Ухвала суду № 63707345, 26.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/5496/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/2456/К/16 суддя Бутенко М.В.

Категорія 54 (ІІ) Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

26 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильська А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар: Гладиш К.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 листопада 2016 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області, третя особа Департамент поліції охорони Національна поліція України, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області, третя особа Департамент поліції охорони Національна поліція України, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 листопада 2016 року позовну заяву повернуто позивачу для звернення до належного суду з підстави, визначеної п.4 ч.3 ст. 121 ЦПК України у звязку з непідсудністю справи цьому суду.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на те, що повертаючи позовну заяву, суд не зясував зміст і характер спірних правовідносин, процесуальний статус сторін й дійшов передчасного висновку про наявність між сторонами правовідносин, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Вважає, що посада з якої його звільнено, не відноситься до публічної служби, й він працював у відповідача на умовах найму, а тому спір є індивідуальним трудовим, оскільки виник з приводу поновлення на роботі найманого працівника, а не у звязку із звільненням з публічної служби, тому позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався п.4 ч.3 ст. 121 ЦПК України та виходив з того, що відповідач у справі є субєктом владних повноважень, а тому спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають справи у порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 6 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (ст. 17), ГПК України (ст. ст. 1, 12), КПК України або КУпАП віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Отже, з викладеного вбачається, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Копією трудової книжки, виданої на імя позивача БТ-І № 2692332 від 18.09.2002 року підтверджено, що 07 листопада 2015 року наказом № 1 о/с ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду диспетчера за переведенням із ОСОБА_4 міського відділу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області.

17 жовтня 2016 року наказом № 92 о/с він звільнений у звязку із скороченням штату працівників.

Отже, в період з 07.11.2015 року по 17.10.2016 року, ОСОБА_2 виконував посадові обовязки диспетчера ОСОБА_4 міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області на підставі укладеного з ним трудового договору.

При цьому, в порядку, передбаченому чинним на час прийняття на посаду Законом України «Про міліцію» та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, ОСОБА_2 на службу в органи внутрішніх справ не приймався, й до осіб рядового і начальницького складу цих органів, яким присвоюються спеціальні звання, не належить.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 15 ст. 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно розяснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих в п. 30 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», за змістом частини першої статті 2, пункту 2 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

Аналогічне розяснення стосовно визначення юрисдикційної підвідомчості спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби містить й п. 13.1. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».

Разом з тим, повертаючи позовну заяву суд першої інстанції не врахував вимог діючого законодавства, а також за наявності даних, що позивач виконує свої посадові обовязки як найманий працівник за трудовим договором, а не у звязку з проходженням публічної служби, дійшов передчасного висновку про те, що виниклий трудовий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Сама по собі належність відповідача, який є органом виконавчої влади, до субєкту владних повноважень не може бути достатньою підставою для визначення адміністративної юрисдикції справи, оскільки вирішальне значення має не тільки субєктний склад спору, а й зміст порушеного права, щодо захисту якого предявлено позовні вимоги.

У звязку з вищенаведеним, враховуючи те, що виниклий спір є індивідуальним трудовим й не стосується здійснення відповідачем у цих відносинах владних управлінських функцій, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги представника позивача про належність справи до цивільної юрисдикції загальних судів.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та перевіряючи її належність до юрисдикції загальних судів необґрунтовано застосував положення п.4 ч.3 ст. 121 ЦПК України й повернув позовну заяву у звязку з непідсудністю справи даному суду, фактично здійснивши підміну понять юрисдикції та підсудності, тоді як у відповідності до розяснень, наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК), а підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального законодавства, у звязку із чим повинна бути скасована, а матеріали позовної заяви повернуті до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у відповідності до вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1, ст.ст. 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 листопада 2016 року скасувати.

Матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області, третя особа Департамент поліції охорони Національна поліція України, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу для вирішення питання про відкриття провадження у відповідності до вимог ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженні у справі.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Я.М. Бондар

ОСОБА_6