Постанова № 63710097, 27.12.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 419/2954/16-п

Провадження № 33/782/116/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року м. Сєвєродонецьк Луганської області

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області Савич Ю.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2016 року про притягнення : ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч.1 ст. 124 КУпАП ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч.1 ст. 124 КУпАП. На нього накладено адміністративне стягнення у межах санкції ст.. 130 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнено з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 275 грн.60 коп.

В постанові зазначено, що 25.05.2016 року приблизно о 22 год. 05 хв. на автодорозі Т-1306 на 52 км. + 738 м. водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом моторолером МХ 150V реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, не витримавши безпечну швидкість під час руху, здійснив наїзд на перешкоду - бетонний протитанковий трикутник, чим заподіяв собі тілесні ушкодження, чим порушив вимоги п.2.9а, п 12.1 «Правил дорожнього руху».

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вважає, що суд в своїй постанові помилково застосував до нього адміністративне стягнення у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що копію постанови від 20.10.2016 року було направлено йому лише 27.10.2016 року, тому вважає , що строк пропущений з поважної причини. Просить поновити йому строк на апеляційне оскарження та змінити Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2016 року шляхом призначення йому адміністративного стягнення в межах санкцій статей, які діяли станом на день вчинення адміністративного правопорушення без застосування додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

В апеляційній інстанції ОСОБА_2 підтримав свою апеляційну скаргу, просить її задовольнити, постанову суду змінити в частині накладення адміністративного стягнення, зменшити суму штрафу, накладену на нього судом першої інстанції, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступного висновку:

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції адміністративну справу відносно ОСОБА_2 розглянуто у відповідності до вимог ст.ст. 245, 279, 280 КУпАП.

При розгляді справи суд правильно оцінив докази, що містяться у справі і обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ч.1 ст.124 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 №903855 від 05.10.2016 року та серії АП1 № 903856 від 05.10.2016 року, копією витягу з ЄРДР про внесення відомостей щодо вчиненого правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, копією висновку експерта № 282 щодо характеру та тяжкості тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_2 в наслідок ДТП, копією постанови про закриття кримінального провадження від 29.09.2016 року.

Постанова суду відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП.

Однак, при застосуванні адміністративного стягнення суд не взяв до уваги, що правопорушення було здійснено 25.05.2016 року, тобто до вступу Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 07.07.2016 року (№ 1446-VIII, ВВР, 2016, № 33, ст.565 ), тобто зміни та доповнення в Закон , які погіршують становище правопорушника, були внесені після скоєння правопорушення, разом із тим, при розгляді справи належало застосувати редакцію ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, яка діяла на момент скоєння правопорушення, оскільки вищезазначені внесенні зміни та доповнення погіршують становище ОСОБА_2

Згідно ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Згідно ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб - накладення штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.

Суд, при винесенні постанови, не взяв до уваги, що на момент вчинення адміністративного правопорушення Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 07.07.2016 року (№ 1446-VIII, ВВР, 2016, № 33, ст.565 ) ще не діяв, та помилково призначив адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а постанова Новоайдарського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2016 року - зміні в частині призначення адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог ст.289 КПК України - апеляційна скарга на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Як встановлено у ході апеляційного розгляду, в матеріалах адміністративного провадження відсутні данні про те, що ОСОБА_2 був присутній у судовому засіданні.

Згідно супровідного листа постанова суду була надіслана ОСОБА_2 лише 27.10.2016 року. (а.с. 14).

Згідно штампу вхідної кореспонденції, апеляційна скарга була подана до Новоайдарського районного суду Луганської області 02.11.2016 року.

З урахуванням вищевказаного, слід вважати, що строк на апеляційне оскарження не пропущений, а тому відсутні підстави для його поновлення..

Керуючись ст.ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Змінити постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2016 року в частині накладення адміністративного стягнення.

Вважати ОСОБА_2 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч.1 ст.124 КУпА.

На підставі ст.36 КУпА зменшити суму штрафу на користь держави, накладеного на ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП із шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто з 10200 грн. до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Луганської області Ю.М. Савич