Ухвала суду № 63712979, 23.12.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 грудня 2016 року Справа № 5019/2862/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Рівненського об'єднання управління Пенсійного фонду України Рівненської областіна ухвалувід 22.09.2016 господарського суду Рівненської області (в частині розгляду грошових вимог Рівненського об'єднання управління Пенсійного фонду України Рівненської області)та постановувід 23.11.2016 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 5019/2862/11 господарського суду Рівненської області про банкрутствозакритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод", с. Городок Рівненської областіголова комітету кредиторів товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Восток", м. ХарківліквідаторІванков В.М., м. Київ

ВСТАНОВИВ:

Подана 06.12.2016 Рівненським об'єднанням управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Вимоги касаційної скарги полягають у скасуванні постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 5019/2862/11, якою залишено без змін ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.09.2016 в частині розгляду грошових вимог Рівненського об'єднання управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII) ставка судового збору з касаційної скарги на судове рішення, винесене у справі про банкрутство за наслідками розгляду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після повідомлення про визнання боржника банкрутом, складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні такої заяви.

Як вбачається, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги та одночасно заявлено клопотання про звільнення від його сплати. У якості підстави для звільнення заявник вказує на необхідність покладення судових витрат за подання касаційної скарги на боржника - закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод".

У той же час за нормою ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити, розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від його сплати.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про судовий збір" заявник не відноситься до суб'єктів, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору. У зв'язку з чим, з огляду на приписи ст. 58 Конституції України, при зверненні до суду останній повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.

При цьому колегія суддів зазначає, що у даному випадку сума судового збору за подання касаційної скарги становить 1 376,4 грн. (пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), тобто не є значною.

З огляду на зазначене та враховуючи приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Рівненського об'єднання управління Пенсійного фонду України Рівненської області на ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.09.2016 (в частині розгляду грошових вимог Рівненського об'єднання управління Пенсійного фонду України Рівненської області) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 5019/2862/11 повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич