Рішення № 63713410, 23.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.2016 Справа № 904/9948/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпро

про стягнення 235895,74 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: заступник начальника відділу виконавчих проваджень та проваджень у справах про банкрутство ОСОБА_1, довіреність № 14-127 від 13.05.2014;

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № 3140 від 31.08.2016.

СУТЬ СПОРУ:

30.10.2016 позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернувся з позовною заявою до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (далі - КЕВ) про стягнення з відповідача пені у сумі 77536,50 грн, інфляційних нарахувань у сумі 146532,22 грн та 3% річних у сумі 11827,02 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання умов договору 2522/14-ТЕ(Т)-3 купівлі-продажу природного газу, укладеного між сторонами 28.02.2014.

Позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" мотивовано несвоєчасною оплатою відповідачем спожитого газу, через що позивачем і було нараховано пеню, інфляційні нарахування та 3% річних.

Відповідач 24.11.2016 надав відзив на позов, у якому вказав, що позовні вимоги не визнає, посилаючись на обмеженість його фінансування з держбюджету та заявив клопотання зменшити розмір пені.

У судовому засіданні 22.12.2016 представник позивача повністю підтримав заявлені вимоги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2014 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі НАК "Нафтогаз України"), як продавцем, та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська як покупцем, укладено договір № 2522/14-ТЕ(Т)-3 купівлі-продажу природного газу за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтобаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується приймати та оплатити цей природний газ (надалі газ), на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 1800,0 тис. куб. м.

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) (п. 5.1 договору).

Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1309,20 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість (п. 5.2 договору).

Загальна вартість цього договору на дату його укладання становить 2356560,00 грн разом з ПДВ (п. 5.5 договору).

За приписами п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа включно місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представникам сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору).

На виконання умов договору позивач поставив протягом січня - грудня 2014 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1107382,89 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 28.02.2014 за лютий 2014 року на суму 54317,40 грн та 433592,64 грн, від 31.03.2014 за березень 2014 року на суму 18790,94 грн та 132995,09 грн, від 30.04.2014 за квітень 2014 року на суму 5202,77 грн та 35205,69 грн, від 31.10.2014 за жовтень 2014 року на суму 35174,28 грн, від 30.11.2014 за листопад 2014 року на суму 8289,85 грн та 145771,56 грн, від 31.12.2014 за грудень 2014 року на суму 10131,90 грн та 227910,77 грн.

Відповідач в свою чергу свої зобов'язання за договором виконав, але з простроченням строків, передбачених умовами договору.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором; п.7.2 - у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю, або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що строк, протягом якого сторони можуть звернутись до суду за захистом своїх прав, у тому числі з позовом про стягнення боргу та пені протягом 5 років.

На підставі умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати поставленого газу у розмірі 77536,50 грн.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 11827,02 грн та інфляційні нарахування у сумі 146532.22 грн.

Здійснюючи розрахунки пені та 3% річних за зобов'язаннями жовтня, листопада, грудня 2014 року позивач включив до періоду прострочки день здійснення відповідачем оплати за отриманий газ, що протирічить п.1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Судом здійснено власний розрахунок пені та 3% річних, в ході якого з розрахунку виключені дні проведення оплати. При цьому враховано, що у разі здійснення часткової оплати пеня та 3% річних у цей день нараховуються на залишок боргу. День остаточної оплати боргу за отриманий у певному періоді газ до розрахунку не включається.

Таким чином інфляційні нарахування, пеня та 3% річних за забов'язаннями лютого 2014 року нараховується за період з 15.03.2014 по 14.09.2014, за зобов'язаннями березня 2014 року період нарахування з 15.04.2013 по 14.10.2014, за зобов'язаннями квітня 2014 року період нарахування з 15.05.2014 по 14.11.2014, за зобов'язаннями жовтня 2014 року період нарахування з 15.11.2014 по 25.01.2015, за зобов'язаннями листопада 2014 року період нарахування з 15.12.2014 по 25.01.2015, за зобов'язаннями грудня 2014 року період нарахування з 15.01.2014 по 25.05.2015 і складають 146532,22 грн інфляційних нарахувань, 11806,63 грн 3% річних та 77300,45 грн пені.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідачем несвоєчасно здійснена оплата за отриманий газ, тому позивач обґрунтовано нарахував відповідно до закону та умов договору інфляційні нарахування, 3% річних та пеню та правомірно звернувся до суду за їх стягненням.

Щодо клопотання про зменшення штрафних санкцій слід зазначити наступне.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідач в заяві до суду не зазначив розмір, на який він просить зменшити пеню, але враховуючи наведені відповідачем в клопотанні про зменшення пені доводи, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка заявлена до стягнення на 30% - до 54110,32 грн.

Таким чином позов підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення 146532,22 грн інфляційних нарахувань, 11806,63 грн 3% річних та 54110,32 грн пені, в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача пропорційно обгрунтовано заявленим вимогам покладається витрати по сплаті судового збору в сумі 3534,59 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 530, 625, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровськ (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 13, ідентифікаційний код 08004581) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) - 146532,22 грн інфляційних нарахувань, 11806,63 грн 3% річних, 54110,32 грн пені, 3534,59 грн витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 26.12.2016.

Суддя ОСОБА_3