Ухвала суду № 63703634, 04.11.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38475/16-к

Провадження № 1-кс/761/23565/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Циктіч В.М., за участю секретаря Філь В.В., слідчого Лисенка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні № 220 161 600 000 000 43 за ознаками ч. 5 ст.191 КК України, про арешт майна

у с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м.Києва надійшло погоджене з прокурором військової прокуратури Київського гарнізону Комарецьким Р.Є. клопотання старшого слідчого з ОВС управління розслідувань кримінальних проваджень ГСУ ФР ДФС України Лисенка О.О. про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Сагар Бізнес Груп», що знаходяться на рахунку № 26004455018388, відкритому в АТ «ОТП Банк», та зобов'язання службових осіб банку надати довідку про суму грошових коштів на вказаному рахунку.

Відповідно до клопотання ГСУ ФР ДФС України здійснюється розслідування кримінального провадження № 220 161 600 000 000 43 за ч. 5 ст. 191 КК України.

Розслідуванням встановлено, що протягом 2014-2015 років ТОВ «Фенікс-АБ» поставляло на адресу ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» товарно-матеріальні цінності (запчастини, комплектуючі) на загальну суму 95 млн. грн. Однак, згідно Аналітичного дослідження ГУ ДФС України в Одеській області від 04.02.2016 № 18/15-32-16-02/39155661 фінансово-господарські операції між ТОВ «Фенікс-АБ» та ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» мають безтоварний характер, що свідчить про наявність в діях посадових осіб ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» ознак привласнення та розтрати коштів.

ДП «ЛРЗ «Мотор» здійснює ремонт авіаційних двигунів. У зв'язку з цим з метою своєчасного забезпечення запчастинами виробничих процесів з капітального ремонту авіаційних двигунів ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено низку господарських договорів на поставку агрегатів та запчастин для авіаційних двигунів типу АЛ-31Ф.

Зокрема, до ДП «ЛРЗ «Мотор» поставлено контрагентами ТОВ «Фенікс-АБ», ТОВ «Зенітек Україна», ТОВ «Авіа-Комплект», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Компанія «Промтехмаркет», ТОВ «Технопідшипник» товари військового призначення, походження яких не підтверджено. Останні відображали придбання таких товарів від ТОВ «ФІДЕЯ ГРУП» та ТОВ «ВАЛЬТЕРІЯ».

Дослідивши ланцюги постачання товарів за цими договорами, встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетне ТОВ «Сагар Бізнес Груп».

На думку слідчого, грошові кошти у безготівкову вигляді на банківських рахунках ТОВ «Сагар Бізнес Груп» у банківській установі, використані як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення та є предметом кримінального правопорушення, що є підставою для накладення на них арешту.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

У силу ч. 2 ст. 172 КПК України якщо майно, щодо якого ініційоване питання про арешт, не є тимчасово вилученим, з метою забезпечення його арешту, розгляд клопотання може бути здійснено без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, заслухавши слідчого, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи слідчого, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений, зокрема, на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 170 КПК з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, заходу кримінально-правового характеру або відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, арешт накладається, з-поміж іншого, на майно підозрюваного, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження за умови наявності обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана останньою, або особи яка в силу закону несе цивільну відповідальність за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Таким чином, накладення арешту на майно на стадії досудового розслідування допускається за обов'язкової наявності зв'язку між майном, на яке планується накладення арешту, та його приналежності відповідному учаснику кримінального провадження.

Водночас, як вбачається з пояснень слідчого та наданих слідчому судді матеріалів у даному кримінальному провадженні здійснюється розслідування за фактом привласнення службовими особами ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» грошових коштів в особливо великих розмірах. Однак, слідчим не доведено, що грошові кошти ТОВ «Сагар бізнес груп», на які він просить накласти арешт, мають відношення до незаконної діяльності ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор», тобто є засобом вчинення кримінального правопорушення або отримані внаслідок його вчинення.

Частиною 11 статті 170 КПК передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Таким чином, слідчим не наведені правові підстави застосування ініційованого ним заходу забезпечення кримінального провадження, що у силу ч. 2 ст. 173 КПК є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись вимогами ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У задоволенні старшого слідчого з ОВС управління розслідувань кримінальних проваджень ГСУ ФР ДФС України Лисенка О.О. про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Сагар Бізнес Груп», що знаходяться на рахунку № 26004455018388, відкритому в АТ «ОПТ Банк» відмовити.

На дану ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва.

Слідчий суддя В.М.Циктіч