Ухвала суду № 63702102, 21.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про заміну сторони у виконавчому провадженні,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/13679/2016Головуючий у суді першої інстанції: Оксюта Т.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О. в с т а н о в и л а :

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року задоволено заяву ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису №2210 від 13 липня 2012 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Брагіною Н.В. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 з ПАТ «Інноваційно-Промисловий Банк» на ПАТ «Дельта Банк».

Не погодившись із такою ухвалою суду ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Зазначає, що виконавче провадження було завершено 23 грудня 2013 року шляхом передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а договір купівлі-продажу прав вимоги було укладено між ПАТ «Інпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» 22 травня 2014 року. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення до виконавчої служби як ПАТ «Дельта Банк» так і ПАТ «Інпромбанк» з приводу заміни сторони виконавчого провадження. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

ОлійникА.О. в інтересах ПАТ «Дельта Банк» проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22.02.2008 між ВАТ «Інноваційно-Промисловий Банк» (правонаступник ПАТ «Інноваційно-Промисловий Банк») та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 2210, відповідно до якого останній передав в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_8 за кредитним договором № 40-2008 від 22.02.2008 (т.1, а.с.39-41) квартиру АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 42-43).

13.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського округу Брагіною Н. В. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки (т.1, а.с.10-11).

До відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮу м. Києві направлено виконавчий напис на виконання. 19.07.2012 державним виконавцем ВПВР ГУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження № 33440490 (т.1, а.с.12). Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було описано та передано на реалізацію квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 195,60 кв.м. Відповідно до звіту про експертну оцінку ТОВ «Оціночна компанія «ВЕГА» ринкова вартість майна становила 4 008 000 грн. без ПДВ. Відповідно до листа Філія 10 ПП «НИВА-В.Ш.» від 30.08.2013 №4224, прилюдні торги з реалізації даного нерухомого майна, які призначено на 30.08.2013 року, не відбулися з причин відсутності зареєстрованих покупців. Згідно ч. 3 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» вищезазначене майно було уцінено і згідно договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) акт уцінки 23.09.2013 передано до торгуючої організації. Вартість майна після уцінки становила 3 006 000 грн. Відповідно до листа Філіі 10 ПП «НИВА-В.Ш.» від 17.10.2013 №4872 прилюдні торги з реалізації даного нерухомого майна, які призначені були на 17.10.2013, не відбулися з причин відсутності зареєстрованих покупців. На підставі п. 8.4 ст. 8 «Порядку реалізації арештованого майна», у зв'язку з тим, що аукціон не відбувся двічі, вищезазначена квартира була знята з продажу на аукціоні. Відповідно до акту №1039/7 державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 23.12.2013, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві В.І. Кантеміром, стягувачем ПАТ «Інноваційно-Промисловий Банк», підтверджено згоду прийняти квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 195,60 кв.м., за стартовою ціною 4 008 000 грн. без ПДВ в рахунок часткового погашення боргу за виконавчим документом. Відповідно до даного акту майно, а саме вищевказану квартиру, прийняв ПАТ «Інноваційно-Промисловий Банк» (т.1, а.с.50). Даний акт є підставою для оформлення права власності на придбане майно.

За наведених обставин, 22.12.2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві Григорян О.Г. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (т.1, а.с.49).

22.05.2014 між ПАТ «Інноваційно-Промисловий Банк» - продавець та АТ «Дельта Банк» - покупець, був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Літвіновим А.В., зареєстровано в реєстрі за № 733. Відповідно до п. 2.1 з урахуванням положень цього договору та відповідно до них, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну. Згідно з п. 2.3 договору права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги. У відповідності до п. 7.1 цей договір набирає чинності у момент його підписання сторонами та нотаріально посвідчення і залишатиметься чинним до моменту виконання сторонами своїх обов'язків за ним у повному обсязі (т.1, а.с.46-47).

У серпні 2014 року ПАТ «Дельта Банк», як правонаступник стягувача, звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилався на те, щоПАТ «Дельта Банк» став новим стягувачем у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису №2210 від 13.07.2012, виданого приватним нотаріусом КМНО Брагіною Н.В.

Постановляючи ухвалу про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заяви.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям попередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

За наведеного, колегія суддів вважає, що висновок суду про задоволення вищезгаданої заяви відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що виконавче провадження було завершене, а договір купівлі-продажу прав вимоги було укладено пізніше, не може бути підставою для зміни або скасування ухвали суду першої інстанції, враховуючи вищевикладене та те, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою.

Доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Інпромбанк» не зверталися до виконавчої служби з приводу заміни сторони виконавчого провадження відхиляються колегією суддів, оскільки вирішення даного питання відповідно до вимог чинного законодавства покладається на суд.

Посилання ОСОБА_2 на розгляд справи у його відсутності, в зв'язку з чим останнійбув позбавлений можливості приймати участь у судовому засіданні, на думку колегії суддів, не спростовують висновків суду.

При розгляді справи в порядку апеляційного провадження апелянту була надана можливість надати докази на спростування висновків суду першої інстанції, але своїм правом він не скористався.

За наведених обставин, вимоги апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведені обставини та вимоги п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль