Ухвала суду № 63703958, 21.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

21 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сушия» до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 16 січня 2015 року позов задовольнив частково.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 2 квітня 2015 року постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасував, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 серпня 2016 року рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС ухвалою судді Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви до 19 грудня 2016 року.

На виконання цієї ухвали до Верховного Суду України надійшла уточнююча заява ДПІ із необхідними документами.

У заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2015 року (два рішення) та 27 січня 2016 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте долучену ухвалу суду касаційної інстанції від 29 липня 2015 року не можна вважати такою, що дає передбачені пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки цим рішенням не вирішено спір по суті, а скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наявність неповноти встановлення обставин справи, а відтак, ухвала не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.

Проведений аналіз інших долучених судових рішень та оскаржуваної ухвали не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовані одні й ті ж самі норми матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені судами під час розгляду цих справ.

Так, у кожному з цих рішень висновки суду касаційної інстанції щодо фактичного виконання господарських зобов'язань ґрунтуються на конкретних встановлених обставинах, які були оцінені судами у сукупності з доводами податкового органу і в оскаржуваному рішенні були визнані як такі, що підтверджують реальний характер здійснених між позивачем і контрагентами господарських операцій, а в прикладах - як такі, що не підтверджують об'єктивної можливості виконати умови договорів між позивачем та його контрагентами.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваній ухвалі, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві ДПІ.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сушия» до державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: О.Ф. Волков

І.Л. Самсін