Рішення № 63710863, 21.12.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9029/16-ц

н/п 2/640/2266/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,

при секретарі - Газіній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського Національного аграрного університету, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова про зобовязання виправити запис у трудовій книжці, стягнення середнього заробітку, матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, який в ході судового розгляду було уточнено, відповідно до якого просить визнати протиправною та самоправною відмову відповідача внести виправлення до трудової книжки позивача. Зобовязати відповідача перенести записи щодо роботи в Луганському національному аграрному університеті з дубліката трудової книжки в оригінал трудової книжки. Зобовязати відповідача звільнити позивача з посади доцента кафедри ґрунтознавства та агрохімії у звязку з призначенням виконуючим обовязки декана агрономічного факультету. Зобовязати відповідача внести виправлення до оригіналу трудової книжки позивача зазначивши в ній інформацію про звільнення з посади доцента кафедри ґрунтознавства та агрохімії у звязку з призначенням виконуючим обовязки декана агрономічного факультету. Зобовязати відповідача внести до трудової книжки позивача запис про недійсність запису № 13 датованого 31.08.2015 року наступного змісту «Уволен в связи с окончанием срока трудового договора ст. 82 Трудового кодекса ЛНР». Стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати за період з червня 2014 року по грудень 2014 року в розмірі 15435,60 грн. Стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за затримку проведення остаточного розрахунку у розмірі 50235,15 грн. Стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду нанесену неправомірною відмовою щодо виправлення запису у трудовій книжці внаслідок недоотримання заробітної плати за новим місцем роботи у сумі 3981,25 грн. Стягнути з відповідача на його користь суму моральної шкоди в розмірі 40000,00 грн. Вирішити питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач, призначаючи позивача на посаду виконуючого обовязки декана агрономічного факультету не вчинив його трудовій книжці запис про одночасне звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри ґрунтознавства та агрохімії Луганського НАУ. Відповідач відмовив позивачу внести виправлення до трудової книжки, що потягло спричинення позивачу матеріальної та моральної шкоди.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в обсязі уточнених позовних вимог, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні стосовно позовних вимог покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази в обґрунтування вимог та заперечень, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 КЗпП України, при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Відповідно до ст. 48 КзПП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 року Міністерством праці України, Міністерством юстиції України і Міністерством соціального захисту населення України спільним Наказом № 58 від 29.07.1993 року зі змінами було затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників».

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності понад пять днів.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше.

В разі відсутності трудової книжки, особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), негайно повідомляє про цей факт власника або уповноважений ним орган за місцем останньої роботи.

Дублікат трудової книжки (вкладишу до неї) видається у наступних випадках: втрати (загублення) трудової книжки; її суттєвого пошкодження, внаслідок чого унеможливлюється її використання.

Дублікат трудової книжки (вкладишу) заповнюється та видається працівнику за останнім місцем роботи протягом 15 днів (або більше, у випадку ускладнення).

Заповнення розділів трудової книжки про роботу, нагороди та заохочення, отриманні працівником не за останнім місцем роботи, заносяться до трудової книжки на підставі довідок, виданих працівнику на підприємствах, установах чи організаціях, в яких особа до цього працювала.

У тому разі, коли документи не містять частково або повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.

22.01.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив призначити його виконуючим обовязки декана агрономічного факультету з 23.01.2015 року по 31.08.2015 року.

За заявою позивача відділом кадрів Луганського національного аграрного університету 23.01.2015 року було видано дублікат трудової книжки.

Відповідно до п. 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до п. 2.8 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом.

Наказом № 06-09/11 від 22.01.2015 року позивача було прийнято на посаду в.о. декана агрономічного факультету з 23.01.2015 року по 31.08.2015 року за контрактом із посадовим окладом згідно штатного розпису.

На виконання наказу № 06-09/11 від 22.01.2015 року між позивачем та відповідачем було 23.01.2015 року укладено контракт № 21-15, згідно умов п. 1.1 якого є виконання позивачем обовязків в.о. декана агрономічного факультету Луганського національного аграрного університету.

01.09.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт № 23-15/16, згідно умов п. 1.1 якого є виконання позивачем обовязків в.о. декана агрономічного факультету Луганського національного аграрного університету строком дії, у відповідності п. 6.1, до 31.08.2016 року.

Також, 02.03.2015 року позивача, за його власною заявою, було прийнято на посаду доцента кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства на ? ставки за сумісництвом з 02.03.2015 року

Наказом № 06-09/48 від 02.03.2015 року позивача було прийнято на посаду доцента кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства на ? ставки за сумісництвом з 02.03.2015 року по 31.08.2015 року за контрактом із посадовим окладом згідно штатного розпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 КЗпП України, строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

21.03.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив звільнити його з роботи з посади декана агрономічного факультету та доцента кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства Луганського національного аграрного університету за власним бажанням з 21.03.2016 року у звязку із переїздом на нове місце проживання та в іншу місцевість.

Наказом № 06-033к від 21.03.2016 року позивача було звільнено за власним бажанням з посади декана агрономічного факультету та доцента кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства Луганського національного аграрного університету.

Наказом Міністерства аграрної політики від 20.10.2014 року за № 408 Луганський національний аграрний університет для здійснення освітньої діяльності було розміщено на базі Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка у м. Харкові.

Як вбачається з оригіналу трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 (серія АС № 130561), міститься запис за № 13 від 31.08.2015 року з підписом невідомої особи та завірений печаткою «Государственного образовательного учреждения Луганской народной республики «Луганский национальный аграрный университет».

Відповідно до п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, при наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Відповідно до чч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

У звязку з вищевикладеним, у відповідача відсутні підстави для внесення до трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 (серія АС № 130561) запис про недійсність запису № 13 виконаного невідомою особою та завіреного печаткою «Государственного образовательного учреждения Луганской народной республики «Луганский национальный аграрный университет».

Відповідно до п. 5.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, дублікат трудової книжки також може бути виданий за новим місцем роботи у звязку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту України, або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник. Дублікат видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації зі штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається довільній формі. У разі відновлення доступу до трудової книжки записи з дубліката про періоди роботи переносяться до трудової книжки. При цьому на першій сторінці дубліката робиться напис: «Дублікат анульовано», посвідчується печаткою роботодавця за останнім місцем роботи працівника та дублікат повертається його власнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Ніколаєнко