Ухвала суду № 63710689, 27.12.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3383/16-к

Номер провадження 1-кс/623/626/2016

УХВАЛА

іменем України

27 грудня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю: секретаря Довгополої І.В.,

розглянувши в залі судових засідань у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого директором ТОВ СПД «БВ», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220320000736 від 19 березня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 197-1 КК України

в с т а н о в и в:

26 грудня 2016 року прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, про дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

В обгрунтування поданого клопотання прокурор зазначає наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, призначений на посаду директора ТОВ ДСП «БВ» (код ЄДРПОУ 32277921) відповідно до наказу засновників вказаного підприємства №1 від 23.01.2003, діючи умисно з корисливим мотивом та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою привласнення та розтрати насіння соняшнику врожаю 2016 року, який вирощено на частині поля № 25, загальною площею близько 100 га, на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області та який належить С(Ф)Г «ОСОБА_4І.» (код ЄДРПОУ 24667170) на праві приватної власності, вчинив привласнення та розтрату чужого майна в особливо великих розмірах за наступних обставин:

Так, 08.06.2016 року директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 звернувся до Близнюківського районного суду Харківської області із позовом до С(Ф)Г «ОСОБА_4І.» та 113 громадян-фізичних осіб про визнання недійсними 116 договорів оренди землі на частині поля № 25 на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області площею близько 100 га та про зобовязання вказаних громадян переукласти договори оренди на вказані земельні ділянки з ТОВ ДСП «БВ». 02.08.2016 року Близнюківським районним судом на підставі зазначеної заяви відкрито провадження у справі № 612/403/16-ц.

05.09.2016 року директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що С(Ф)Г «ОСОБА_4І.» з лютого 2016 року орендує на підставі належним чином зареєстрованих у відповідності до діючого законодавства договорів оренди землі частину поля №25 площею близько 100га, а також, що С(Ф)Г «ОСОБА_4І.» наприкінці квітня - початку травня 2016 року провело посів соняшнику на вище вказаних земельних ділянках площею близько 100 га, з метою реалізації свого злочинного плану, направленого на привласнення та розтрату вказаного насіння соняшнику шляхом отримання до нього доступу на підставі судового рішення про забезпечення позову, винесеного на підставі завідомо підроблених для ОСОБА_2 документів, зловживаючи своїм службовим становищем, надав до Близнюківського районного суду в рамках розгляду цивільної справи № 612/403/16-ц від імені ТОВ ДСП «БВ» заяву про зміну предмету позову, в якій зазначив завідомо недостовірні для себе відомості щодо проведення посіву соняшника в 2016 році на всьому полі № 25 загальною площею 145 га ТОВ ДСП «БВ», що мало б за задумом ОСОБА_2 переконати суд у приналежності врожаю на всьому полі №25 саме ТОВ ДСП «БВ».

У подальшому, продовжуючи вчиняти умисні дії, направлені на реалізацію свого злочинного плану щодо привласнення та розтрати насіння врожаю соняшника, належного С(Ф)Г «ОСОБА_4І» та вирощеного на частині поля №25 площею близько 100 га на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 09.09.2016 року об 09 годині 47 хвилин, зловживаючи своїм службовим становищем, надав до Близнюківського районного суду Харківської області в рамках розгляду справи №612/403/16-ц заяву про забезпечення вищезазначеного позову та додатки до неї (в тому числі копії договорів про надання послуг на виконання механізованих робіт по обробітку грунту та посіву сільськогосподарських культур та акти виконаних робіт), в яких зазначено завідомо недостовірні для нього дані щодо проведення в квітні-червні 2016 року СПДФО «ОСОБА_5В.» на замовлення ТОВ ДСП «БВ» передпосівних сільськогосподарських робіт та посіву соняшника на території всього поля № 25 загальною площею 145 га. На підставі вищевказаних документів, які містять завідомо недостовірні для ОСОБА_2 дані, 09.09.2016 року Близнюківським районним судом Харківської області винесено ухвалу про забезпечення позову, якою С(Ф)Г «ОСОБА_4І.» заборонено збирання врожаю соняшника на відповідних 116 земельних ділянках, що належать 113-и відповідачам по справі та дозволено ТОВ ДСП «БВ» збирання врожаю соняшнику на зазначених земельних ділянках з подальшою передачею його на зберігання третій особі - ОСОБА_6 у зерносховище за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Веселе, вул.Колгоспна, б. 4.

Отримавши в результаті реалізації свого злочинного умислу, направленого на привласнення та розтрату насіння врожаю соняшника, належного С(Ф)Г «ОСОБА_4І», доступ до вказаного урожаю, що знаходився на частині поля №25 розміром близько 100 га на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2, маючи корисливу мету щодо подальшого обернення на користь ТОВ ДСП «БВ», засновником якого він являється, зазначеного врожаю соняшника, діючи з корисливого мотиву, 09.09.2016 року та 10.09.2016 року за допомогою залученої на підставі цивільно-правових угод з третіми особами сільськогосподарської техніки та транспортних засобів здійснив збирання із вищевказаної частини поля належного С(Ф)Г «ОСОБА_4І» насіння соняшника вагою 226000 кг вартістю 2 млн. 329 тис. 860 грн., таким чином привласнивши його, та спричинивши С(Ф)Г «ОСОБА_4І» шляхом вибуття із його володіння зазначеного майна збитки на вказану суму.

У подальшому, з метою розтрати частини незаконно привласненого майна, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2, після завезення 09-10.09.2016 з частини поля №25 площею близько 100 га, розташованого на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, 226000 кг насіння соняшника до зерносховища за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Веселе, вул.Колгоспна, б. 4, без проведення належним чином зважування вказаного насіння, умисно вніс завідомо неправдиві дані до накладних №№: 1/09.09 від 9 вересня 2016, 2/09.09 від 9 вересня 2016, 3/09.09 від 9 вересня 2016, 4/09.09 від 9 вересня 2016, 5/09.09 від 9 вересня 2016, 6/09.09 від 9 вересня 2016, 7-9/09.09 від 10 вересня 2016, 10-12/09.09 від 10 вересня 2016, відповідно до яких вага зібраного із зазначного вище поля насіння соняшника склала не 226200 кг, а 167300 кг, що надало змогу у подальшому ОСОБА_2 передати зазначені 167300 кг насіння соняшника у відповідності до раніше розробленого злочинного плану ОСОБА_6, який з цим планом ознайомлений не був, а різницею в розмірі 58700 кг вартістю 604610 грн. розпорядитися на власний розсуд, розтративши їх.

В результаті зазначених дій ОСОБА_2 С(Ф)Г «ОСОБА_4І» завдано майнову шкоду в розмірі 2 млн. 329 тис. 860 грн., що є особливо великим розміром.

Таким чином, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тобто привласненні, розтраті чужого майна шляхом зловживанням службовою особою своїм службовим становищем, вчинених в особливо великих розмірах.

Крім того, 05.09.2016 року директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що С(Ф)Г «ОСОБА_4І.» з лютого 2016 року орендує на підставі належним чином зареєстрованих у відповідності до діючого законодавства договорів оренди землі частину поля №25 Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, площею близько 100 га, а також, що С(Ф)Г «ОСОБА_4І.» наприкінці квітня - початку травня 2016 року провело посів соняшнику на вище вказаних земельних ділянках площею близько 100 га, з метою реалізації свого злочинного плану, направленого на привласнення та розтрату вказаного насіння соняшнику шляхом отримання до нього доступу на підставі судового рішення про забезпечення позову, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву та мети, склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме заяву про зміну предмету позову в рамках розгляду Близнюківським районним судом Харківської області цивільної справи № 612/403/16-ц, в якій зазначив завідомо недостовірні для себе відомості щодо проведення посіву соняшника в 2016 році на всьому полі № 25 Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, загальною площею 145 га, ТОВ ДСП «БВ», що мало б за задумом ОСОБА_2 переконати суд у приналежності врожаю на всьому вищевказаному полі № 25 саме ТОВ ДСП «БВ».

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на привласнення та розтрату насіння врожаю соняшника, належного С(Ф)Г «ОСОБА_4І» та вирощеного на частині поля №25, площею близько 100 га, на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 09.09.2016 року об 09 годині 47 хвилин, зловживаючи своїм службовим становищем, надав до Близнюківського районного суду Харківської області в рамках розгляду справи №612/403/16-ц заяву про забезпечення вищезазначеного позову та додатки до неї, у вигляді належним чином завірених ОСОБА_2 та підписаних ним копій наступних документів: договір № П/2-2016 послуг на виконання механізованих робіт по обробітку ґрунту та посіву сільськогосподарських культур від 16.03.2016, укладений між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ ДСП «БВ», акт виконаних робіт № 1 по проведенню механізованих робіт на полях 12 бригади, розташованих на території Алісівської с/ради Близнюківського району Харківської області від 30.05.2016, акт виконаних робіт № 4 по проведенню механізованих робіт на полях 12 бригади, розташованих на території Алісівської с/ради Близнюківського району Харківської області від 30.06.2016, в яких зазначено завідомо недостовірні для нього дані щодо проведення в квітні-червні 2016 року СПДФО «ОСОБА_5В.» на замовлення ТОВ ДСП «БВ» передпосівних сільськогосподарських робіт та посіву соняшника на території всього поля № 25 Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, загальною площею 145 га.

На підставі вищевказаних документів, які містять завідомо недостовірні для ОСОБА_2 дані, 09.09.2016 року Близнюківським районним судом Харківської області винесено ухвалу про забезпечення позову, якою С(Ф)Г «ОСОБА_4І.» заборонено збирання врожаю соняшника на відповідних 116 земельних ділянках, що належать 113-и відповідачам по справі та дозволено ТОВ ДСП «БВ» збирання врожаю соняшнику на зазначених земельних ділянках з подальшою передачею його на зберігання третій особі - ОСОБА_6 у зерносховище за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Веселе, вул.Колгоспна, 4.

У подальшому, з метою розтрати частини незаконно привласненого майна, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2, після завезення 09-10.09.2016 з частини поля №25 площею близько 100 га, розташованого на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, 226000 кг насіння соняшника до зерносховища за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Веселе, вул.Колгоспна, б. 4, без проведення належним чином зважування вказаного насіння, умисно вніс завідомо неправдиві дані до накладних №№: 1/09.09 від 9 вересня 2016, 2/09.09 від 9 вересня 2016, 3/09.09 від 9 вересня 2016, 4/09.09 від 9 вересня 2016, 5/09.09 від 9 вересня 2016, 6/09.09 від 9 вересня 2016, 7-9/09.09 від 10 вересня 2016, 10-12/09.09 від 10 вересня 2016, відповідно до яких вага зібраного із зазначеного вище поля насіння соняшника склала не 226200 кг, а 167300 кг та, які самостійно підписав у графах: «директор», «відвантажив» та «головний бухгалтер».

Після чого, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 виготовив та належним чином завірив своїм підписом та печаткою вказаного підприємства копії зазначених документів, що містили завідомо неправдиві для нього відомості, які передав до матеріалів виконавчого провадження № 52184906.

Таким чином, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Таким чином, директор ТОВ ДСП «БВ» обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 197-1 КК України.

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про розгляд клопотання, в судове засідання не з»явився, клопотання не підтримав.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 36 КПК УКраїни прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання у яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для доставки до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою здійснюється у відповідності до ст.ст.187, 189 КПК України.

У відповідності до ст. 187 КПК України слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик. Якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу. У разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не зявився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.

В клопотанні прокурор зазначає, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України та злочину невеликої тяжкості передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, зі слідством не співпрацює, намагався покинути місце проведення процесуальної дії - вручення повідомлення про підозру, на телефонні дзвінки прокурора не відповідає, уникає явки до слідчого та прокурора, продовжує вчиняти дії, направлені на заволодіння соняшником врожаю 2016 року, а тому перебуваючи на свободі, усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, знищити оригінали документів, які мають значення по справі і продовжувати свою злочинну діяльність.

Згідно ч.4 ст.189 КПК України слідчий суддя відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

Зазначаючи в ухвалі суду наявність певного ризику (ризиків) відповідно до статті 177 КПК України, які є процесуальною підставою для взяття особи під варту, зокрема, ризик переховування, ризик перешкоджання кримінальному провадженню, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, слідчий суддя повинен опиратися на докази того, що вони є виправданими (обґрунтованими). ). В ухвалі суду мають бути зазначені обставини, що дають підставу очікувати, що цей ризик (ризики) справдяться і для цього слідчий, прокурор мають надати суду докази цього

Суд не повинен керуватись припущеннями про наявність ризику (ризиків) обґрунтовуючизастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, інакше це б свідчило про явну зневагу до презумпції невинуватості.

Зазначене клопотання прокурор не підтримав, що свідчить про відсутність волевиявлення прокурора на розгляд вказаного клопотання.

Під час розгляду клопотання прокурор не довів вказані у ч.4 ст.189 КПК України обставини, а тому слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про затримання підозрюваного з метою приводу.

Достатніх підстав вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу не встановлено.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 189,190 КПК України,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Т.Д. Бєссонова