Ухвала суду № 63707241, 21.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7893/16 Справа № 203/3636/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі Сахарову Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровського монтажного технікуму на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року по справі за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Дніпропетровського монтажного технікуму, третя особа: Управління-служба у справах дітей Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради про стягнення недоплаченої стипендії, визнання права на отримання стипендії, зобовязання виплачувати стипендію,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року Дніпропетровською місцевою прокуратурою №3 подано вищезазначений позов в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, в обґрунтування якого зазначено, що останнього на підставі наказу №65 від 11 серпня 2014 року зараховано з 01 вересня 2014 року до складу учнів, прийнятих на навчання за напрямками (спеціальностями) за державним замовленням до Дніпропетровського монтажного технікуму. Батько неповнолітнього ОСОБА_3 працює у ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» підземним машиністом гірничих виїмкових машин, зі стажем роботи у вугільній промисловості 15 років 3 місяці, на підземних роботах з повним робочим днем в шахті 18 років 4 місяці. Таким чином, відповідно до ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ч.2 ст.62 Закону України «Про вищу освіту» ОСОБА_2 вступив до Дніпропетровського монтажного технікуму та набув право на отримання стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, за весь період навчання. Посилаючись на те, що з 01 вересня 2014 року стипендія ОСОБА_2 виплачувалось в розмірі, значно меншому за розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. А тому прокуратура просила стягнути з Дніпропетровського монтажного технікуму на користь ОСОБА_2 недоплачену стипендію за період з 01 вересня 2014 року по 31 травня 2016 року в сумі 14082 грн. 63 коп.; визнати за ОСОБА_2 право на отримання стипендії в розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб, починаючи з 01 липня 2016 року до закінчення ним навчання у Дніпропетровському монтажному технікумі або до внесення змін до діючого законодавства, що регулює вказані правовідносини; зобовязати Дніпропетровський монтажний технікум виплачувати ОСОБА_4 стипендію в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для працездатних осіб у відповідний період, починаючи з 01 липня 2016 року до закінчення ним навчання, або до внесення відповідних змін в чинне законодавство.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Дніпропетровський монтажний технікум просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зазначене рішення ухвалено з додержанням вказаних вимог закону.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно наказу №65 від 11 серпня 2014 року директора Дніпропетровського монтажного технікуму з 01 вересня 2014 року було зараховано до складу учнів, прийнятих на навчання за напрямками (спеціальностями) за державним замовленням та згідно довідки №2259 від 15 червня 2016 року ОСОБА_2 є студентом ІІ курсу Дніпропетровського монтажного технікуму за спеціальністю «Архітектурне проектування та внутрішній інтерєр», денної форми навчання. Строк закінчення навчання 30 червня 2018 року.

Відповідно до довідки №546 від 27 червня 2014 року, виданої ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» батько неповнолітнього ОСОБА_2 ОСОБА_3 працює у ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» підземним машиністом гірничих виїмкових машин, зі стажем роботи у вугільній промисловості 15 років 3 місяці, на підземних роботах з повним робочим днем в шахті 18 років 4 місяці, а тому ОСОБА_2 належить до категорії студентів, які є дітьми шахтарів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами І або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Враховуючи те, що на ОСОБА_2 розповсюджуються норми вказаного закону, проте в період часу з 01 вересня 2014 року йому виплачується стипендія в сумі 550 грн., що є значно нижчою, ніж гарантована йому, як особі на яку поширюється ст. 5 вказаного закону, а тому недоплата складає з 01 вересня 2014 року по 31 травня 2016 року в сумі 14082 грн. 63 коп., що підтверджується розрахунком.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги Дніпропетровського монтажного технікуму, про те, що вони не можуть забезпечити студентів-дітей шахтарів стипендією у розмірі прожиткового мінімуму, оскільки є неузгодженність Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та Закону України «Про освіту», а також виплата цих коштів не передбачена бюджетом, колегія суддів вважає необгрунтованими, з наступних підстав.

Так положення статті 5 Закону України «Про престижність шахтарської праці» гарантовано зазначеним студентам право на навчання за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів з наданням місць для проживання в гуртожитках на час навчання, також на одержання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму та на день винесення рішення редакція цієї статті не змінена та не виключена із Закону, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про виплату ОСОБА_2 стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена в залежність від наявності на це коштів у бюджеті чи кошторисі навчального закладу, в якому навчається студент.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні позивачем норм матеріального права, а також ці доводи не спростовують висновків суду та зводяться до переоцінки доказів і незгодою з висновками суду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції були виконані всі вимоги процесуального закону, всебічно перевірено обставини, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального права. Рішення є обґрунтованим, з повним відображенням обставин, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними. Отже апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського монтажного технікуму - відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

ОСОБА_5