Рішення № 63709183, 22.12.2016, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №409/2480/16-ц

Пров.№2/409/1699/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

при секретарі: В.М.Бондаренко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, -

В с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на періодичні виїзди та виготовлення проїзних документів для тимчасового виїзду на неконтрольовану українською владою територію через лінію зіткнення, а саме до м. Луганськ та за межі України до ближнього та дальнього зарубіжжя, неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без дозволу та супроводу батька.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного життя сторони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У місті Луганську у позивачки залишилося майно, тому вона має намір періодично їздити до м. Луганськ разом зі своєю дитиною. Також позивачка має намір забезпечити повноцінний відпочинок сину ОСОБА_4 в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя для підвищення рівня світогляду дитини, покращення стану його здоров'я, фізичного, духовного та морального розвитку. Зазначені обставини вказують на необхідність надання відповідачем згоди на виїзд дитини за межі України та надання дозволу на виготовлення проїзного документу для дитини. Відповідач не має можливості з території (Луганська область м. Луганськ), яка на даний час є тимчасово окупованою територією, надати, а позивачка не може отримати довіреність від батька дитини на перетин кордону України, бо органи державної влади та нотаріуси на зазначеній території не працюють. У зв'язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду та просить суд надати дозвіл малолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на тимчасові виїзди за межі України на неконтрольовану українською владою територію через лінію зіткнення та за межі України до країн ближнього та дальнього зарубіжжя строком на п'ять років у супроводі матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, без згоди та супроводу батька дитини - ОСОБА_2, а також надати дозвіл на виготовлення проїзних документів для тимчасового виїзду до країн ближнього та дальнього зарубіжжя неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у супроводі матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ним повноліття без згоди батька - ОСОБА_2.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 22.12.2016 року не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення в газеті "Урядовий Кур"єр", заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

22.12.2016 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 04.07.2013 року (а.с.4).

Від спільного життя сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Батько дитини - ОСОБА_2, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Територія м. Луганська Луганської області є тимчасово окупованою територію, що є загальновідомим фактом та в силу ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає. На тимчасово окупованій території зупинено проведення будь-яких нотаріальних дій.

Згідно ст.150 ч. 2 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. При цьому батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Згідно ч. 2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду громадян в Україну" оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріального засвідченого клопотання батьків. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно до п. 18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.

Статтею 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

Згідно п.п. 5.1.1, 5.1.2 п.5.1 Розділу 5 „Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей" в'їзд на неконтрольовану територію дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснюється з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57. Виїзд з неконтрольованої території громадян України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за умови пред'явлення свідоцтва про народження дитини, будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України "Про громадянство України" або статтею 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" особи (осіб), у супроводі якої (яких) громадяни України, які не досягли 16-річного віку виїжджають з неконтрольованої території, та дозволом фізичної особи.

З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Оскільки відповідач не має змоги надати передбачений законом дозвіл на виїзд дитини за кордон з перелічених вище причин, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача. При цьому, враховуючи, що дозвіл на періодичні виїзди надається терміном на п'ять років, дозвіл на оформлення документів суд вважає можливим надати також на п'ять років.

На підставі викладеного, керуючись Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57, Правилами оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ст.ст. 150, 154 СК України, ст. 313 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 58, 60, 61, 174, 209, 212-215, 224-233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Надати дозвіл малолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Луганськ Україна, на тимчасові виїзди на тимчасово неконтрольовану владою територію України (м. Луганськ) та за межі України до країн ближнього та дальнього зарубіжжя з метою відпочинку з обов'язковим поверненням на територію України у супроводі матері, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки міста Луганськ Україна, без дозволу (згоди) батька дитини ОСОБА_2, на термін п'ять років.

Дозволити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки міста Луганськ Україна, дозвіл на виготовлення проїзних документів для тимчасового виїзду малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Луганськ Україна, за межі України без дозволу (згоди) батька дитини, ОСОБА_2, на термін п'ять років.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Ю. Максименко