповненнями:

2.1виклавши п. 10.2 в наступній редакції:

« 10.2 строк дії договору може бути подовжений за згодою сторін.

У випадку якщо «Орендар» має намір використовувати майно після закінчення строку дії договору він не пізніше ніж за три місяці до закінчення його дії звертається до «Орендодавця» з заявою про подовження строку дії договору.

Строк дії договору автоматично не поновлюється у випадку відсутності згоди хоча б однієї із сторін на подовження строку дії договору.

Подовження строку дії договору оформлюється додатковою угодою».

2.2.абзацу 6 п. 10.6. замість слів «невиконання пункту 2.4.» читати: «невиконання пунктів 2.4.. 5.4.. 5.10.»;

2.3.абзацу 1 п. 10.7. замість слів «закінчення строку, на який його було укладено» читати «закінчення строку, на який його було укладено (крім випадків встановлених п. 10.2)».

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Відповідач неналежно виконує умови договору оренди, а саме за користування нежитловим приміщенням не здійснює оплати в повному обсязі.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди комунального майна щодо сплати орендної плати, заборгованість з орендної плати відповідача перед позивачем по орендній платі склала 14 998 грн. 46 коп. за період з 01.02.2014р. по 05.10.2016р.

Позивач надсилав на адресу відповідача претензію від 21.07.2016р. № 1819 про сплату суми заборгованості.

В матеріалах справи відсутні докази задоволення вимог, викладених у претензії позивача.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що відносини про оренду державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Позивачем доведений суду факт порушення з боку відповідача своїх зобовязань за договором, а саме неналежне виконання останнім зобовязання зі сплати орендних платежів за період з 01.02.2014р. по 05.10.2016р. у розмірі 14 998 грн. 46 коп.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 002 грн. 00 коп. пені.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобовязань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди від 19.01.2015р. у випадку неперерахування орендної плати або перерахування після останнього банківського дня поточного місяця, або не в повному обсязі, «Орендодавцем» нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання (включаючи день оплати).

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Процесуальні строки це встановлені законом або судом строки у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою компютерної юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство, господарський суд дійшов висновку, що він складений обґрунтовано. Стягненню підлягає пеня у розмірі 3 002 грн. 00 коп., в межах заявленої позивачем до стягнення суми.

Відповідач доказів оплати боргу в повному обсязі суду, станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобовязання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобовязань. Якщо учасники зобовязання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобовязання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обовязки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обовязків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобовязання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобовязання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобовязання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача 14 998 грн. 46 коп. заборгованості з орендної плати та пені в розмірі 3 002 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

На підставі статті 85 ГПК України 19.12.2016року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Управління комунальної власності Бердянської міської ради, м. Бердянськ, Запорізька область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Бердянськ, Запорізька область задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І-ї Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 25473739) 14 998 (чотирнадцять тисяч девятсот девяносто всім) грн. 46 коп. заборгованості з орендної плати, 3 002 (три тисячі дві) грн. 00 коп. пені, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 26.12.2016р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.